ѕоходженн¤ грошей
√рош≥ ≥снують так давно, ¤к ≥ людська цив≥л≥зац≥¤. ѕрот¤гом стол≥ть грош≥ пост≥йно зм≥нювались ≥ сьогодн≥шн≥й њх стан не Ї завершальною ≥ остаточною стад≥Їю њх розвитку.
–оль грошей з давн≥х час≥в привертала увагу вчених. ќднак, ¤к справедливо пом≥тив в середин≥ минулого стор≥чч¤ англ≥йський премТЇр-м≥н≥стр ”. √ладстан, Унав≥ть коханн¤ не зробило ст≥лькох людей дурн¤ми, ск≥льки роздуми з приводу сутност≥ грошейФ.
¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ розгл¤даютьс¤ два п≥дходи до походженн¤ грошей: рац≥онал≥стична та еволюц≥йна концепц≥њ.
ѕерша по¤снюЇ походженн¤ грошей ¤к п≥дсумок угоди м≥ж людьми, ¤к≥ впевнились у тому, що дл¤ руху вартостей в м≥новому оборот≥ необх≥дн≥ спец≥альн≥ ≥нструменти. «г≥дно з другою Ц грош≥ зТ¤вилис¤ в результат≥ еволюц≥йного процесу, ¤кий поза волею людей призв≥в до того, що де¤к≥ предмети вид≥лилис¤ ≥з загальноњ маси ≥ пос≥ли особливе м≥сце.
√рош≥ вид≥лилис¤ з товарного св≥ту ≥ протисто¤ть йому. якщо товари знаход¤тьс¤ в сфер≥ об≥гу тимчасово, то грош≥ Ї пост≥йним њњ учасником.
√рош≥, що розвинулись з товару, продовжують залишатис¤ товаром, ¤кий в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д всього ≥ншого товарного св≥ту своњми специф≥чними властивост¤ми.
Ѕудучи особливим товаром, грош≥ можуть виразити варт≥сть в ц≥н≥ ¤к звичайний товар. ¬они виражають всю неск≥нченну багатоман≥тн≥сть товар≥в у вигл¤д≥ ф≥ксованих м≥нових пропорц≥й. Ќа них впливають ринков≥ умови ≥ держава. ¬ грошах виражаЇ свою варт≥сть будь-¤кий товар ≥ на них можна придбати коли завгодно ≥ ¤к≥ завгодно продукти прац≥. Ѕудучи товаром товару, грош≥ виступають ¤к загальний товар.
«агальний товар Ц категор≥¤ нац≥ональноњ економ≥ки. ” св≥товому господарств≥ загальний товар маЇ в≥дпов≥дну форму ≥снуванн¤ ¤к ун≥версальний товар. —фера д≥¤льност≥ грошей поширюЇтьс¤ на св≥товий ринок.
—усп≥льна корисн≥сть грошей пол¤гаЇ в тому, що вони опосередковують рух товару м≥ж виробниками ≥ споживачами, обслуговують рух кап≥талу.
«наченн¤ грошей, њх м≥сце в економ≥чний систем≥ пол¤гаЇ в тому, що грош≥ виступають в ¤кост≥ реального звТ¤зку м≥ж товаровиробниками. ¬они дозвол¤ють визначити ефективн≥сть функц≥онуванн¤ господарського механ≥зму.
ѕроцес еволюц≥њ та становленн¤ грошей представл¤Ї собою розвиток форм вартост≥, тобто розвиток м≥новоњ вартост≥.
ѕерша форма Ц проста, або випадкова форма вартост≥ властива низькому р≥вню розвитку продуктивних сил. ѕри натуральному господарств≥ надлишок продукц≥њ виникав лише пер≥одично, час в≥д часу. “овари, ¤к≥ виробл¤лис¤ в надлишку, випадково зм≥нювали свою варт≥сть через посередництво ≥ншого товару (наприклад, одна в≥вц¤ дор≥внювала одному м≥шку зерна). ћ≥нова варт≥сть при такому обм≥н≥ могла часто зм≥нюватис¤ в час≥ ≥ простор≥. ќднак вже в ц≥й прост≥й форм≥ вартост≥ були закладен≥ основи майбутн≥х грошей.
ѕовертаючись до нашого прикладу, дл¤ скотар¤ в≥вц¤ важлива не ¤к споживча варт≥сть, а ¤к варт≥сть, що ви¤вл¤Їтьс¤ т≥льки на ринку. …ому потр≥бна споживча варт≥сть зерна. Ќа ринку товар (в даному випадку в≥вц¤) шукаЇ свого антипода ≥ граЇ активну роль, бо скотар прагне знайти зерно в обм≥н на св≥й товар. «ерно служить формою вартост≥ в≥вц≥, тобто пасивно в≥дображаЇ сусп≥льну працю витрачену на вирощуванн¤ в≥вц≥. ќтже, зерно стаЇ зовн≥шн≥м про¤вом сусп≥льноњ прац≥, тобто екв≥валентом, ≥ знаходитьс¤ в екв≥валентн≥й форм≥ вартост≥.
≈кв≥валентна форма вартост≥ маЇ наступн≥ особливост≥:
споживча варт≥сть товару-екв≥валенту (зерна) служить формою про¤ву своЇњ протилежност≥ Ц вартост≥ товару (в≥вц≥);
≥ндив≥дуальна прац¤, витрачена на виробництво товару-екв≥валенту (зерна), виражаЇ свою протилежн≥сть Ц сусп≥льну працю;
конкретна прац¤, закладена в товар≥-екв≥валент≥ (зерн≥), служить формою про¤ву абстрактноњ прац≥.
ƒруга форма Ц розгорнута форма вартост≥. « подальшим розпод≥лом прац≥ ≥ зростанн¤м виробництва все б≥льше продукт≥в Ц товар≥в надходить на ринок. ќдин товар зустр≥чаЇтьс¤ при обм≥н≥ з великою к≥льк≥стю ≥нших товар≥в-екв≥валент≥в. Ќаприклад, один м≥шок зерна дор≥внюЇ:
одн≥й в≥вц≥,
одн≥й сокир≥,
одному аршину полотна тощо.
“рет¤ форма вартост≥ Ц загальна, коли товар стаЇ головною метою виробництва. ожний товаровиробник за продукт своЇњ прац≥ прагнув отримати загальний товар, ¤кий потр≥бний вс≥м. ¬ звТ¤зку з такою обТЇктивною необх≥дн≥стю з товарноњ маси стали вид≥л¤тис¤ товари, що виконують роль загального екв≥валенту. «агальними екв≥валентами ставали худоба, хутро, у племен ÷ентральноњ јфрики Ц слонова к≥стка. ќднак на ц≥й рол≥ товари затримувалис¤ недовго, оск≥льки не задовольн¤ли вимог товарного об≥гу ≥ по своњм властивост¤м не в≥дпов≥дали умовам екв≥валентност≥.
¬ результат≥ розвитку обм≥ну загальним екв≥валентом прот¤гом тривалого пер≥оду стаЇ один товар, здеб≥льшого метал. ÷ей процес становленн¤ товару ¤к загального екв≥валенту дуже складний ≥ тривалий. ¬≥н визначив по¤ву четвертоњ форми вартост≥ Ц грошовоњ, дл¤ ¤коњ вартост≥ характерн≥ наступн≥ риси:
загальне визнанн¤ даного факту ¤к покупцем, так ≥ продавцем, тобто обидва субТЇкти не можуть в≥дмовитис¤ при обм≥н≥ своњх ц≥нностей на даний товар Ц грош≥;
на¤вн≥сть особливих ф≥зичних властивостей у товару-грошей, придатност≥ дл¤ пост≥йного обм≥ну;
тривале виконанн¤ грошима рол≥ загального екв≥валента.
ќтже, ц≥лком очевидним Ї висновок про те, що грош≥ виникли стих≥йно з обм≥ну, а не за згодою стор≥н. ¬ рол≥ грошей виступали р≥зн≥ товари, але б≥льш придатними ви¤вилис¤ дорогоц≥нн≥ метали: золото ≥ ср≥бло.
ќтже, грош≥ за своњм походженн¤м Ц це товар. ¬ид≥лившись ≥з загальноњ товарноњ маси, вони збер≥гають товарну природу ≥ мають т≥ ж сам≥ дв≥ властивост≥, що ≥ будь-¤кий ≥нший товар: волод≥ють споживчою варт≥стю (наприклад, золото в форм≥ грошей може використовуватис¤ ¤к прикраса ≥ задовольн¤ти естетичн≥ потреби людини) ≥ варт≥стю, оск≥льки на виробництво товару-грошей (золота) витрачена певна к≥льк≥сть сусп≥льноњ прац≥.
¬ той же час грош≥ на в≥дм≥ну в≥д звичайних товар≥в Ї особливим товаром:
споживча варт≥сть товару, що виконуЇ роль загального екв≥валенту н≥би подвоюЇтьс¤ (кр≥м конкретноњ споживчоњ вартост≥, вони мають загальну споживчу варт≥сть, оск≥льки з њх допомогою людина може задовольнити будь-¤ку потребу);
варт≥сть грошей маЇ зовн≥шню форму про¤ву до њх обм≥ну на ринку. “овар-грош≥ завжди можна обм≥н¤ти на будь-¤кий ≥нший товар, необх≥дний власнику грошей. ¬ той час ¤к варт≥сть звичайного товару прихована ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в процес≥ обм≥ну, коли товар продаЇтьс¤ на ринку.
“аким чином грош≥ Ц ≥сторична категор≥¤, ¤ка розвиваЇтьс¤ на кожному етап≥ товарного виробництва ≥ наповнюЇтьс¤ новим зм≥стом, що ускладнюЇтьс¤ ≥з зм≥ною умов виробництва.
√рош≥ розвТ¤зали протир≥чч¤ товарного виробництва: м≥ж споживчою варт≥стю ≥ варт≥стю. « по¤вою грошей товарний св≥т под≥ливс¤ на дв≥ частини: одна Ц товар-грош≥, друга Ц вс≥ ≥нш≥ товари. —поживча варт≥сть сконцентрована з боку вс≥х товар≥в, а њх варт≥сть Ц з боку грошей. “овари, ¤к≥ беруть участь в обм≥н≥, виступають ¤к споживч≥ вартост≥. √рош≥ стають виразником цих споживчих вартостей вс≥х товар≥в через свою варт≥сть.
“аким чином, особлив≥сть грошей пол¤гаЇ в наступному:
Ц грош≥ Ц це товар, що вид≥ливс¤ стих≥йно;
Ц грош≥ Ц це особливий прив≥лейований товар, ¤кий в≥д≥граЇ роль загального екв≥валента;
Ц грош≥ розвТ¤зали протир≥чч¤ м≥ж варт≥стю ≥ споживчою варт≥стю, властив≥ вс≥м товарам, в тому числ≥ ≥ грошам.
| |
|
|
|
