ѕринципи орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств
¬≥домо, що ф≥нанси - це основа б≥знесу, а ф≥нанси п≥дприЇмств - основна ланка ф≥нансовоњ системи ”крањни. ‘≥нанси п≥дприЇмств ірунтуютьс¤ на принципах њх орган≥зац≥њ, ¤к≥ залежать в≥д:
- форми власност≥ (державне, колективне, приватне);
- галузевоњ належност≥ (промислов≥сть, с≥льське господарство, зв'¤зок, транспорт тощо);
- напр¤мк≥в д≥¤льност≥ (виробництво, торг≥вл¤, обслуговуванн¤ тощо);
- орган≥зац≥йно-правовоњ форми п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (товариство, кооператив, ун≥тарне п≥дприЇмство тощо).
¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ дос≥ немаЇ Їдиноњ думки щодо принцип≥в орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств. Ѕ≥льш≥сть теоретик≥в командно-адм≥н≥стративноњ системи управл≥нн¤ економ≥кою сформулювали наступн≥ принципи орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств:
- плановост≥, п≥д ¤ким розум≥лось директивне та обов'¤зкове виконанн¤ план≥в, що затверджувались "зверху" за вс≥ма важливими показниками;
- ч≥ткого розпод≥лу кошт≥в основноњ д≥¤льност≥ в≥д кап≥тальних вкладень, що означало, що амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ та ≥нш≥ джерела ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень акумулювались на окремому рахунку в ѕромбудбанку, њх використанн¤ детально контролювалось;
- збереженн¤ власних оборотних засоб≥в ≥ недопущенн¤ њх ≥ммоб≥л≥зац≥њ в ≥нш≥ активи, кр≥м оборотних;
- демократичного централ≥зму, що означало пор¤д з високим р≥внем централ≥зац≥њ можлив≥сть про¤вл¤ти п≥дприЇмством певну ≥н≥ц≥ативу (зустр≥чн≥ плани, самост≥йна розробка де¤ких показник≥в проект≥в план≥в тощо);
- самоокупност≥ та самоф≥нансуванн¤, ¤к≥ виникли з госпрозрахунком ≥ були запозичен≥ з арсеналу ринковоњ економ≥ки, реал≥зац≥¤ ¤ких забезпечувала покритт¤ вс≥х потреб розвитку п≥дприЇмства за рахунок власних ф≥нансових ресурс≥в та покритт¤ поточних витрат за рахунок виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, товар≥в, роб≥т, послуг.
јле в умовах ринку ц≥ принципи у своњй первинн≥й форм≥ гальмують ≥н≥ц≥ативу п≥дприЇмств ≥ практично не в≥дпов≥дають новим вимогам, що висуваютьс¤ до орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств.
—ьогодн≥ п≥дприЇмства самост≥йно обирають будь-¤ку форму п≥дприЇмництва, вид д≥¤льност≥ в умовах д≥ючого законодавства, приймають р≥шенн¤ по виробництву та збуту продукц≥њ, орган≥зують своњ взаЇмов≥дносини з контрагентами та прац≥вниками. ј п≥сл¤ сплати податк≥в та обов'¤зкових платеж≥в повн≥стю самост≥йно розпор¤джаютьс¤ своњми ф≥нансовими ресурсами, обирають ефективн≥ об'Їкти ≥нвестуванн¤ тощо. ¬ ц≥лому п≥дприЇмство самост≥йно визначаЇ свою обл≥кову пол≥тику, приймаЇ р≥шенн¤ щодо оптим≥зац≥њ грошових поток≥в.
ѕри розробц≥ ф≥нансовоњ стратег≥њ п≥дприЇмства вчен≥ та практики рекомендують враховувати наступн≥ стратег≥чн≥ ц≥л≥:
максим≥зац≥¤ прибутку п≥дприЇмства;
оптим≥зац≥¤ структури кап≥талу;
дос¤гненн¤ прозорост≥ ф≥нансово-економ≥чного стану п≥дприЇмства;
забезпеченн¤ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ п≥дприЇмства;
створенн¤ ефективного ф≥нансового механ≥зму;
використанн¤ ринкових способ≥в залученн¤ додаткових ф≥нансових ресурс≥в.
Ѕезумовно, реал≥зац≥¤ ф≥нансовоњ пол≥тики та стратег≥чних задач п≥дприЇмства за допомогою ф≥нансового механ≥зму базуЇтьс¤ на певних принципах, адекватних сучасним умовам господарюванн¤, ≥ ¤к≥ ' залежать в≥д принцип≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ј саме:
- планов≥сть;
- системн≥сть;
- ц≥льова направлен≥сть
- диверсиф≥кац≥¤;
- стратег≥чна ор≥Їнтован≥сть тощо.
ќтже, використовуючи в≥тчизн¤ний та заруб≥жний досв≥д, можна сформулювати наступн≥ принципи орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств:
плановост≥ - забезпечуЇ в≥дпов≥дн≥сть обс¤г≥в продажу та витрат, ≥нвестиц≥й вимогам ринку, стану кон'юнктури та платоспроможного попиту, тобто можлив≥сть зд≥йсненн¤ своЇчасних розрахунк≥в; даний принцип у найб≥льшому обс¤з≥ реал≥зуЇтьс¤ при впровадженн≥ сучасних метод≥в внутр≥шнього ф≥нансового плануванн¤ (бюджетуванн¤) та контролю
ф≥нансового сп≥вв≥дношенн¤ терм≥н≥в (строк≥в) Ч забезпечуЇ м≥н≥мальний розрив у час≥ м≥ж отриманн¤м та використанн¤м кошт≥в, що досить важливо в умовах нест≥йкого податкового режиму та в умовах ≥нфл¤ц≥њ; при цьому п≥д використанн¤м кошт≥в розум≥ють ≥ можливост≥ њх збереженн¤ при розм≥щенн≥ в активи, що легко реал≥зуютьс¤ (ц≥нн≥ папери, депозити тощо);
взаЇмозалежност≥ ф≥нансових показник≥в - забезпечуЇ врахуванн¤ зм≥н в д≥ючому законодавств≥, регулюЇ п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, оподаткуванн¤, обл≥ковий процес, обов'¤зкову ф≥нансову зв≥тн≥сть тощо;
гнучк≥сть (маневрен≥сть) - забезпечуЇ можлив≥сть маневру у випадку недос¤жност≥ планових обс¤г≥в продаж, перевищенн¤ планових витрат за поточною та ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю;
м≥н≥м≥зац≥¤ ф≥нансових витрат Ч забезпечуЇ те, що будь-¤к≥ ≥нвестиц≥њ та ≥нш≥ витрати повинн≥ бути найб≥льш "дешевими";
рац≥ональност≥ - забезпечуЇ вкладенн¤ кап≥талу в найб≥льш ефективн≥ ≥нвестиц≥њ та м≥н≥м≥зуЇ ф≥нансов≥ ризики;
ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ - забезпечуЇ ф≥нансову незалежн≥сть в≥д ≥нших джерел ф≥нансуванн¤, тобто спри¤Ї дотриманню критичноњ точки питомоњ ваги власного кап≥талу в загальн≥й його величин≥ та платоспроможност≥ п≥дприЇмства (його здатност≥ до терм≥нового погашенн¤ короткострокових зобов'¤зань).
«вичайно, вищезазначен≥ принципи орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств в≥дпов≥дають сучасним теор≥¤м ф≥нансового менеджменту (управл≥нн¤ ф≥нансами п≥дприЇмств), ¤к≥ на перший план висувають ≥дею "задоволенн¤ проти максим≥зац≥њ", що вт≥лена в наступних в≥домих основних теор≥¤х:
теор≥њ портфелю;
теор≥њ структури кап≥талу;
теор≥њ див≥денд≥в.
јле в пер≥од розвитку ринковоњ економ≥ки в сучасних умовах в ”крањн≥ ц≥ принципи доповнюютьс¤ ≥ншими принципами перех≥дного пер≥оду, а саме:
зац≥кавленост≥ в результатах д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, що означаЇ, що форми, системи та розм≥р оплати прац≥, стимулююч≥ та компенсац≥йн≥ виплати та ≥нш≥ види доход≥в самост≥йно встановлюютьс¤ господарюючим суб'Їктом; в останн≥й час в умовах р≥зкого п≥двищенн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤ цей принцип дещо втратив свою значим≥сть щодо найманих прац≥вник≥в;
матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, означаЇ, що за порушенн¤ догов≥рних, кредитних, податкових зобов'¤зань п≥дприЇмство несе матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у вигл¤д≥ штраф≥в, пен≥, неустойки; застосуванн¤ цього принципу залежить в≥д правового пол¤, в ¤кому функц≥онують п≥дприЇмства, ¤ке в сучасних умовах в ”крањн≥ незбалансоване за вс≥ма нормативними та законодавчими актами та Ї досить недосконалим;
зд≥йсненн¤ контролю за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю, що передбачаЇ розвиток внутр≥шнього та зовн≥шнього варт≥сного контролю; але в ”крањн≥ достатнього розвитку набув зовн≥шн≥й контроль за виконанн¤м податкових зобов'¤зань та використанн¤м державних кошт≥в, а ≥нш≥ види ф≥нансового контролю потребують розвитку та удосконаленн¤;
створенн¤ достатн≥х ф≥нансових резерв≥в, що забезпечуЇ захищен≥сть п≥дприЇмства в умовах недосконалого ринку, ≥нфл¤ц≥њ, нерозвинутого правового пол¤, ф≥нансових та ≥нших страхових ризик≥в; з розвитком держави, п≥дприЇмництва та ринкових в≥дносин, системи ф≥нансового менеджменту та покращанн¤ економ≥чного стану в крањн≥ значенн¤ цього принципу буде поступово знижуватись.
| |
|
|
|
