‘ункц≥њ грошей
¬ сучасн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ сутн≥сть грошей, ¤к правило, визначаЇтьс¤ через њх функц≥њ. “ак ƒж. ’≥кс вказував, що грош≥ визначаютьс¤ своњми функц≥¤ми. ‘ункц≥¤ ¤вл¤Ї собою конкретний про¤в економ≥чного ¤вища, виражаЇ основне призначенн¤ економ≥чних закон≥в, ¤к≥ д≥ють в певн≥й сфер≥ економ≥чних в≥дносин.
ѕо в≥дношенню до сутност≥ грошей в економ≥чн≥й л≥тератур≥ ≥снують наступн≥ п≥дходи:
- прагматичне тлумаченн¤,
Ц концепц≥¤ представницькоњ вартост≥,
Ц г≥потеза власноњ вартост≥ неметалевих грошей.
ѕриб≥чники прагматичного тлумаченн¤ вважають, що оск≥льки неречов≥, нерозм≥нн≥ на благородний метал грош≥ фактично виступають в рол≥ вин¤ткового грошового антипода, що протистоњть товарному св≥ту, а процес ц≥ноутворенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в цих грошах, то це доводить, що вони служать реальною м≥рою вартост≥ товару. “аке тлумаченн¤ Ї достатн≥м дл¤ р≥шенн¤ обмежених анал≥тичних задач, але не даЇ можливост≥ проникнути в глибину сутност≥ ¤вищ.
ѕредставники концепц≥њ представницькоњ вартост≥ розгл¤дають паперов≥ грош≥ в ¤кост≥ представник≥в вартост≥ товар≥в. ¬они трактують сучасн≥ неречов≥ кредитн≥ грош≥ в ¤кост≥ представник≥в сумарноњ вартост≥ вс≥х товар≥в на ринку, що вт≥люють сусп≥льно необх≥дну працю, витрачену на виробництво цих товар≥в. ¬ дан≥й концепц≥њ в≥дсутнЇ по¤сненн¤ того, ¤ким чином ф≥ксуЇтьс¤ варт≥сть, ¤ка утримуЇтьс¤ окремою грошовою одиницею.
√≥потеза власноњ вартост≥ неметалевих грошей грунтуЇтьс¤ на тому, що нерозм≥нн≥ на золото грош≥ Ї в сучасних умовах не представниками, а нос≥¤ми власноњ внутр≥шньоњ вартост≥. ѕриб≥чники даноњ теор≥њ припускають, що варт≥сть грошей формуЇтьс¤ н≥би в два етапи. ѕ≥дставою њњ Ї прац¤, що витрачаЇтьс¤ при виробництв≥ грошей ≥ њхнЇ функц≥онуванн¤, що забезпечуЇ варт≥сть. ÷¤ варт≥сть знаходить св≥й вираз в ринков≥й ц≥н≥ грошового матер≥алу. ќднак вона трансформуЇтьс¤ в де¤ку м≥нову варт≥сть, на баз≥ ¤коњ грош≥ виступають в рол≥ загального варт≥сного екв≥валенту.
« загального варт≥сного екв≥валенту, тобто м≥ри вартостей товар≥в, грош≥ перетворюютьс¤ в посередника при обм≥н≥ товарами. ¬они стають ун≥версальним вим≥рником, техн≥чним ≥нструментом дл¤ пор≥вн¤нн¤ вартостей р≥зноман≥тних товар≥в. ¬ даному механ≥зм≥ грош≥ виконують роль л≥чильних грошей. ѕри такому п≥дход≥ припускаЇтьс¤ збереженн¤ грошей в ¤кост≥ необх≥дного елементу господарського механ≥зму. √рош≥, що отримують в≥д держави статус законного плат≥жного засобу, набувають безумовних прав на товари ≥ послуги. ¬они продовжують опосередковувати ринковий обм≥н товар≥в, однак при цьому в пон¤тт¤ грош≥ вкладаЇтьс¤ ≥нший, б≥льш полегшений зм≥ст.
Ќерозроблен≥сть теор≥њ сутност≥ кредитних паперових грошей не заважаЇ њм в крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою виконувати в≥дпов≥дн≥ завданн¤.
‘ункц≥њ грошей, що вид≥л¤ютьс¤ в сучасн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥, виступають не застиглою формою виразу грошових в≥дносин, а в≥дображають динам≥чн≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤, ≥ збагаченн¤ цих в≥дносин ¤к≥сними зм≥нами. —туп≥нь розвитку т≥Їњ чи ≥ншоњ функц≥њ в≥дображаЇ певн≥ етапи розвитку сусп≥льного виробництва.
ѕершою функц≥Їю грошей Ї функц≥¤ м≥ри вартост≥, тобто њх спроможн≥сть вим≥рювати варт≥сть вс≥х товар≥в, служити посередником при визначенн≥ ц≥ни. “≥льки на¤вн≥сть вартост≥ у грошового товару забезпечуЇ одночасну по¤ву екв≥валент≥в товару ≥ грошей на протилежних полюсах та њх наступний обм≥н у в≥дпов≥дност≥ ≥з законом вартост≥ в функц≥њ грошей ¤к зас≥б об≥гу та платежу ≥ св≥тових грошей.
–азом з тим, необх≥дно мати на уваз≥, що не грош≥ робл¤ть товари пор≥внюваними. “овари пор≥внюван≥ за допомогою грошей тому, що вони ¤к ≥ грош≥ Ї продуктами людськоњ прац≥, мають однор≥дну з ними базу пор≥вн¤нн¤ Ц абстрактну працю. ¬иражена в грошах варт≥сть товару Ї ц≥ною. ÷≥на або грошова форма товару Ц це форма лише ≥деальна. ¬арт≥сть взутт¤, од¤гу, автомоб≥л≥в, в≥деомагн≥тофон≥в тощо ≥снуЇ хоча ≥ невидимо в самих речах, вона виражаЇтьс¤ в њх в≥дношенн≥ до золота. “ак ¤к вираз товарних вартостей в золот≥ носить ≥деальний характер, то дл¤ ц≥Їњ операц≥њ може бути застосоване також лише у¤вне або ≥деальне золото. ожний товаровласник ≥ товаровиробник знаЇ, що в≥н ще не перетворюЇ св≥й товар в грош≥, ¤кщо надав њх вартост≥ форму ц≥ни ≥, що йому не потр≥бно н≥ граму реального золота дл¤ того, щоб виразити в ньому великий обс¤г вартостей. ќтже, свою функц≥ю м≥ри вартостей грош≥ виконують ¤к у¤вн≥ грош≥, що подаютьс¤ ≥деально, тому що тут маЇ м≥сце лише ≥деальний переказ товару в њх загальне варт≥сне бутт¤. ’оча функц≥ю м≥ри вартост≥ виконують грош≥, що подаютьс¤ лише у¤вно, ц≥на ц≥лковито залежить в≥д реального грошового матер≥алу.
÷≥ну може мати т≥льки той товар, що знаходитьс¤ у в≥дносн≥й форм≥ вартост≥. —ам≥ грош≥ ц≥ни не мають, њх варт≥сть не може бути виражена в них же самих. «ам≥сть ц≥ни грош≥ волод≥ють куп≥вельною спроможн≥стю, ¤ка виражаютьс¤ в абсолютн≥й к≥лькост≥ товару, що можна за них купити.
‘ункц≥¤ м≥ри вартост≥ в≥дображаЇ в≥дношенн¤ товару до грошей, ¤к загального екв≥валенту. ќднак дл¤ визначенн¤ ц≥ни товару цього недостатньо. Ќеобх≥дний масштаб дл¤ њх пор≥вн¤нн¤, одиниц¤ вим≥ру речовинноњ субстанц≥њ загального екв≥валенту. оли грош≥ в≥днос¤тьс¤ до самих себе, вони виступають ¤к масштаб ц≥н. ћасштаб ц≥н не Ї новою функц≥Їю грошей. ÷е ≥ншого роду функц≥¤ Ц Уприродноњ субстанц≥њФ грошового матер≥алу. ’оча речовинним нос≥Їм обох функц≥й Ї одне ≥ те ж золото, грош≥ ¤к м≥ра вартост≥ ≥ ¤к масштаб ц≥н виконують дв≥ р≥зн≥ функц≥њ, що р≥зн¤тьс¤ своЇю природою.
ћ≥ра вартост≥ Ц економ≥чна функц≥¤ грошей, що залежить в≥д держави. √рош≥ ¤к м≥ра вартостей Ї сусп≥льним варт≥сним екв≥валентом, вт≥ленн¤м сусп≥льно необх≥дноњ абстрактноњ прац≥ ≥ виразом вартостей товару. ј це означаЇ, що ц¤ функц≥¤ визначаЇтьс¤ законом вартост≥.
ћасштаб ц≥н маЇ юридичний характер, залежить в≥д вол≥ держави ≥ служить дл¤ вираженн¤ не вартост≥, а ц≥ни товару. „ерез масштаб ц≥н ≥деальна, у¤вна ц≥на, що надаЇтьс¤ товару ¤к показник величини вартост≥, перетворюЇтьс¤ в прейскурантну або ринкову ц≥ну виражену в нац≥ональн≥й грошов≥й одиниц≥.
« розвитком св≥тового ринкового господарства, поглибленн¤м м≥жнародного розвитку прац≥ ≥ формуванн¤м ≥нтернац≥ональноњ вартост≥ товару функц≥¤ м≥ри вартост≥ переростаЇ у функц≥ю ≥нтернац≥ональноњ м≥ри вартост≥. ÷е повТ¤зано з ускладненн¤м специф≥ки сусп≥льноњ прац≥ в процес≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ сусп≥льного в≥дтворенн¤: нац≥онально-сусп≥льна прац¤ перетворюЇтьс¤ в ≥нтернац≥онально-сусп≥льну. ѕротир≥чч¤ м≥ж поодинокою ≥ сусп≥льною працею отримуЇ своЇ розширенн¤ на св≥товому ринку. ¬≥дпов≥дно продукт нац≥ональноњ прац≥ отримуЇ сусп≥льне визнанн¤ на основ≥ нац≥ональноњ м≥ри вартост≥. «а допомогою ≥нтернац≥ональноњ м≥ри вартостей реал≥зуЇтьс¤ основна вимога товарного виробництва: грош≥ повинн≥ забезпечувати абсолютну обм≥нн≥сть товару не т≥льки на нац≥ональному, а ≥ на св≥товому ринку. «авд¤ки цьому товари набувають пор≥вн¤ност≥ ≥ абсолютноњ обм≥нност≥ в межах св≥тового господарства.
¬се сказане справедливо дл¤ реальних грошей. ќднак в сучасних умовах стан справ докор≥нно зм≥нивс¤. Ќа зм≥ну повноц≥нн≥й монет≥ реальноњ вартост≥ прийшли пап≥рц≥, передували ¤ким вексел≥ ≥ розписки ювел≥р≥в. —учасн≥ кредитн≥ грош≥ не виконують в повн≥й м≥р≥ своњ класичн≥ функц≥њ. Ѕлагородний метал в ¤кост≥ загального екв≥валенту виконував функц≥ю м≥ри вартост≥ лише завд¤ки тому, що м≥стив в соб≥ реальну варт≥сть. ѕровод¤чи аналог≥ю м≥ж обчисленн¤м вартост≥ ≥ вим≥ром ваги головки цукру в шматках золота, . ћаркс писав, що ¤кщо б обидва т≥ла не волод≥ли вагою, вони не могли б вступити в це в≥дношенн¤, ≥ одне з них не могло б стати виразником ваги ≥ншого. ÷е наочно показуЇ, що кредитн≥ б≥лети не можуть бути м≥рою вартост≥, так ¤к, скаж≥мо, шматки паперу з написом 1, 3, 5, 10 кг Ц служити м≥рою ваги. “≥льки нос≥й реальноњ вартост≥ може виконувати функц≥ю м≥ри вартостей. √рошов≥ знаки, ¤к≥ ми називаЇмо УгрошимаФ, не волод≥ють власною варт≥стю, вони можуть бути лише представниками реальноњ вартост≥, Ї њњ знаками, але це не даЇ њм можливост≥ виконувати функц≥ю м≥ри вартост≥, притаманну повноц≥нним грошам.
—учасн≥ грошов≥ знаки Ї л≥чильними грошами, над≥леними представницькою варт≥стю сукупноњ товарноњ маси, що знаход¤тьс¤ в об≥гу на ринку в даний момент. ѕри цьому роль м≥ри вартостей виконуЇ сукупна товарна маса (визначена нами в ¤кост≥ загального екв≥валента), м≥ж ¤кою (≥деально, шл¤хом грошових знак≥в) ≥ окремим товаром встановлюЇтьс¤ реальне м≥нове сп≥вв≥дношенн¤, необх≥дне останн≥м дл¤ обм≥ну. —аме це сп≥вв≥дношенн¤ ≥ закр≥плюЇтьс¤ в ¤кост≥ ц≥ни за допомогою кредитних б≥лет≥в, функц≥њ виразу (ф≥ксац≥њ) варт≥сних пропорц≥й. “аким чином, в процес≥ еволюц≥њ, функц≥¤ грошей ¤к м≥ри вартост≥ перетворилас¤ у функц≥ю ф≥ксац≥њ варт≥сних пропорц≥й властиву кредитним грошам.
√рош≥ ¤к одиниц¤ рахунку. упони. ¬ сучасн≥й ринков≥й економ≥ц≥ грош≥ ¤к одиниц¤ рахунку використовуютьс¤ передус≥м дл¤ вим≥ру ≥ пор≥вн¤нн¤ ц≥нност≥ товару. ¬ кожн≥й держав≥ ≥снуЇ нац≥ональна одиниц¤ рахунку: карбованець, гривн¤, долар, марка, йена, песо ≥ т.д. ƒе¤к≥ з валют, що в≥льно конвертуютьс¤, реально виконують цю функц≥ю ≥ на м≥жнародному ринку. ¬ крањнах з високим р≥внем ≥нфл¤ц≥њ нер≥дко в≥ддають перевагу використанню в ¤кост≥ одиниц≥ рахунку не м≥сцев≥й валют≥, а ≥ноземн≥й. “ака практика, наприклад була широко розповсюджена в 90-т≥ роки XX стол≥тт¤ в –ос≥њ, ”крањн≥ та ≥нших постсоц≥ал≥стичних крањнах, коли велика к≥льк≥сть товар≥в та послуг поруч з ц≥ною в нац≥ональних валютах отримали ц≥ну в доларах. ÷≥ни на нерухом≥сть (квартири, землю тощо) виражаютьс¤ передус≥м в доларах ≥ лише пот≥м в карбованц¤х. ¬исока ≥нфл¤ц≥¤, п≥дриваючи нац≥ональну грошову одиницю, може призвести до грошовоњ реформи ≥ встановленню новоњ рахунковоњ грошовоњ одиниц≥. ќднак зм≥на масштабу ц≥н не зач≥паЇ цю функц≥ю грошей, бо впливаЇ на зм≥ни ц≥н вс≥х товар≥в ≥ послуг.
≤снуЇ дв≥ форми обмеженн¤ функц≥онуванн¤ грошей ¤к одиниц≥ рахунку: бартерна торг≥вл¤ ≥ торг≥вл¤ з допомогою купон≥в. Ѕартерна торг≥вл¤, або безпосередн≥й обм≥н одного товару на ≥нший, хоч ≥ зустр≥чаЇтьс¤ в сучасних умовах, в нормальних умовах маЇ невелике значенн¤. Ћише в пер≥од сусп≥льних бурь ≥ потр¤с≥нь роль бартеру зростаЇ, однак в процес≥ нормал≥зац≥њ в≥дносин в≥н знову пос≥даЇ своЇ другор¤дне м≥сце.
≤ншим прикладом обмеженн¤ грошей в функц≥онуванн≥ одиниц≥ рахунку Ї торг≥вл¤ за допомогою купон≥в або спец≥альних талон≥в. “ака торг≥вл¤ Ї спробою рац≥онуванн¤ споживанн¤ певних товар≥в ≥ послуг. як правило, це викликаЇтьс¤ деф≥цитом товару або ц≥леспр¤мованою пол≥тикою виробник≥в. ¬ обох випадках випускаютьс¤ купони, що дозвол¤ють купувати певн≥ товари. ћетою њхнього випуску Ї або обмеженн¤ споживанн¤ деф≥цитних товар≥в, або навпаки, стимулюванн¤ споживанн¤ тих товар≥в, що знаход¤тьс¤ в надлишку.
–ац≥онуванн¤ продукт≥в означаЇ, що продукт або послугу можна придбати т≥льки при на¤вност≥ купону та спец≥ального талону. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки таке обмеженн¤ свободи вибору легко переборюЇтьс¤: одн≥ купони починають обм≥нювати на ≥нш≥. Ѕартерний обм≥н поступово вит≥сн¤Їтьс¤ товарно-грошовими в≥дносинами, купони отримують за грош≥. ¬ цьому випадку повна варт≥сть товару буде дор≥внювати його ц≥н≥ плюс варт≥сть купону. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в купони ввод¤тьс¤ не з метою обмеженн¤ куп≥вл≥ окремого виду товар≥в, а дл¤ обмеженн¤ грошовоњ маси взагал≥.
¬ так≥й ситуац≥њ зароб≥тна плата видаЇтьс¤ на певну суму в купонах. «доланн¤ локальних меж об≥гу купону в цьому випадку можливо шл¤хом обм≥ну його на тверду валюту або товар, що волод≥Ї високою л≥кв≥дн≥стю, та Ї спроможним перетворюватис¤ в сучасн≥ грош≥.
≤ншим р≥зновидом рац≥онуванн¤ споживанн¤ Ї американськ≥ купони. ¬они не обмежують свободу вибору адм≥н≥стративними заходами, а створюють зац≥кавлен≥сть у покупц≥в в придбанн≥ певних товар≥в шл¤хом наданн¤ знижок з оф≥ц≥йно оголошеноњ ц≥ни. јмериканськ≥ купони бувають дек≥лькох тип≥в. Ќайб≥льш простим типом Ї купон, що надаЇтьс¤ крамницею покупцев≥, ¤кий купив товар≥в на певну суму. ÷ей купон видаЇтьс¤ ¤к правило з врахуванн¤м смак≥в споживача. асир при цьому лише злегка корегуЇ виб≥р споживача, та пропонуЇ купон на той вид продукц≥њ, ¤ку крамниц¤ купуЇ на п≥льгових умовах або маЇ в надлишку. “акий купон може бути використаний т≥льки в крамниц≥, що його видавала, ≥ при чому прот¤гом певного часу.
ѕоруч з купонами конкретних крамниць Ї купони б≥льш загального виду, обовТ¤зков≥ дл¤ вс≥х п≥дприЇмств роздр≥бноњ торг≥вл≥. ¬они в свою чергу також под≥л¤ютьс¤ на дек≥лька тип≥в. Ќайб≥льш розповсюдженими з них Ї знижка на новий товар, що ще не завоював ринок, або товар, в реал≥зац≥њ ¤кого в даний момент зац≥кавлен≥ торгов≥ компан≥њ, прагнучи прискорити реал≥зац≥ю вс≥Їњ парт≥њ. “оргов≥ орган≥зац≥њ можуть надати право покупки чергового товару безкоштовно, ¤кщо покупець вже придбав б≥льшу њњ парт≥ю. упонна торг≥вл¤, ≥снуючи в розвинут≥й ринков≥й економ≥ц≥ не скасовуЇ грош≥ ан≥ ¤к одиницю рахунку, ан≥ ¤к зас≥б об≥гу, а лише корегуЇ звТ¤зки м≥ж покупц¤ми та продавц¤ми.
√рош≥ ¤к зас≥б об≥гу та платежу. ѕроцес товарного об≥гу породжуЇ потребу в грошах ¤к засобу об≥гу. ÷е зумовлено тим, що грошовий вираз вартост≥ шл¤хом функц≥њ м≥ри вартост≥ ще не означаЇ реал≥зац≥ю товару. …ого ц≥на реал≥зуЇтьс¤ лише при обм≥н≥ товару на грош≥ в процес≥ товарного об≥гу У“Ц√Ц“Ф. ѕерем≥щуючи товар з рук в руки, пост≥йно виштовхуючи його ≥з сфери об≥гу, довод¤чи товар до споживача, грош≥ безпосередньо знаход¤тьс¤ в рус≥, переход¤ть в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ, повТ¤зуючи завд¤ки цьому акти обм≥ну в Їдиний процес об≥гу товар≥в. ƒл¤ виконанн¤ функц≥њ засобу об≥гу грош≥ завжди повинн≥ бути в на¤вност≥, тобто цю функц≥ю можуть виконувати лише реально ≥снуюч≥ грош≥. ¬они повинн≥ також волод≥ти такими ¤кост¤ми ¤к портативн≥сть, м≥цн≥сть, однор≥дн≥сть, под≥льн≥сть.
—усп≥льна прац¤ у форм≥ вартост≥ зд≥йснюЇ особливий вид руху Ц товарна варт≥сть перетворюЇтьс¤ в грошову, грошова Ц в товарну. ќб≥г товар≥в зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою грошей. «м≥на форм, в процес≥ ¤коњ зд≥йснюЇтьс¤ обм≥н продуктами У“Ц√Ц“Ф припускаЇ, що товар Ї вих≥дним ≥ к≥нцевим пунктом процесу кругооб≥гу товар≥в. « ≥ншого боку включаЇтьс¤ кругооб≥г грошей. ƒо тих п≥р поки товар збер≥гаЇтьс¤ в руках продавц¤ у вигл¤д≥ грошей, в≥н зд≥йснюЇ лише першу половину свого об≥гу, коли ж за ц≥ грош≥ куплений товар, то грош≥ в≥ддал¤ютьс¤ в≥д свого перв≥сного власника. ¬≥дбуваЇтьс¤ безперервне вилученн¤ грошей з њх вих≥дного пункту: √Ц“. ўоб грош≥ виконували функц≥ю засобу об≥гу необх≥дно додержуватис¤ одн≥Їњ умови: рух грошей ≥ товар≥в повинен зд≥йснюватис¤ водночас.
ѕризначенн¤ грошей ¤к засобу об≥гу Ц бути посередником при обм≥н≥ товар≥в. ƒл¤ ранн≥х етап≥в товарообм≥ну кожний товар, що виконував роль загального екв≥валенту, вступаючи в обм≥н з ≥ншим товаром, був одночасно ≥ м≥рою вартост≥ ≥ засобом об≥гу, обидв≥ функц≥њ в ньому сп≥впадали. ѕодальший розвиток обм≥ну призв≥в до в≥докремленн¤ цих функц≥й, що спри¤ло утворенню особливих форм грошей: л≥чильних грошей ¤к м≥ри вартост≥ ≥ знак≥в вартост≥ ¤к засоб≥в об≥гу. “аким чином, тотожн≥сть функц≥њ в загальному екв≥валент≥ перетворилас¤ в Їдн≥сть двох протилежностей у повноц≥нних монетах. ¬ подальшому ц¤ протилежн≥сть розвиваЇтьс¤ у власне протир≥чч¤, що призводить до порушенн¤ ст≥йкост≥ грошей ¤к сусп≥льних виробничих в≥дносин.
« к≥льк≥сного боку це ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що брак грошового матер≥алу дл¤ потреб товарооб≥гу веде до по¤ви в об≥гу знак≥в вартост≥ ¤к знак≥в золота, що створюЇ потенц≥йну можлив≥сть дл¤ виникненн¤ представницькоњ вартост≥ ¤к результату в≥дриву ном≥нальноњ ≥ реальноњ вартост≥ грошового товару. як≥сний б≥к цього протир≥чч¤ ви¤вл¤Їтьс¤ при порушенн≥ оборотност≥ золота ≥ його знак≥в.
«важаючи на певн≥ обставини товари не завжди продаютьс¤ за гот≥вков≥ грош≥. ѕричинами цього Ї неоднакова тривал≥сть пер≥од≥в виробництва ≥ об≥гу р≥зноман≥тних товар≥в, а також сезонний характер виробництва ≥ збуту окремих товар≥в, що створюЇ нестачу додаткових кошт≥в у господарюючого субТЇкта. ¬ результат≥ виникаЇ необх≥дн≥сть куп≥вл≥-продажу товару з в≥дстрочкою платежу, тобто в кредит. √рош≥ ¤к зас≥б платежу мають специф≥чну форму руху: “ Ц «, а через заздалег≥дь встановлений строк: « Ц √ (де « Ц боргове зобовТ¤занн¤). ѕри такому обм≥н≥ немаЇ зустр≥чного руху грошей ≥ товар≥в, погашенн¤ боргового зобовТ¤занн¤ Ї к≥нцевою ланкою в процес≥ куп≥вл≥-продажу. –озрив м≥ж товаром ≥ грошима в час≥ створюЇ небезпеку неплатежу боржника кредитору.
¬ умовах розвинутого товарного господарства грош≥ в функц≥њ засобу платежу повТ¤зують м≥ж собою велику к≥льк≥сть товаровласник≥в, кожний з ¤ких купуЇ товари в кредит. ¬ результат≥ розрив в одн≥й ≥з ланок плат≥жного ланцюга призводить до руйнуванн¤ всього ланцюга боргових зобовТ¤зань ≥ виникненн¤ масових банкрутств товаровласник≥в. ѕроблема неплатеж≥в по своњм боргам стоњть перед п≥дприЇмц¤ми вс≥х крањн св≥ту. ќсобливо гострою вона стала в ”крањн≥ у 90-х рр. ѕрискоренню платеж≥в м≥ж п≥дприЇмствами може спри¤ти розширенн¤ використанн¤ таких вид≥в кредитних грошей, ¤к банк≥вський вексель, електронн≥ грош≥ та кредитн≥ картки.
¬ сучасних мовах господарство Ї кредитним за своЇю суттю, тому кредитн≥ грош≥ виконують функц≥ю Ц грош≥ ¤к зас≥б об≥гу ≥ платежу водночас.
‘ункц≥¤ грошей ¤к засобу нагромадженн¤ ≥ заощадженн¤. √рош≥ виступаючи загальним екв≥валентом, тобто забезпечуючи його власнику отриманн¤ будь-¤кого товару, стають загальним вт≥ленн¤м багатства. “ому у людей виникаЇ прагненн¤ до њх накопиченн¤ та заощадженн¤. ƒл¤ утворенн¤ скарб≥в грош≥ вилучаютьс¤ з об≥гу, тобто акт куп≥вл≥-продажу перериваЇтьс¤. ќднак просте накопиченн¤ ≥ заощадженн¤ грошей власнику додаткового доходу не приносить.
Ќа в≥дм≥ну в≥д попередн≥х двох функц≥й грош≥ ¤к зас≥б накопиченн¤ ≥ заощадженн¤ повинн≥ волод≥ти здатн≥стю збер≥гати варт≥сть хоча б на певний пер≥од ≥ бути реальними.
ѕри металевому об≥гу ц¤ функц≥¤ виконувала економ≥чну роль стих≥йного регул¤тора грошового обороту: зайв≥ грош≥ направл¤лис¤ в скарби, нестача поповнювалас¤ за рахунок скарб≥в.
« розвитком товарного виробництва значенн¤ функц≥њ ¤к засобу накопиченн¤ та заощадженн¤ зростало. Ѕез накопиченн¤ та заощадженн¤ ставало неможливим зд≥йсненн¤ процесу в≥дтворенн¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д простого товарного в≥дтворенн¤, коли грош≥ нагромаджувались у вигл¤д≥ Умертвих скарб≥вФ, з розвитком виробництва п≥дприЇмцю стало не виг≥дно збер≥гати грош≥, њх стали направл¤ти в оборот дл¤ отриманн¤ прибутку. р≥м того, акумул¤ц≥¤ тимчасово в≥льних кошт≥в Ц необх≥дна умова кругооб≥гу кап≥талу. —аме створенн¤ грошових резерв≥в на п≥дприЇмств≥ забезпечуЇ помТ¤кшенн¤ порушень, що виникають у окремого господарюючого субТЇкта, а резерви в масштаб≥ крањни Ц в≥дсутн≥сть диспропорц≥й в народному господарств≥.
«олотий об≥г потребував накопиченн¤ центральним (ем≥с≥йним) банком золотого запасу, ¤кий використовувавс¤ дл¤ поповненн¤ внутр≥шнього об≥гу, розм≥ну знак≥в вартост≥ на золото, м≥жнародних платеж≥в. ÷е призначенн¤ золотого запасу в сучасних умовах в≥дпало в звТ¤зку з вилученн¤м золота з об≥гу. ќднак золото продовжуЇ в≥д≥гравати роль скарбу, зосереджуючись в резервах центральних банк≥в, казн≥ держави, ур¤дових валютних органах. –озм≥р золотого резерву св≥дчить про багатство крањни ≥ забезпечуЇ дов≥ру резидент≥в та ≥ноземц≥в до нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥.
ќкрем≥ особи також накопичують золото у форм≥ зливк≥в, монет, прикрас (тезаврац≥¤ золота), купуючи його на ринку в обм≥н на нац≥ональну грошову одиницю. ћета такого накопиченн¤ в умовах пануванн¤ знак≥в вартост≥ Ц застрахувати себе в≥д знец≥ненн¤ цих знак≥в вартост≥. ќсновна маса член≥в сусп≥льства при в≥дсутност≥ золотого об≥гу накопичуЇ ≥ збер≥гаЇ кредитн≥ грош≥, ¤к≥ Ї паперовими символами ≥ не створюють реального багатства дл¤ власник≥в. √осподарююч≥ субТЇкти зосереджують короткостроковий кап≥тал в кредитних установах, а довгостроковий Ц за допомогою ц≥нних папер≥в, отримуючи при цьому доход.
¬ажливе значенн¤ ц≥Їњ функц≥њ Ц стих≥йно регулювати грошовий об≥г при пануванн≥ знак≥в вартост≥ Ц втрачено. “епер кредитн≥ грош≥ не можуть еластично розширювати або зменшувати к≥льк≥сть необх≥дних дл¤ об≥гу грошей, ¤к це було при золотих грошах.
¬иконанн¤ грошима функц≥њ засобу накопиченн¤ Ї важливою передумовою розвитку кредитних в≥дносин, за допомогою ¤ких стаЇ можливими використанн¤ тимчасово в≥льних кошт≥в, що утворюютьс¤ в р≥зних сферах господарства ≥ населенн¤ дл¤ наданн¤ њх в позику п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м ≥нших галузей ≥ окремим кредиторам. редитн≥ в≥дносини, що виникають ≥ пост≥йно в≥дновлюютьс¤, спри¤ють доц≥льному використанню ресурс≥в господарства, розвитку виробництва ≥ б≥льш повному задоволенню потреб населенн¤. “ак≥ результати використанн¤ грошей у функц≥њ засобу накопиченн¤ в межах народного господарства.
ѕри вир≥шенн≥ проблеми доц≥льност≥ накопиченн¤ кошт≥в сл≥д враховувати наступне:
Ц можлив≥сть безперешкодного використанн¤ розм≥щених грошових кошт≥в;
Ц над≥йн≥сть вкладень;
Ц м≥н≥м≥зац≥¤ ризику;
Ц можлив≥сть отриманн¤ доходу в≥д вкладених кошт≥в.
‘ункц≥¤ св≥тових грошей. ѕо¤ву св≥тових грошей викликали зовн≥шн≥ торг≥вельн≥ звТ¤зки, м≥жнародн≥ кредити, наданн¤ послуг зовн≥шньому партнеру. —в≥тов≥ грош≥ функц≥онують ¤к загальний плат≥жний зас≥б, загальний куп≥вельний зас≥б ≥ загальна матер≥ал≥зац≥¤ сусп≥льного багатства. ¬они в ¤кост≥ м≥жнародного засобу виступають при розрахунках по м≥жнародним балансам: ¤кщо платеж≥ даноњ крањни за певний пер≥од перевищують њњ грошов≥ надходженн¤ в≥д ≥нших крањн, то грош≥ виступають засобом платежу.
ћ≥жнародним куп≥вельним засобом св≥тов≥ грош≥ служать при порушенн≥ р≥вноваги обм≥ну товарами та послугами м≥ж крањнами, тод≥ њх оплата зд≥йснюЇтьс¤ гот≥вковими грошима. як загальне вт≥ленн¤ сусп≥льного багатства св≥тов≥ грош≥ використовуютьс¤ при наданн≥ позик або субсид≥й одн≥Їю крањною ≥нш≥й або при виплат≥ репарац≥й крањн≥-переможниц≥ крањною, що переможена. ¬ такому випадку в≥дбуваЇтьс¤ перем≥щенн¤ частини багатства в≥д одн≥Їњ держави до ≥ншоњ в грошов≥й форм≥.
ѕри золотому стандарт≥ св≥товими грошима виступало золото, ¤к зас≥б регулюванн¤ плат≥жного балансу, ≥ кредитн≥ грош≥ (банкноти) окремих держав, розм≥нн≥ на золото (в основному долар —Ўј та британський фунт стерл≥нг≥в). ƒл¤ зм≥цненн¤ нац≥ональних грошей таких держав, ¤к —Ўј та ¬еликобритан≥¤, в ¤кост≥ св≥тових грошей та за њх ≥н≥ц≥ативою використовувались м≥жнародн≥ валютн≥ договори та валютн≥ кл≥ринги.
¬перше м≥жнародний валютний догов≥р був застосований на √енуезьк≥й конференц≥њ 1922 р. ” в≥дпов≥дност≥ з ним долар —Ўј та англ≥йський фунт стерл≥нг≥в були оголошен≥ екв≥валентами золота ≥ введен≥ в м≥жнародний оборот ¤к св≥тов≥ грош≥. Ќаступн≥ м≥жнародн≥ договори були оформлен≥ на Ѕретон-¬удськ≥й конференц≥њ 1944 р., ¤ка встановила, що функц≥¤ св≥тових грошей збер≥гаЇтьс¤ за золотом ¤к засобом к≥нцевих розрахунк≥в м≥ж крањнами, хоча масштаби його використанн¤ зменшувались. ѕаралельно з золотом в ¤кост≥ м≥жнародних плат≥жних засоб≥в та резервних валют в м≥жнародному оборот≥ визнаний долар —Ўј, ¤кий прир≥внювавс¤ до золота за оф≥ц≥йним сп≥вв≥дношенн¤м 35 долар≥в за тройську унц≥ю (31,1 г.) ≥ в менш≥й м≥р≥ Ц фунт стерл≥нг≥в ¬еликобритан≥њ.
р≥м м≥жнародних валютних договор≥в п≥дписувались рег≥ональн≥ валютн≥ угоди (валютн≥ блоки, валютн≥ зони), ¤к≥ забезпечували пануюче становище одн≥Їњ грошовоњ одиниц≥ найб≥льш розвинутоњ держави у зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносинах крањн, ¤к≥ њх п≥дписали. “ак були створен≥ —терл≥нговий блок (1931 р.), ƒоларовий блок (1933 р.), «олотий блок (на чол≥ з ‘ранц≥Їю, 1933 р.). ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни ≥ п≥сл¤ њњ зак≥нченн¤ на баз≥ валютних блок≥в сформувались зони: стерл≥нгова, доларова, французького франка, а також зТ¤вились зони голландського гульдена, ≥тал≥йськоњ л≥ри, ≥спанськоњ песети, п≥вденноафриканського ринда.
¬алютн≥ кл≥ринги Ц система розрахунк≥в м≥ж крањнами на основ≥ зал≥ку взаЇмних вимог у в≥дпов≥дност≥ з м≥жнародними плат≥жним угодами, ¤к≥ передбачали кл≥рингов≥ рахунки, валюту, пор¤док вир≥внюванн¤ платеж≥в. ѕ≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни валютн≥ кл≥ринги д≥¤ли в умовах валютних обмежень, в≥дм≥на останн≥х призвела до л≥кв≥дац≥њ таких угод м≥ж розвинутими крањнами.
ƒл¤ створенн¤ м≥жнародноњ л≥чильноњ грошовоњ одиниц≥ з метою вир≥шенн¤ проблеми м≥жнародноњ л≥кв≥дност≥ ћ≥жнародний валютний фонд вв≥в нов≥ резервн≥ ≥ плат≥жн≥ засоби Ц спец≥альн≥ права запозиченн¤ (—ƒ– Ц Special Drawing Rights (SDR)). —ƒ– призначен≥ дл¤ регулюванн¤ сальдо плат≥жного балансу крањн-член≥в ћ¬‘, поповненн¤ оф≥ц≥йних резерв≥в та розрахунк≥в, а також пор≥вн¤нн¤ нац≥ональних валют. ¬ 1971 р. був встановлений золотий вм≥ст —ƒ–, що дор≥внював, ¤к ≥ долар —Ўј, 0,888671 г., але з 1 липн¤ 1974 р. (п≥сл¤ девальвац≥њ долара) варт≥сть одиниц≥ —ƒ– визначалась на основ≥ середньозваженого курсу спочатку 16, а пот≥м 5 пров≥дних валют розвинутих крањн.
ƒл¤ крањн-учасниць ™вропейськоњ валютного союзу (™¬—) з березн¤ 1979 р. введена рег≥ональна м≥жнародна л≥чильна одиниц¤ Ц ≈ ё (European Currency Unit (ECU)). Ќа в≥дм≥ну в≥д —ƒ– Ївропейська валютна одиниц¤ була на половину забезпечена золотом ≥ доларами —Ўј (за рахунок обТЇднанн¤ 20 % оф≥ц≥йних резерв≥в крањн-учасниць ™¬—), а на половину њх нац≥ональними валютами. ≈ ё Ц безгот≥вкова грошова одиниц¤, ¤ка виступала у вигл¤д≥ запис≥в на рахунках в центральних банках крањн-член≥в. ¬арт≥сть ≈ ё визначалас¤ так само ¤к ≥ —ƒ–, середньозваженим курсом валют крањн-член≥в. ѓњ використовували в розрахунках дванадц¤ть крањн ™¬—. « 1999 р. зам≥сть ≈ ё в об≥г була введена нова грошова одиниц¤ Ївро.
Ќа першому етап≥ (с≥чень 1999 р. Ц грудень 2001 р.) Ївро оф≥ц≥йно введена в безгот≥вков≥й форм≥ в 11 крањнах —оюзу (јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥меччина, ≤рланд≥¤, ≤спан≥¤, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, ѕортугал≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤). « 1 с≥чн¤ 2002 р. почавс¤ другий етап Ц введенн¤ гот≥вкових Ївро (банкнот ≥ монет) в 12 крањнах ™¬— (вище перел≥чен≥ плюс √рец≥¤). ¬еликобритан≥¤, Ўвец≥¤ ≥ ƒан≥¤ з р≥зних причин поки що вир≥шили не приЇднуватис¤ до зони Ївро. Ќаступний етап плануЇтьс¤ почати з 1 липн¤ 2002 р., коли припин¤тьс¤ гот≥вков≥ ≥ безгот≥вков≥ розрахунки в нац≥ональних валютах крањн-учасниць зони Ївро, ≥ Ївро стане Їдиним плат≥жним засобом.
—таб≥льна грошова одиниц¤ Ївро повинна в≥д≥гравати значно важлив≥шу роль у м≥жнародн≥й валютн≥й систем≥ ¤к торгова, ≥нвестиц≥йна ≥ резервна валюта, ан≥ж будь-¤ка з д≥ючих нац≥ональних валют. р≥м того, Ївро може стати серйозним конкурентом долару в ¤кост≥ розрахункового засобу ≥ альтернативною резервною валютою ¤к дл¤ крањн ™¬—, так ≥ дл¤ торгово-ф≥нансових партнер≥в по всьому св≥ту.
¬с≥ наведен≥ функц≥њ грошей представл¤ють собою про¤в Їдиноњ сутност≥ грошей ¤к загального екв≥валенту товар≥в та послуг, знаход¤тьс¤ в т≥сному звТ¤зку та Їдност≥. Ћог≥чно та ≥сторично кожна наступна функц≥¤ Ї результатом розвитку попередн≥х функц≥й.
« усього вищесказаного випливають три основн≥ властивост≥ грошей, ¤к≥ розкривають њх сутн≥сть:
грош≥ забезпечують загальну безпосередню обм≥нн≥сть Ц за них купуЇтьс¤ будь-¤кий товар;
грош≥ виражають м≥нову варт≥сть товар≥в Ц через них визначаЇтьс¤ ц≥на товару, а це даЇ к≥льк≥сне пор≥вн¤нн¤ р≥зних за споживчими вартост¤ми товар≥в;
грош≥ виступають загальною матер≥ал≥зац≥Їю загального робочого часу, що вт≥люЇтьс¤ в товар≥.
| |
|
|
|
