’арактеристика ≥ структура грошового обороту
¬ процес≥ куп≥вл≥-продажу товар≥в, наданн¤ послуг, а також виконанн¤ р≥зних вид≥в зобовТ¤зань в грошов≥й форм≥ зд≥йснюютьс¤ розрахунки та платеж≥, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ ≥ при розпод≥л≥ та перерозпод≥л≥ грошових кошт≥в. —укупн≥сть вс≥х грошових платеж≥в утворюЇ грошовий оборот.
ласична модель кругооб≥гу товар≥в та послуг, ¤кими обм≥нюютьс¤ п≥дприЇмства (ф≥рми) ≥ домашн≥ (с≥мейн≥) господарства (населенн¤), вр≥вноважена в≥дпов≥дним потоком грошових платеж≥в, що зд≥йснюютьс¤ при обм≥н≥, представлена на рисунках 2.1, 2.2, 2.3.
¬ розгл¤нут≥й схем≥ п≥дприЇмства ≥ населенн¤, повТ¤зан≥ м≥ж собою двома групами ринк≥в: продукт≥в та ресурс≥в.
–инки продукт≥в Ц це ринки, на ¤ких населенн¤, п≥дприЇмства купують вироблен≥ ≥ншими п≥дприЇмствами товари та послуги. Ќаселенн¤ витрачаЇ одержан≥ ними доходи на придбанн¤ споживчих товар≥в, а п≥дприЇмства продають своњ продукти населенню та ≥ншим п≥дприЇмствам з метою одержанн¤ виручки, необх≥дноњ дл¤ продовженн¤ процесу виробництва.
–инки ресурс≥в Ц це ринки, на ¤ких населенн¤, п≥дприЇмства купують ресурси, необх≥дн≥ дл¤ виробництва Ц робочу силу, кап≥тал, природн≥ ресурси. Ќаселенн¤ та п≥дприЇмства продають ресурси, що належать њм, за в≥дпов≥дн≥ грошов≥ платеж≥, ¤к≥ виступають у вигл¤д≥ зароб≥тноњ плати, процентного доходу, рентних платеж≥в, прибутку.
” наведених рисунках товари ≥ ресурси рухаютьс¤ за часовою стр≥лкою, а в≥дпов≥дн≥ платеж≥ Ц в протилежному напр¤мку. ѕроцеси, показан≥ стр≥лками, називаютьс¤ потоками, оск≥льки вони безперервн≥ та довготривал≥, вим≥рюютьс¤ в одиниц¤х (наприклад, в гривн¤х за певний пер≥од: р≥к, м≥с¤ць, день).
« ус≥х поток≥в найб≥льш важливими Ї:
Ц нац≥ональний (сукупний) продукт, тобто загальна варт≥сть вс≥х виготовлених вироб≥в та послуг;
Ц нац≥ональний доход, що характеризуЇ сукупний доход, одержаний населенн¤м, включаючи зароб≥тну плату, ренту, процентн≥ виплати.
≥льк≥сним вим≥рником товарних поток≥в Ї грош≥.
≥льк≥сть грошей в об≥гу можна визначити виход¤чи з наступноњ залежност≥:
M*V = P*Y
де, ћ Ц к≥льк≥сть грошей (грошова маса),
V Ц швидк≥сть об≥гу грошей,
– Ц р≥вень ц≥н,
Y Ц реальний нац≥ональний продукт.
Ќаведене р≥вн¤нн¤ обм≥ну в≥дображаЇ залежн≥сть зм≥ни к≥лькост≥ (маси) грошей, що знаход¤тьс¤ в об≥гу, в≥д р≥вн¤ ц≥н ≥ розм≥ру реального нац≥онального продукту.
Ќа практиц≥ вс≥ показан≥ звТ¤зки складн≥ш≥, оск≥льки до сфери об≥гу товар≥в та грошей включаютьс¤ процеси, повТ¤зан≥ ≥з заощадженн¤ми, ≥нвестиц≥¤ми ≥ ф≥нансовими ринками.
“а частина доходу, ¤ка не спр¤мовуЇтьс¤ на придбанн¤ товар≥в та послуг, сплату податк≥в, погашенн¤ боргових зобовТ¤зань, носить назву заощаджень. ÷е накопиченн¤ у вигл¤д≥ гот≥вкових кошт≥в, вклад≥в в банках чи ц≥нних паперах.
ѕ≥дприЇмства (ф≥рми) витрачають дещо б≥льше, н≥ж одержують в≥д продажу своњх продукт≥в, тому що повинн≥ зд≥йснювати ≥нвестиц≥њ.
≤нвестиц≥њ вкладаютьс¤ в основний кап≥тал (придбанн¤ обладнанн¤, компТютерноњ техн≥ки) ≥ товарн≥ запаси (сировину, матер≥али).
оли до кругооб≥гу залучаютьс¤ збереженн¤ та ≥нвестиц≥њ, виникаЇ два шл¤хи, по ¤ких кошти можуть переходити в≥д господарських субТЇкт≥в до ринк≥в продукт≥в: пр¤мий та непр¤мий. ѕр¤мий Ц це безпосередн≥ витрати на споживанн¤, непр¤мий Ц це рух засоб≥в через ф≥нансов≥ ринки, заощадженн¤ та ≥нвестиц≥њ. ќск≥льки б≥льш≥сть заощаджень зд≥йснюЇтьс¤ населенн¤м, а ≥нвестиц≥й Цп≥дприЇмствами, Ї необх≥дним наб≥р ≥нструмент≥в, що забезпечуЇ перем≥щенн¤ поток≥в в грошових коштах в≥д перших до других. ÷≥ механ≥зми д≥ють завд¤ки функц≥онуванню ф≥нансових ринк≥в. ‘≥нансов≥ ринки складаютьс¤ з великоњ к≥лькост≥ Уканал≥вФ.
ƒо першоњ групи таких канал≥в в≥днос¤тьс¤ канали пр¤мого ф≥нансуванн¤, по ¤ких кошти перем≥щуютьс¤ безпосередньо в≥д власник≥в заощаджень до позичальник≥в шл¤хом реал≥зац≥њ акц≥й, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в.
ƒо другоњ групи в≥днос¤ть канали непр¤мого ф≥нансуванн¤, визначаючи, що потоки грошових кошт≥в в≥д власник≥в заощаджень до позичальник≥в проход¤ть через ф≥нансових посередник≥в, таких ¤к банки, страхов≥ компан≥њ та ≥нш≥ кредитно-ощадн≥ установи.
«авданн¤ ф≥нансових посередник≥в пол¤гаЇ в тому, щоб спр¤мовувати заощадженн¤ в≥д тих учасник≥в економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ заробл¤ють б≥льше, н≥ж витрачають, до тих, ¤к≥ витрачають б≥льше, н≥ж заробл¤ють. Ќайб≥льш важливими ф≥нансовими ≥нститутами Ї банки.
‘≥нансове посередництво повТ¤зане з випуском л≥кв≥дних довгострокових зобовТ¤зань з метою одержанн¤ кошт≥в та њх наступним вкладенн¤м в менш л≥кв≥дн≥ активи. “им самим ф≥нансов≥ посередники зб≥льшують розм≥ри грошових фонд≥в, випускаючи своњ власн≥ довгостроков≥ зобовТ¤занн¤, а на вилучен≥ в≥д њх продажу кошти купують довгостроков≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ чи ц≥нн≥ папери, що випущен≥ ≥ншими субТЇктами. ѕодв≥йний обм≥н довгостроковими зобовТ¤занн¤ми в≥др≥зн¤Ї ф≥нансових посередник≥в в≥д ≥нших ф≥нансових субТЇкт≥в, таких ¤к брокери ≥ дилери. ‘ондов≥, товарн≥ б≥рж≥ також спри¤ють перем≥щенню кошт≥в в≥д кредитор≥в до позичальник≥в, але не випускають на ринок власних довгострокових зобовТ¤зань. ¬они привод¤ть в рух товарн≥ маси, впливаючи на розм≥щенн¤ товар≥в у в≥дпов≥дност≥ з попитом на них.
¬ анал≥з кругооб≥гу продукт≥в ≥ доход≥в сл≥д включати обТЇкти державного сектора. «вТ¤зок державного сектора з економ≥чною системою в≥дбуваютьс¤ трьома шл¤хами: через податки, державн≥ закупки та позики. ќдним з основних джерел державного впливу на процес кругооб≥гу Ї податково-бюджетна пол≥тика.
«ниженн¤ податк≥в стимулюЇ ¤к зростанн¤ заощаджень, так ≥ зростанн¤ споживанн¤, Ц зростаЇ нац≥ональний продукт. «ростанн¤ обс¤г≥в державних закупок також стимулюЇ зростанн¤ нац≥онального продукту.
√рошово-кредитна пол≥тика, п≥д ¤кою розум≥ють д≥њ ур¤ду, впливаючи на к≥льк≥сть грошей, що знаход¤тьс¤ в об≥гу, також Ї засобом державного впливу на кругооб≥г.
ћодель кругооб≥гу доход≥в ≥ продукт≥в описуЇ пот≥к товар≥в та послуг, ¤кими обм≥нюютьс¤ с≥мейн≥ господарства ≥ ф≥рми, збалансований контрпотоком грошових платеж≥в, що зд≥йснюютьс¤ при цьому обм≥н≥. ƒана модель складн≥ша, ¤кщо до њњ елемент≥в включити м≥жнародн≥ звТ¤зки (≥мпорт-експорт товар≥в, позики, кредити, м≥жнародн≥ закупки).
–озгл¤немо простий приклад грошового кругооб≥гу (рис. 2.1).
—≥мейн≥ господарства, ¤к≥ безпосередньо чи опосередковано (через торгово-промислов≥ корпорац≥њ, що знаход¤тьс¤ в њх власност≥) волод≥ють вс≥ма економ≥чними ресурсами, постачають ц≥ ресурси п≥дприЇмствам. ѕ≥дприЇмства мають попит на ресурси, оск≥льки останн≥ Ї засобами, за допомогою ¤ких ф≥рми виробл¤ють товари та послуги. ¬заЇмод≥¤ попиту та пропозиц≥њ великоњ к≥лькост≥ людських та матер≥альних ресурс≥в встановлюЇ ц≥ну на кожний з них. ѕлатеж≥, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмства, купуючи ресурси, представл¤ють собою витрати цих п≥дприЇмств, але одночасно вони в≥дображають потоки зароб≥тноњ плати, ренти, в≥дсотк≥в ≥ прибутк≥в с≥мейним господарствам в≥д продажу ресурс≥в.
√рошовий доход, одержаний с≥мейними господарствами в≥д продажу ресурс≥в, не маЇ реальноњ ц≥нност≥. ¬ процес≥ витрачанн¤ грошового доходу с≥мейн≥ господарства виражають св≥й попит на велику к≥льк≥сть товар≥в та послуг на ринку продукт≥в. ќдночасно п≥дприЇмства поЇднують придбан≥ ними ресурси дл¤ виробництва та пропозиц≥њ товар≥в та послуг на тих же ринках. ¬заЇмод≥¤ цих р≥шень про попит та пропозиц≥ю ≥ визначають ц≥ни продукт≥в. « точки зору п≥дприЇмств пот≥к розрахунк≥в за товари ≥ послуги утворюЇ виручку, чи доходи в≥д продажу товар≥в та послуг.
ћодель кругооб≥гу демонструЇ складне, взаЇмоповТ¤зане переплетенн¤ процес≥в прийн¤тт¤ р≥шень ≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥. —л≥д звернути увагу на те, що с≥мейн≥ господарства ≥ п≥дприЇмства виступають на обох основних ринках, але в кожному випадку на протилежних сторонах. Ќа ресурсному ринку п≥дприЇмства виступають ¤к покупц≥, тобто на сторон≥ попиту, а с≥мейн≥ господарства, ¤к власники ресурс≥в та постачальники. Ќа ринку продукт≥в вони м≥н¤ютьс¤ позиц≥¤ми. –азом з тим кожний з цих економ≥чних субТЇкт≥в ≥ купуЇ ≥ продаЇ.
оли до кругооб≥гу додаютьс¤ заощадженн¤ та ≥нвестиц≥њ, виникають два шл¤хи, по ¤ким кошти можуть перем≥щуватис¤ в≥д с≥мейних господарств до ринк≥в продукт≥в. ќдин шл¤х Ц пр¤мий, що зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою затрат на придбанн¤. ƒругий шл¤х Цнепр¤мий, коли кошти рухаютьс¤ через ф≥нансов≥ ринки, збереженн¤ та ≥нвестиц≥њ. Ќа рисунку 2.2 показан≥ лише потоки грошових засоб≥в.
ќск≥льки б≥льш≥сть заощаджень зд≥йснюють с≥мейн≥ господарства, а б≥льш≥сть ≥нвестиц≥й зд≥йснюЇтьс¤ ф≥рмами, то необх≥дний певний наб≥р механ≥зм≥в, ¤кий би приводив в рух потоки грошових кошт≥в в≥д перших до других. —аме ц≥ механ≥зми створюютьс¤ завд¤ки функц≥онуванню ф≥нансових ринк≥в.
‘≥нансов≥ ринки складаютьс¤ з безл≥ч≥ р≥зних Уканал≥вФ, по ¤ких грошов≥ кошти Упрот≥каютьФ в≥д власник≥в заощаджень до позичальник≥в. ÷≥ канали можна под≥лити на дв≥ основн≥ групи. ƒо першоњ в≥днос¤тьс¤ канали пр¤мого ф≥нансуванн¤, тобто так≥ канали, по ¤ких кошти перем≥щуютьс¤ безпосередньо в≥д власник≥в збережень до позичальник≥в. ћожна вид≥лити дв≥ п≥дгрупи пр¤мого ф≥нансуванн¤: кап≥тальне ф≥нансуванн¤ та ф≥нансуванн¤ шл¤хом одержанн¤ позик.
ап≥тальним ф≥нансуванн¤м називаЇтьс¤ угода, за ¤кою ф≥рма одержуЇ грошов≥ кошти дл¤ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й в обм≥н на наданн¤ права пайовоњ участ≥ у власност≥ ф≥рми. Ќаприклад, продаж п≥дприЇмствами звичайних акц≥й. ≤нша п≥дгрупа метод≥в пр¤мого ф≥нансуванн¤ Ц це ф≥нансуванн¤ шл¤хом одержанн¤ позик. ƒо ц≥Їњ категор≥њ в≥дноситьс¤ будь-¤ка угода, в≥дпов≥дно до ¤коњ ф≥рма одержуЇ грошов≥ кошти дл¤ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й в обм≥н на зобовТ¤занн¤ сплатити ц≥ кошти в майбутньому з визначеним в≥дсотком, права на частку власност≥ кредитор не одержуЇ. ¬ цьому випадку широко в≥домий приклад: продаж обл≥гац≥й, що представл¤ють собою зобовТ¤занн¤ сплатити борг прот¤гом визначеного терм≥ну з в≥дсотками, при цьому зробити це у в≥дпов≥дност≥ до ран≥ше обговореного граф≥ка. «вичайн≥ акц≥њ, обл≥гац≥њ, а також де¤к≥ ≥нш≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти називають ц≥нними паперами.
ƒруга група канал≥в ф≥нансового ринку Ц це канали непр¤мого ф≥нансуванн¤. ѕри непр¤мому ф≥нансуванн≥ кошти перем≥щуютьс¤ в≥д с≥мейних господарств до ф≥рм, проход¤чи через особлив≥ ≥нститути, до ¤ких в≥днос¤ть, банки, р≥зн≥ фонди, страхов≥ компан≥њ тощо. ÷≥ орган≥зац≥њ називаютьс¤ ф≥нансовими посередниками.
«начну роль в кругооб≥гу продукт≥в ≥ доход≥в в≥д≥граЇ державний сектор. Ќа рисунку 2.3 показан≥ звТ¤зки ур¤ду з економ≥чною системою.
ѕерший Ц звТ¤зок через так зван≥ чист≥ податки, ¤к≥ рухаютьс¤ в≥д с≥мейних господарств до ур¤ду. ƒругий Ц державн≥ закупки, в результат≥ ¤ких кошти перем≥щуютьс¤ в≥д ур¤ду на ринки продукт≥в. якщо державн≥ закупки перевищують по величин≥ чист≥ податки (тобто виникаЇ бюджетний деф≥цит), то ур¤д змушений брати позики на ф≥нансових ринках. “ака ситуац≥¤ представлена на рисунку. якщо чист≥ податки по величин≥ перевищують державн≥ закупки, то обс¤г платеж≥в ур¤ду прот¤гом минулих рок≥в буде перевищувати обс¤г нових позик: в результат≥ утворюЇтьс¤ чистий пот≥к кошт≥в в≥д ур¤ду до ф≥нансових ринк≥в (цей випадок не показаний на рисунку).
—л≥д звернути увагу, що тут не показаний пр¤мий пот≥к податк≥в, що сплачуютьс¤ п≥дприЇмствами (надходженн¤ до бюджету), хоча на практиц≥ ф≥рми сплачують податок на прибуток, а також ц≥лий р¤д ≥нших податк≥в.
ўе один вид звТ¤зку держави в особ≥ ур¤ду з економ≥чною системою Ц державн≥ позики, що зд≥йснюютьс¤ на ф≥нансових ринках. ƒержавн≥ видатки не завжди вр≥вноважуютьс¤ податковими надходженн¤ми. —творений в результат≥ бюджетний деф≥цит покриваЇтьс¤ за рахунок позик, що зд≥йснюютьс¤ на ф≥нансових ринках. ÷≥ позики зд≥йснюютьс¤ шл¤хом продажу прав, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в ¤к ф≥нансовим посередникам, так ≥ безпосередньо с≥мейним господарствам.
ћожлива ситуац≥¤ коли в держбюджет≥ виникаЇ перевищенн¤ податкових надходжень над видатками. “од≥ в≥н використовуЇтьс¤ дл¤ погашенн¤ зроблених в минулому державних позик. ¬ цьому випадку ур¤д стаЇ чистим постачальником грошових кошт≥в на ф≥нансов≥ ринки.
¬икористовуючи звТ¤зки, показан≥ на рисунку 2.3, ур¤д може зд≥йснювати значний вплив на основн≥ елементи кругооб≥гу доход≥в та продукт≥в.
ќдним з джерел державного впливу на процес кругооб≥гу Ї ф≥скальна пол≥тика. «б≥льшуючи чист≥ податки, ур¤д може зб≥льшити ≥ розм≥ри грошових засоб≥в, що вилучаютьс¤ у с≥мейних господарств. ¬ свою чергу, с≥мейн≥ господарства в ц≥й ситуац≥њ повинн≥ зменшувати або заощадженн¤, або видатки на споживанн¤, чи проводити ¤к те, так й ≥нше. ¬ будь-¤кому випадку результатом буде зменшенн¤ нац≥онального продукту. «ниженн¤ чистих податк≥в стимулюЇ ¤к п≥двищенн¤ збережень, так ≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤ споживанн¤, позитивно впливаючи таким чином на зб≥льшенн¤ нац≥онального продукту.
«аходи, що провод¤тьс¤ в рамках ф≥скальноњ пол≥тики, можуть також приймати форму зм≥ни обс¤г≥в державних закупок. ѕ≥двищенн¤ державних закупок стимулюЇ п≥двищенн¤ нац≥онального продукту, оск≥льки в результат≥ цього п≥двищуютьс¤ доходи ф≥рм в≥д продажу товар≥в та послуг держав≥. “акож зростають ≥ доходи с≥мейних господарств, ¤кщо зб≥льшити зарплату прац≥вник≥в, зайн¤тих в державному сектор≥ чи за рахунок к≥лькост≥ зайн¤тих в ньому. «ниженн¤ обс¤г≥в державних закупок призводить до протилежного ефекту.
“аким чином, грошовий оборот Ї складовою частиною плат≥жного обороту, тобто процесу безперервного руху засоб≥в платежу в крањн≥. √рошовий оборот включаЇ в себе грошовий об≥г. ќб≥г грошових знак≥в передбачаЇ њх пост≥йний перех≥д в≥д одних ф≥зичних чи юридичних ос≥б до ≥нших. Ѕезгот≥вков≥ грошов≥ знаки не знаход¤тьс¤ в об≥гу, тому що кожна нова угода вимагаЇ нового запису на банк≥вських рахунках. ѕон¤тт¤ Угрошовий об≥гФ в≥дноситьс¤ т≥льки до частини грошового обороту Ц гот≥вково-грошового обороту.
√рошовий оборот складаЇтьс¤ з окремих канал≥в руху грошей м≥ж:
центральним банком крањни ≥ комерц≥йними банками;
комерц≥йними банками;
п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми;
банками ≥ господарюючими субТЇктами;
господарюючими субТЇктами ≥ населенн¤м;
ф≥нансовими ≥нститутами ≥ населенн¤м.
| |
|
|
|
