—трахуванн¤ ¤к економ≥чна категор≥¤
—трахуванн¤ Ц одна з найб≥льш давн≥х ≥сторичних категор≥й сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин м≥ж людьми, нев≥дТЇмна частина виробничих в≥дносин.
—початку пон¤тт¤ страхуванн¤ повТ¤зувалось з≥ словом УстрахФ. “ому дос≥ вираз Устрахуванн¤Ф вживаЇтьс¤ у значенн≥ Уп≥дтримкаФ, Угарант≥¤ усп≥хуФ тощо. ¬ сучасних умовах цей терм≥н найчаст≥ше використовуЇтьс¤ в ¤кост≥ ≥нструмента захисту майнових ≥нтерес≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б, ¤к елемент в≥дшкодуванн¤ матер≥альних втрат при настанн≥ страхового випадку.
Ќовий тлумачний словник украњнськоњ мови визначаЇ слово Дстрахуванн¤Ф ¤к Уубер≥гати кого-, що- небудь в≥д чогось небажаного, неприЇмногоФ.
—трахуванн¤ ¤к ≥сторична категор≥¤ в≥дображаЇ певн≥ економ≥чн≥ в≥дносини, ¤к≥ виникли та ≥снували за стародавн≥х час≥в. “ак, початки страховоњ д≥¤льност≥ можна шукати ще в одекс≥ ’аммурап≥ (близько 1800 рок≥в до нашоњ ери, ћесопотам≥¤, ¬авилон), в ¤кому 282 статт≥ були присв¤чен≥ корабельн≥й позиц≥ (бодмерењ) Ц грошов≥й позиц≥ п≥д заставу судна. ” раз≥ знищенн¤ судна позикодавц≥ втрачали право на поверненн¤ наданих кошт≥в. “ому з метою орган≥зац≥њ свого страхового захисту вони встановлювали п≥двищенн≥ в≥дсотки, н≥ж за звичайними позиками.
¬ епоху рабоволод≥нн¤ ≥снували угоди з приводу захисту нерухомого майна, морського судноплавства тощо, ¤к≥ мали риси страхуванн¤. ¬чен≥ св≥дчать, що стародавн≥ правила страхуванн¤ були викладен≥ в одн≥й з книг “алмуду, ¤кий наказував у раз≥ втрати погоничем свого осла ≥ншим погоничам передати йому взам≥н тварину, але н≥коли грош≥. ѕри цьому вже тод≥ були визначен≥ основн≥ ознаки страхуванн¤. ј саме Ц розпод≥л м≥ж зац≥кавленими особами ризику можливого збитку та використанн¤ страхуванн¤ ¤к захисту в≥д ризику, але н≥ в ¤кому раз≥ ¤к способу збагаченн¤.
«а час≥в –имськоњ ≥мпер≥њ ≥мператором лавд≥Їм була створена система гарант≥й за втрати римських купц≥в в≥д морськоњ стих≥њ. ѕроте, така форма компенсац≥њ втрат не може бути визнана ¤к страхуванн¤. јдже в≥дсутн≥ так≥ важлив≥ елементи страхуванн¤, ¤к страховий внесок, тобто оплата страхувальником об≥ц¤нки компенсац≥њ втрат, та страховий фонд, створений безпосередньо за рахунок внеск≥в страхувальник≥в.
¬ ¤кост≥ комерц≥йного пон¤тт¤ Дстрахуванн¤Ф сформувалось лише в ’VIII ст., коли п≥дприЇмець-страховик почав вести свою справу дл¤ отриманн¤ прибутку.
Ѕагатов≥ковий життЇвий досв≥д св≥дчить, що хоча страхов≥ под≥њ мають випадковий та нер≥вном≥рний характер, к≥льк≥сть постраждалих в≥д њх настанн¤ завжди менша к≥лькост≥ зац≥кавлених ос≥б, ¤к≥ застосовують страховий захист. «а таких умовах сол≥дарний розпод≥л можливого збитку суттЇво помТ¤кшуЇ насл≥дки страхових випадк≥в. “обто, чим б≥льше зац≥кавлених ос≥б приймаЇ участь в розпод≥л≥ збитку, тим менша частка њх засоб≥в, кошт≥в, необх≥дних дл¤ формуванн¤ страхового фонду, припадаЇ на кожного учасника. —аме на такому п≥дход≥ ірунтуЇтьс¤ страхуванн¤, сутн≥сть ¤кого пол¤гаЇ в замкнутому розпод≥л≥ можливого збитку м≥ж зац≥кавленими сторонами.
¬ наукових та л≥тературних джерелах ≥снуЇ безл≥ч визначень економ≥чноњ категор≥њ Устрахуванн¤Ф, анал≥з њњ розвитку в р≥зних економ≥чних сусп≥льствах.
“ак, наприклад, на початку ’’ ст. н≥мецький вчений ј. ћанес представл¤в страхуванн¤ ¤к вид економ≥чноњ передбачуваност≥, та, водночас, ¤к орган≥зац≥ю, що ірунтуЇтьс¤ на самодопомоз≥. –ос≥йський досл≥дник . √. ¬облий за рад¤нських час≥в розгл¤даЇ страхуванн¤, ¤к вид господарськоњ д≥¤льност≥ на основ≥ сол≥дарност≥ та передбачуваност≥, ¤к≥ мають на мет≥ покритт¤ майбутнього нестатку, ¤кий викликаний настанн¤м страхового випадку. ќднак, вказаний п≥дх≥д побудований виключно на ≥нтерес≥ страхувальник≥в, хоча страхуванн¤ Ц це також ≥ вид б≥знесу. ¬чен≥ Ћ. –ейтман, ¬. –од≥онова, Ћ. ƒробоз≥на, в≥тчизн¤ний вчений ќ. «аруба та ≥нш≥ в сучасних умовах розгл¤дають страхуванн¤ ¤к суто ф≥нансову категор≥ю, коли страхуванн¤ виступаЇ ¤к сукупн≥сть особливих замкнутих перерозпод≥льчих в≥дносин м≥ж його учасниками з приводу формуванн¤ ц≥льового страхового фонду за рахунок грошових внеск≥в, ¤кий призначений дл¤ в≥дшкодуванн¤ можливого збитку при настанн≥ страхового випадку. «а таким п≥дходом страхов≥ в≥дносини розгл¤даютьс¤ не ¤к частина сусп≥льних в≥дносин, а ¤к особлив≥ в≥дносини, що мають розпод≥льчий характер, Ї пр≥оритетними по в≥дношенню до ≥нших. ќкр≥м того, зазначен≥ в≥дносини не Ї замкнутими у формуванн≥ страхового фонду (дл¤ них характерна замкнута розкладка страхового збитку). Ќе враховуЇтьс¤ також, що страхувальник та страховик Ї субТЇктами страхового зобовТ¤занн¤ в рамках певного економ≥чного ≥нтересу, а страхуванн¤ Ї досить прибутковим видом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
–¤д вчених, таких ¤к ¬. –айхер, ¬. Ўахов, Ќ. ¬нукова вважають, що страхуванн¤ сл≥д розгл¤дати б≥льш широко, ¤к економ≥чну категор≥ю, що повТ¤зана з економ≥чними в≥дносинами в процес≥ створенн¤ ≥ використанн¤ страхових фонд≥в. “обто, за такою думкою страхуванн¤ Ц це система економ≥чних в≥дносин, направлених на стаб≥л≥зац≥ю виробництва матер≥альних благ, забезпеченн¤ стаб≥льност≥ й збалансованост≥ майнових ≥нтерес≥в член≥в сусп≥льства, економ≥чн≥ в≥дносини з приводу створенн¤ ≥ використанн¤ страхового фонду дл¤ орган≥зац≥њ страхового захисту майнових ≥нтерес≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б при настанн≥ страхового випадку, ¤к спос≥б в≥дшкодуванн¤ збитк≥в за допомогою њх перерозпод≥лу м≥ж особами страховоњ сукупност≥. ≤ в цьому випадку також не враховуютьс¤ економ≥чн≥ ≥нтереси страховика, хоча ф≥нансовий механ≥зм страхуванн¤ побудований таким чином, що забезпечуЇ реал≥зац≥ю ≥нтерес≥в вс≥х субТЇкт≥в страхових в≥дносин.
јвтори страхового словника Д—трахование от ј до яФ повТ¤зують страхуванн¤ з видом економ≥чноњ д≥¤льност≥ по перерозпод≥лу ризику нанесенн¤ збитку майновим ≥нтересам серед учасник≥в страхуванн¤, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ спец≥ал≥зованими орган≥зац≥¤ми, що забезпечують акумул¤ц≥ю страхових внеск≥в, створенн¤ страхових резерв≥в та зд≥йсненн¤ страхових виплат. «а таким визначенн¤м зовс≥м не видно рол≥ засновник≥в страховоњ компан≥њ та акц≥онер≥в, що формують статутний фонд (в досить значних розм≥рах Ц не менше 1 млн. Ївро дл¤ ризикових вид≥в страхуванн¤ та 1,5 млн. Ївро дл¤ страхуванн¤ житт¤ за умов в ”крањн≥), ¤кий Ї першоосновою зд≥йсненн¤ страхових виплат ≥ створенн¤ страхових резерв≥в, забезпеченн¤ платоспроможност≥ страховика.
—учасн≥ в≥тчизн¤н≥ вчен≥ ¬. Ѕазилевич, . Ѕазилевич розгл¤дають зм≥ст страхуванн¤ з позиц≥й природних ≥нтерес≥в, економ≥чноњ зумовленост≥ необх≥дност≥ створенн¤ зазначеного р≥зновиду людськоњ д≥¤льност≥, у соц≥альному план≥, в юридичному аспект≥, м≥жнародному аспект≥. ѕроте, визначенн¤ терм≥ну страхуванн¤ не навод¤ть.
«ах≥дна наукова думка не прид≥л¤Ї значноњ уваги пошукам визначенн¤ категор≥њ Дстрахуванн¤Ф. Ќаприклад, в≥дом≥ ѕол ј. —амуельсон та ¬≥ль¤м ƒ. Ќордхауз в Д≈коном≥ц≥Ф в≥дм≥чають, що ринок управл¤Ї ризиками за допомогою њх розпод≥лу, а розповсюдженою формою розпод≥лу ризик≥в Ї страхуванн¤. “обто, страхуванн¤ представл¤Їтьс¤ ¤к спос≥б захисту в≥д ризик≥в. ѕри цьому наукова думка заходу прид≥л¤Ї б≥льше уваги страхов≥й математиц≥, ¤к ДлокомотивуФ страховоњ д≥¤льност≥. “ак, за досл≥дженн¤м ћ. —. лапк≥ва в першому каталоз≥ найвагом≥ших наукових праць на страхову тематику, виданому в 1982 роц≥, було розм≥щено 152 анотац≥њ статей, з ¤ких, ¤к зТ¤сувалось, 101 ви¤вились математичного спр¤муванн¤, а економ≥чного Ц лише 51. “ому закордонними вченими страхуванн¤ розгл¤даЇтьс¤, в б≥льшост≥ випадк≥в, в практичн≥ площин≥, що спри¤ло розвитку страхуванн¤ до р≥вн¤ стратег≥чного сектору економ≥ки.
«аконом ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Уѕро страхуванн¤Ф (в≥д 04.10.2001 р. 3 2745 Ц ≤≤≤) визначаЇтьс¤ страхуванн¤ ¤к Двид цив≥льно-правових в≥дносин щодо захисту майнових ≥нтерес≥в громад¤н ≥ юридичних ос≥б у раз≥ настанн¤ певних под≥й (страхових випадк≥в), визначених договором страхуванн¤ або чинним законодавством, за рахунок грошових фонд≥в, що формуютьс¤ шл¤хом сплати громад¤нами та юридичними особами страхових платеж≥в (страхових внеск≥в, страхових прем≥й) та доход≥в в≥д розм≥щенн¤ кошт≥в цих фонд≥вФ.
≈коном≥чна сутн≥сть страхуванн¤ визначаЇтьс¤ двома основними механ≥змами, що закладен≥ в страхуванн≥, а саме:
ефект р≥дк≥сних под≥й, коли страховий випадок прот¤гом певного пер≥оду часу в≥дбуваЇтьс¤ не у вс≥х учасник≥в формуванн¤ страхового фонду;
ефект накопиченн¤, коли страховий внесок завжди менший в≥д страховоњ виплати, тому, що страхов≥ виплати видаютьс¤ не одночасно, що враховуЇтьс¤ через дисконтуючий множник на ≥нвестиц≥йн≥ прибутки страховоњ компан≥њ.
атегор≥¤ страхуванн¤ маЇ характерн≥ ознаки, зокрема:
на¤вн≥сть розпод≥льчих та перерозпод≥льчих в≥дносин;
≥снуванн¤ страхового ризику, тобто страхуванню властивий в≥рог≥дний характер в≥дносин;
формуванн¤ страхового фонду за рахунок внеск≥в його учасник≥в;
поЇднанн¤ ≥ндив≥дуальних та групових страхових ≥нтерес≥в;
сол≥дарна в≥дпов≥дальн≥сть вс≥х страхувальник≥в за втрати;
замкнута розкладка суми страхового збитку;
перерозпод≥л збитку в простор≥ та час≥;
поверненн¤ страхових платеж≥в, що моб≥л≥зован≥ до страхового фонду;
самоокупн≥сть страховоњ д≥¤льност≥ та отриманн¤ прибутку страховиком.
як видно ≥з зазначених ознак страхуванн¤ маЇ риси економ≥ки, ф≥нанс≥в, кредиту, п≥дприЇмництва але й принципов≥ в≥дм≥нност≥.
—трахуванн¤ водночас Ї засобом залученн¤ грошових ресурс≥в ≥ способом в≥дшкодуванн¤ збитк≥в. ј у ринков≥й економ≥ц≥ страхуванн¤ виступаЇ, з одного боку, ¤к фактор стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, ¤к зас≥б захисту господарськоњ д≥¤льност≥ та добробуту член≥в сусп≥льства, з ≥ншого боку, ¤к вид д≥¤льност≥, що приносить дох≥д.
ќск≥льки страхуванн¤ в≥дноситьс¤ до виду п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ку можуть зд≥йснювати т≥льки юридичн≥ особи в≥дпов≥дноњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми, що суворо передбачено чинним законодавством, то страхову д≥¤льн≥сть можуть зд≥йснювати юридичн≥ особи у форм≥ акц≥онерного, повного, командитного товариства ≥ товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю. ќтже, страховиком (страховою компан≥Їю) може бути п≥дприЇмство, створене у форм≥ господарського товариства, кр≥м товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.
—убТЇктами страхових в≥дносин у в≥дпов≥дност≥ до чинного законодавства визнають ф≥нансов≥ установи, що створен≥ у форм≥ акц≥онерних, повних, командитних товариств або товариств ≥з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро господарськ≥ товаристваФ (в≥д 19.09.91р. є15-76-XII) з урахуванн¤м особливостей, передбачених «аконом про страхуванн¤, а також одержали у встановленому пор¤дку л≥ценз≥ю на зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥. ”часник≥в страховика маЇ бути не менше трьох. —трахова д≥¤льн≥сть в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ виключно страховиками Ц резидентами ”крањни. ќкр≥м того, зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню.
ƒо субТЇкт≥в страхуванн¤ належать також страхувальники ≥ застрахован≥ особи. —трахувальниками визнаютьс¤ юридичн≥ особи та д≥Їздатн≥ громад¤ни, ¤к≥ уклали з≥ страховиками договори страхуванн¤, або Ї страхувальниками в силу закону. «астрахован≥ особи Ц трет≥ особи, на користь ¤ких страхувальники уклали догов≥р з≥ страховиком ≥ ¤к≥ можуть набувати прав ≥ обовТ¤зк≥в страхувальника в≥дпов≥дно до договору страхуванн¤.
ѕредметом страхуванн¤ виступаЇ не страхова под≥¤, а саме ризик, ¤кий може в≥дбутис¤, а може й н≥.
ќкр≥м того, «акон ”крањни про страхуванн¤ визначаЇ обТЇкти страхуванн¤ ¤к майнов≥ ≥нтереси, що не суперечать законодавству ”крањни та повТ¤зан≥:
з житт¤м, здоровТ¤м, працездатн≥стю та додатковою пенс≥Їю страхувальника або застрахованоњ особи;
з волод≥нн¤м, користуванн¤м ≥ розпор¤дженн¤м майном;
з в≥дшкодуванн¤м страхувальником запод≥¤ноњ ним шкоди особ≥ або њњ майну, а також шкоди, запод≥¤ноњ юридичн≥й особ≥.
ќтже, категор≥¤ страхуванн¤ розгл¤даЇтьс¤ з наступних позиц≥й:
¤к вид економ≥чних в≥дносин (з р≥зними характеристиками) з приводу формуванн¤ та використанн¤ страхового фонду дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в;
¤к спос≥б розпод≥лу ризик≥в;
¤к спос≥б задоволенн¤ потреб страхувальник≥в;
¤к вид б≥знесу (п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥) з метою отриманн¤ прибутку;
¤к спос≥б покращанн¤ матер≥ального стану засновник≥в та акц≥онер≥в;
¤к джерело ≥нвестиц≥й в економ≥ку держави;
¤к фактор стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки.
¬ к≥нцевому п≥дсумку страхуванн¤ Ї одним з економ≥чних ≥нструмент≥в сусп≥льства, стратег≥чним сектором економ≥ки держави, економ≥ки, ¤ка з ринковоњ в умовах глобал≥зац≥њ переростаЇ у ф≥нансову, коли варт≥сть, стаЇ кап≥талом ≥ здатна до накопиченн¤ та самозростанн¤.
ќтже, узагальнюючи погл¤ди вчених та практик≥в, можна визначити страхуванн¤ ¤к певний вид економ≥чних в≥дносин з приводу орган≥зац≥њ страхового захисту за рахунок створенн¤ ≥ використанн¤ страхового фонду й ≥нших фонд≥в та ресурс≥в страховика з метою стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, розпод≥лу ризик≥в, задоволенн¤ потреб страхувальник≥в та власник≥в, зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ≥нвестуванн¤ в економ≥ку крањни тимчасово в≥льних кошт≥в.
| |
|
|
|
