1.1 ѕон¤тт¤ ризику, його м≥сце в страхуванн≥
« ризиком ми зустр≥чаЇмос¤ щоденно: ≥ на побутовому р≥вн≥, ≥ зд≥йсненн¤ будь-¤коњ господарськоњ д≥¤льност≥ сьогодн≥ неможливе без ризик≥в. як правило, ризик повТ¤зуЇтьс¤ з невпевнен≥стю в можливому результат≥. “обто, ≥снуЇ фактор невизначеност≥, необх≥дност≥ приймати р≥шенн¤, що направлен≥ на усуненн¤, запоб≥ганн¤ та максимального обмеженн¤ д≥њ негативних насл≥дк≥в ризику. Ќезважаючи на давню ≥стор≥ю ≥снуванн¤ ризику та його вивченн¤ в науков≥й л≥тератур≥ немаЇ Їдиноњ думки щодо визначенн¤ цього пон¤тт¤ та Їдиного п≥дходу щодо концепц≥й в теор≥њ ризику. ќкр≥м того, ризик розгл¤дають ¤к ≥сторичну та ¤к економ≥чну категор≥ю, в залежност≥ в≥д галуз≥ застосуванн¤.
ƒосить ц≥кавою Ї ентомолог≥¤ слова ДризикФ, ¤ке у будь-¤ких народ≥в та в багатьох мовах найчаст≥ше повТ¤зують з усв≥домленн¤м можливост≥ небезпеки в р≥зних сферах соц≥ально-економ≥чноњ д≥¤льност≥ та бутт¤. Ќа це вказують словники ≥ноземних мов та досл≥дженн¤ вчених. “ак, наприклад, ¬ольф-–уд≥гер √ейльман, вказуЇ на латинське походженн¤ терм≥ну УresecumФ, що означаЇ УнебезпекаФ, УскалаФ. √ейне Ѕраун п≥дкреслюЇ арабське походженн¤ слова УризикФ та його запозиченн¤ ≥тал≥йц¤ми. ¬≥тчизн¤ний вчений ћ. лапк≥в, досл≥джуючи ентомолог≥ю слова УризикФ в р≥зних наукових джерелах, пор≥внюЇ в≥дпов≥дн≥ ≥Їрогл≥фн≥ знаки китайськоњ та ¤понськоњ мови ≥ п≥дкреслюЇ кореневу под≥бн≥сть терм≥н≥в УризикФ, Унещаст¤Ф, Устрахуванн¤Ф . ¬. ƒаль в тлумачному словнику рос≥йськоњ мови зм≥ст УризикуватиФ повТ¤зуЇ з Упускатьс¤ наудачу, отважитьс¤,Еидти наавось, подвергатьс¤ случайностиЕ.Ф ¬ украњнськ≥й мов≥ слово УризикФ також повТ¤зують з усв≥домленою можлив≥стю небезпеки. ќтже, зазначаЇ ≤. Ѕалабанов, УризикФ ¤к ≥сторична категор≥¤ виник на початку епохи цив≥л≥зац≥њ ≥ його походженн¤ повТ¤зуЇтьс¤ з в≥дчутт¤м страху, небезпеки, нещаст¤, знищенн¤ тощо.
«розум≥ло, що ризик ¤к економ≥чна категор≥¤ виник з по¤вою товарно-грошових в≥дносин ≥ в≥дображаЇ под≥ю, ¤ка може в≥дбутис¤ або н≥. ƒо того ж, дл¤ под≥њ, що в≥дбулас¤, можлив≥ три вар≥анти економ≥чного результату. ј саме:
позитивний ( вигода, прибуток);
нульовий (результат не зм≥нивс¤);
в≥дТЇмний (збиток, втрата).
¬чен≥ вважають, що вперше спроба наукового визначенн¤ сутност≥ та зм≥сту пон¤тт¤ УризикФ була зроблена математиком …оганом “етенсом (XVIII cт). …ого науков≥ прац≥ з вим≥ру ризику знайшли практичне застосуванн¤ в страхуванн≥ житт¤. ’оча основи актуарних розрахунк≥в, серед основних задач ¤ких Ї досл≥дженн¤ та групуванн¤ ризик≥в, закладен≥ в прац¤х вчених ƒ. √раунта, я. ¬≥тта, ≈. √алле¤ ще в XVII ст. ѕодальший розвиток математики та страхуванн¤ призвели до того, що терм≥н УризикФ почав використовуватись спочатку у страхов≥й теор≥њ, а ≥з зростанн¤м впливу науково-техн≥чного прогресу на ф≥нансово-господарське та соц≥альне житт¤ сусп≥льства поширивс¤ ≥ на економ≥чну теор≥ю. ќднак, чеський вчений я. ƒангель, ¤к св≥дчить ћ. лапк≥в, розум≥нн¤ сутност≥ ризику виводить з ф≥лософ≥њ та економ≥чноњ теор≥њ.
¬ теор≥њ ризику переважаючою Ї думка, ¤ка ототожнюЇ ризик ≥ непевн≥сть. Ќауков≥ дискус≥њ з цього приводу тривають вже близько стол≥тт¤. —пробою поЇднати економ≥чний зм≥ст УризикуФ з Унепевн≥стюФ Ї концепц≥¤ де¤ких вчених, що ірунтуЇтьс¤ на принципах загального детерм≥н≥зму (причинн≥й обумовленост≥ вс≥х под≥й та ¤вищ), в основ≥ ¤коњ лежить погл¤д, що ризик Ї випадков≥стю, а внасл≥док цього у людей ≥снуЇ стан непевност≥ в прийн¤тт≥ р≥шень. —пираючись на цю концепц≥ю можна зробити висновки: на¤вн≥сть зовн≥шн≥х фактор≥в, ¤к≥ завжди супроводжують будь-¤ку д≥¤льн≥сть та бутт¤, формуЇ обТЇктивну сторону ризик≥в, а субТЇктивний фактор Ц формуЇ непевн≥сть. јле непевн≥сть формуЇтьс¤ за рахунок на¤вност≥ засоб≥в дос¤гненн¤ мети (обТЇктивна причина), психолог≥чного фактору, ступен¤ в≥ри, переконанн¤, на¤вност≥ вм≥нь, знань, досв≥ду (субТЇктивна причина). ј, ¤к в≥домо, субТЇктивний фактор важко оц≥нити та практично неможливо вим≥р¤ти.
ƒосить поширеними в трактуванн≥ сутност≥ та зм≥сту ризику Ї використанн¤ погл¤д≥в, що розмежовують пон¤тт¤ УризикФ та Унепевн≥стьФ, спираючись на Утеор≥ю катастрофФ, коли ризики Ї абсолютно випадковими. ѕроте такий п≥дх≥д не даЇ змогу њх к≥льк≥сно вим≥р¤ти та варт≥сно оц≥нити втрати, а тим самим на них впливати та орган≥зовувати антиризикову д≥¤льн≥сть за допомогою страхового захисту.
¬≥дома Утеор≥¤ вив≥льненн¤ енерг≥њФ, ¤ка також Ї спробою розмежувати пон¤тт¤ УризикФ ≥ Унепевн≥стьФ за допомогою ф≥лософських погл¤д≥в на нещасн≥ випадки, неконтрольоване вив≥льненн¤ енерг≥њ та на обТЇкт, ¤к структуру однор≥дних взаЇмоповТ¤заних елемент≥в.
ƒуже важливою дл¤ ф≥лософського та загальноеконом≥чного розум≥нн¤ ризику Ї теор≥¤ ‘. найта, зг≥дно ¤коњ ризик Ц це результат будь-¤коњ д≥¤льност≥, ¤кий можна вим≥р¤ти за допомогою метод≥в теор≥њ ймов≥рност≥ й закону великих чисел. якщо под≥бних розрахунк≥в виконати неможливо, то даний результат д≥¤льност≥ Ї непевн≥стю. «а концепц≥Їю цього американського економ≥ста ризик повТ¤зуЇтьс¤ з невизначен≥стю, ¤ка Ї джерелом виникненн¤ прибутку, ≥ ¤ку можна техн≥чно вим≥р¤ти й оц≥нити за допомогою методу пробаб≥л≥стичних (≥мов≥рн≥сних) розрахунк≥в.
р≥м того, ризик може бути представлений через лог≥чну ймов≥рн≥сть, ¤ка базуЇтьс¤ на п≥знанн≥ закон≥в природи та сусп≥льства, через статистичну ймов≥рн≥сть, ¤ка в≥дображаЇ зб≥р, накопиченн¤, анал≥з та систематизац≥ю статистичних даних.
¬ господарськ≥й та ф≥нансово-економ≥чн≥й д≥¤льност≥ субТЇкта, ¤к зазначено у ‘≥нансовому словнику, п≥д ризиком розум≥ють Уусв≥домлену можлив≥сть небезпеки виникненн¤ непередбачених втрат оч≥куваного прибутку, майна, грошей у звТ¤зку з випадковими зм≥нами умов економ≥чноњ д≥¤льност≥, неспри¤тливими обставинами. ¬им≥рюють частотою, ймов≥рн≥стю виникненн¤ того чи ≥ншого р≥вн¤ втрат.Ф
—л≥д п≥дкреслити, що досить повним та сучасним Ї визначенн¤ ризику в навчальному пос≥бнику У‘≥нансовий менеджментФ за редакц≥Їю проф. √. √. ≥рейцева: Уѕ≥д ризиком сл≥д розум≥ти можлив≥сть виникненн¤ збитку внасл≥док д≥њ в переважн≥й б≥льшост≥ зовн≥шн≥х фактор≥в, ¤к≥ при оц≥нц≥ ситуац≥њ (перед прийн¤тт¤м р≥шенн¤) були нев≥дом≥ та вплив ¤ких може зм≥нити ймов≥рн≥сть дос¤гненн¤ бажаного результатуФ.
якщо перевести пон¤тт¤ ризику в площину ф≥нансових категор≥й, можна сказати, що ризик Ц це ймов≥рн≥сть виникненн¤ збитк≥в, втрат або недоотриманн¤ прибутку пор≥вн¤но з прогнозним вар≥антом.
‘актор ризику та необх≥дн≥сть покритт¤ можливого збитку в результат≥ його про¤ву викликаЇ потребу в страхуванн≥. ≤сторично склалась у¤ва про ризик ¤к категор≥ю, що лежить в основ≥ страхуванн¤. ѕроте, сьогодн≥ страхуванн¤ включаЇ в себе р≥зн≥ галуз≥ наукових знань та практичного досв≥ду про природу ¤вищ. “ому в розум≥нн¤ терм≥ну ДризикФ в л≥тератур≥ вкладаЇтьс¤ р≥зне смислове навантаженн¤ та зм≥ст. ƒо того ж ризик не Ї сталою категор≥Їю та пост≥йною величиною. ¬≥н весь час м≥н¤Їтьс¤, що повТ¤зано ≥з зм≥нами в розвитку науки по його анал≥зу та оц≥нц≥, в трансформац≥њ економ≥чних систем, а також обумовлено низкою ≥нших фактор≥в. « огл¤ду на¤вност≥ обТЇктивних передумов по¤ви в≥дм≥нностей у визначенн≥ ризику, безглуздо ставити задачу вибору найб≥льш ДправильногоФ його визначенн¤. ≤, ¤к вказуЇ Ћ. ÷вЇткова досл≥джуючи трактуванн¤ пон¤тт¤ Дстраховий ризикФ, розумн≥ше за все прийн¤ти ту концепц≥ю, ¤ка використовуЇтьс¤ в дан≥й сфер≥ д≥¤льност≥ в ¤кост≥ базовоњ.
ќтже, на наш погл¤д, п≥д Дстраховим ризикомФ розум≥ють прогнозний збиток обТЇкту страхуванн¤ в результат≥ настанн¤ страховоњ под≥њ.
—учасна теор≥¤ ризику в страхуванн≥, ¤к зазначаЇ ћ. —. лапк≥в та ≤. —. “каченко, виступаЇ в рол≥ самост≥йного теоретичного економ≥ко-математичного обірунтуванн¤ оптимальност≥ страхового п≥дприЇмництва. ќтже, виход¤чи з розум≥нн¤ сутност≥ ризику, дуже важливим Ї можлив≥сть його оц≥нити, вим≥р¤ти, адже умовою виникненн¤ страхових в≥дносин Ї на¤вн≥сть ризику, можлив≥сть визначенн¤ р≥вн¤ його небезпеки.
ƒл¤ оц≥нки ризику в страхов≥й практиц≥ використовують р≥зноман≥тн≥ спец≥альн≥ методи, ¤к≥ пост≥йно розвиваютьс¤ та вдосконалюютьс¤. Ќайб≥льш поширеними Ї наступн≥:
метод ≥ндив≥дуальних оц≥нок;
метод середн≥х величин;
метод процент≥в.
ћетод ≥ндив≥дуальних оц≥нок Ї одним з метод≥в експертноњ оц≥нки, що побудован≥ на використанн≥ профес≥йного досв≥ду та ≥нтуњц≥њ спец≥ал≥ст≥в. ƒаний метод в≥дноситьс¤ до великоњ групи абстрактно-лог≥чних метод≥в досл≥дженн¤. ћетод ≥ндив≥дуальних оц≥нок у вим≥рюванн≥ ризику використовуЇтьс¤ страховиком тод≥, коли неможливо пор≥вн¤ти даний ризик з середн≥м типом ризику, коли можна зробити т≥льки дов≥льну його оц≥нку в залежност≥ в≥д профес≥онал≥зму, досв≥ду та субТЇктивного погл¤ду експерта.
—ередн≥ величини дозвол¤ють виразити типов≥ розм≥ри ознак,
що вар≥юють, ¤к≥сно однор≥дних ¤вищ та вим≥р¤ти њх коливанн¤ навколо середнього р≥вн¤ розвитку. ћетод
середн≥х величин Ї одним ≥з статистичних метод≥в досл≥дженн¤, ≥ в оц≥нц≥ ризику передбачаЇ розмежуванн¤ окремих ризикових груп на б≥льш др≥бн≥ п≥дгрупи, з метою створенн¤ анал≥тичноњ бази дл¤ визначенн¤ ризику за певними в≥дпов≥дними ризиковими ознаками.
ћетод процент≥в також в≥дноситьс¤ до групи метод≥в статистичного анал≥зу, ≥ в систем≥ оц≥нки ризику представл¤Ї собою сукупн≥сть плюсових та в≥дТЇмних в≥дхилень в≥д середнього ризикового типу на¤вноњ анал≥тичноњ бази. ƒан≥ в≥дхиленн¤ виражаютьс¤ в процентах або в пром≥л¤х в≥д середнього ризикового типу.
¬икористовуютьс¤ також економетричн≥, статистичн≥ методи оц≥нки й анал≥зу ризик≥в, методи вербального анал≥зу тощо. ¬ажливо п≥дкреслити, що сучасних умовах в≥тчизн¤н≥ та заруб≥жн≥ вчен≥ волод≥ють значним ≥нструментар≥Їм дл¤ оц≥нки та в≥дстеженн¤ ризику, застосовують актуарн≥ розрахунки, мон≥торинг, комплексне моделюванн¤ страхових процес≥в, емп≥ричний досв≥д, методи експертних оц≥нок, асоц≥ац≥й та аналог≥й, експертиз тощо.
ƒл¤ оц≥нки та анал≥зу ризик≥в необх≥дно њх класиф≥кувати за в≥дпов≥дними ознаками в типи, види, групи тощо. ѕроте, в сучасних умовах в страхуванн≥ не ≥снуЇ ч≥тко розробленоњ класиф≥кац≥њ ризик≥в. ¬ законодавч≥й та нормативн≥й л≥тератур≥ також немаЇ класиф≥кац≥њ та под≥лу ризик≥в за видами, проте м≥ститьс¤ вимога виконанн¤ актуарних (математичних) розрахунк≥в при визначенн≥ страхових тариф≥в, в основу ¤ких покладена варт≥сна оц≥нка ризик≥в.
”загальнюючи погл¤ди вчених та практик≥в можна запропонувати наступну класиф≥кац≥ю ризик≥в з позиц≥њ страхуванн¤ (рис. 1.1)
Ѕезумовно, що найб≥льш поширену групу складають ризики, ¤к≥ можливо застрахувати. —траховий ризик Ц це такий ризик, ¤кий п≥ддаЇтьс¤ вим≥рюванню, оц≥нц≥ з позиц≥њ ймов≥рност≥ настанн¤ страховоњ под≥њ та к≥льк≥сних характеристик можливого збитку.
ќсновн≥ критер≥њ страхового ризику:
ризик повинен бути можливим;
ризик повинен мати випадковий характер;
випадков≥сть ризику повинна сп≥вв≥дноситись з певною сукупн≥сть спор≥днених обТЇкт≥в;
настанн¤ страхового випадку, ¤к реал≥зац≥¤ ризику, не повинно бути повТ¤заним з волеви¤вленн¤м страхувальника чи зац≥кавленоњ особи;
факт настанн¤ страхового випадку нев≥домий у час≥ та простор≥;
страхова под≥¤ не повинна мати обс¤ги катастроф≥чного лиха;
насл≥дки реал≥зац≥њ ризику повинн≥ бути об'Їктивно вим≥р¤н≥ й оц≥нен≥.
р≥м того, страхов≥ ризики класиф≥куютьс¤ за р≥зними ознаками, насамперед:
за джерелом небезпеки (ризики про¤ву стих≥йних сил та ц≥леспр¤мованоњ д≥њ людини);
за обс¤гом в≥дпов≥дальност≥ страховика (≥ндив≥дуальн≥ ризики та ун≥версальн≥);
специф≥чн≥ ризики (аномальн≥ ризики та катастроф≥чн≥ Ц ендем≥чн≥, ¤кост≥ земл≥, пол≥тичн≥, воЇнн≥, а також еколог≥чн≥, транспортн≥, спец≥альн≥ тощо);
обТЇктивн≥ ризики (ризики, що повТ¤зан≥ з неконтрольованими факторами);
субТЇктивн≥ ризики (ризики, що заперечують або ≥гнорують обТЇктивну реальн≥сть) тощо.
ожна з цих груп ризик≥в маЇ св≥й в≥дпов≥дний под≥л на види чи п≥двиди.
¬ ф≥нансово-економ≥чн≥й д≥¤льност≥ ризики под≥л¤ютьс¤ за галуз¤ми економ≥ки, за сферами та видами д≥¤льност≥ тощо. Ќаприклад, ф≥нансовий, банк≥вський, кредитний, валютний, процентний, ≥потечний, комерц≥йний, п≥дприЇмницький, моральний (виникаЇ п≥сл¤ укладанн¤ договору страхуванн¤) ризик тощо.
–изик у страхуванн≥ розгл¤дають з певних позиц≥й:
¤к конкретне ¤вище чи сукупн≥сть ¤вищ;
у звТ¤зку з конкретним застрахованим обТЇктом;
з ймов≥рн≥стю втрати або ушкодженн¤ обТЇкта, прийн¤того на страхуванн¤;
у звТ¤зку з д≥¤льн≥стю страховика
« метою оц≥нки й анал≥зу вид≥л¤ють також ризики д≥¤льност≥ страховоњ компан≥њ. ј саме:
ризики, що передаютьс¤ страхувальником страхов≥й компан≥њ за договором страхуванн¤;
ризики, що повТ¤зан≥ з д≥¤льн≥стю самого страховика.
“ака класиф≥кац≥¤ необх≥дна дл¤ формуванн¤ спец≥альних резерв≥в та фонд≥в страховоњ компан≥њ дл¤ покритт¤ ризик≥в. (” страхуванн≥ комплексна д≥¤льн≥сть з анал≥зу, оц≥нки ризик≥в, вибору оптимального покритт¤ тощо називаЇтьс¤ андерайтингом). «агально визнаютьс¤ та найб≥льш в≥дом≥ в св≥тов≥й практиц≥ Ївропейська та американська класиф≥кац≥њ.
™вропейська класиф≥кац≥¤ вважаЇтьс¤ найб≥льш вичерпною, враховуЇ специф≥ку б≥льшост≥ ризик≥в, що обумовлен≥ д≥¤льн≥стю страховика. ѕри цьому застосовуЇтьс¤ метод анал≥зу ризик≥в Ц економетричний. ѕроте, недостатнЇ застосуванн¤ статистичних метод≥в не дозвол¤Ї вважати результати такоњ оц≥нки повн≥стю адекватними, тобто ≥снуЇ недостатн≥сть к≥льк≥сноњ оц≥нки ризик≥в.
јмериканська класиф≥кац≥¤ розд≥л¤Ї ризики за етапами роботи страховоњ компан≥њ, прот¤гом ¤коњ вона п≥ддаЇтьс¤ зазначеним ризикам:
етап становленн¤;
етап повноц≥нноњ активноњ д≥¤льност≥;
етап л≥кв≥дац≥њ страховоњ компан≥њ.
ѕри цьому дл¤ оц≥нки та анал≥зу ризик≥в використовуЇтьс¤, головним чином, вербальний анал≥з, коли застосовуЇтьс¤ не т≥льки в≥рог≥дн≥ розрахунки до певних ризик≥в, що мають достатнЇ статистичне спостереженн¤, а розгл¤даютьс¤ ≥ т≥ ризики, що не мають достатньоњ статистики. “обто недостатн¤ ¤к≥сна оц≥нка ризик≥в.
«а Ївропейською ≥ американською класиф≥кац≥¤ми ризик≥в страховоњ д≥¤льност≥ роль джерела виплати за ризиками страхових операц≥й виконують власн≥ кошти страховоњ компан≥њ.
ќстанн≥м часом все б≥льш попул¤рною стаЇ ф≥нська класиф≥кац≥¤ ризик≥в, ¤ка знаходить економ≥чний компром≥с м≥ж к≥льк≥сним ≥ ¤к≥сним анал≥зом та оц≥нкою ризик≥в. «а ф≥нською класиф≥кац≥Їю ризики у страхуванн≥ под≥л¤ютьс¤ на:
основн≥ ризики;
додатков≥ ризики.
ќсновн≥ ризики покриваютьс¤ за рахунок спец≥ально сформованих страхових резерв≥в, а додатков≥ Ц за рахунок резерву стаб≥л≥зац≥њ, а не за рахунок власних в≥льних резерв≥в. ¬ласн≥ в≥льн≥ кошти використовуютьс¤ дл¤ доповн¤льного зниженн¤ негативного впливу додаткових ризик≥в.
«розум≥ло, що перед людством стоњть задача попередженн¤, компенсац≥њ та л≥кв≥дац≥њ ризик≥в, що можливо дос¤гти за допомогою антиризиковоњ д≥¤льност≥. ”никнути чи зменшити вплив ризик≥в, ¤к п≥дкреслюЇ “. ј. –отова, можна за допомогою ризик-менеджменту Ц системи управл≥нн¤ ризиками та ф≥нансовими в≥дносинами, що виникають у процес≥ б≥знесу. ”правл≥нн¤ ризиками, вплив на них може в≥дбуватис¤ при застосуванн≥ певних форм антиризиковоњ д≥¤льност≥, що представлен≥ на рисунку 1.2.
¬ сучасних умовах з погл¤ду на ф≥нансуванн¤ пр≥оритетну роль в антиризиков≥й д≥¤льност≥ в≥д≥граЇ компенсац≥йна форма, ¤ка в≥дображаЇ страховий захист. ј превенц≥¤ займаЇ другор¤дне м≥сце, хоча й переросла в самост≥йну функц≥ю страхуванн¤.
«азначен≥ форми (методи) антиризиковоњ д≥¤льност≥ про¤вл¤ютьс¤ у функц≥¤х страхуванн¤: компенсац≥йн≥й, репресивн≥й, превентивн≥й. —л≥д п≥дкреслити, що зд≥йсненн¤ зазначених функц≥й можливе за рахунок спец≥альних кошт≥в, ¤к≥ ≥снують у в≥дпов≥дних фондах, ≥ ¤к≥ називаютьс¤ страховими.
ќтже п≥д ризиком розум≥ють ймов≥рн≥сть виникненн¤ збитк≥в, втрат або недоотриманн¤ прибутку пор≥вн¤но з прогнозним вар≥антом. ¬изначенн¤ ризику залежить в≥д сфери д≥¤льност≥ його застосуванн¤. —траховий ризик визначаЇтьс¤ ¤к прогнозний збиток обТЇкту страхуванн¤ в результат≥ настанн¤ страховоњ под≥њ. —траховий ризик маЇ своњ специф≥чн≥ ознаки, так≥ ¤к: Ї конкретним ¤вищем, при настанн≥ ¤кого зд≥йснюютьс¤ страхов≥ виплати; маЇ в≥рог≥дний характер; може бути вим≥р¤ним та оц≥неним; маЇ конкретну форму про¤ву, повТ¤зану з певним обТЇктом; Ї нев≥дТЇмним елементом страхових в≥дносин. Ќа¤вн≥сть ризику передбачаЇ зд≥йсненн¤ антиризиковоњ д≥¤льност≥, формами ¤коњ Ї компенсац≥¤, репрес≥¤, превенц≥¤. јнтиризикова д≥¤льн≥сть реал≥зуЇтьс¤ у страховому захист≥ за допомогою створенн¤ та використанн¤ страхових фонд≥в.
| |
|
|
|
