ѕон¤тт¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств, њх зм≥ст, функц≥њ
‘≥нанси п≥дприЇмств ¤к складова частина ф≥нансовоњ системи функц≥онують
у сфер≥ сусп≥льного виробництва, де створюЇтьс¤ нац≥ональний дох≥д - основне джерело ф≥нансових ресурс≥в.
“ому можна стверджувати, що ф≥нансове становище ус≥Їњ крањни визначаЇтьс¤ станом ф≥нанс≥в п≥дприЇмств.
¬ науков≥й економ≥чн≥ л≥тератур≥ немаЇ Їдиноњ думки щодо визначенн¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств, њх сутност≥ та зм≥сту.
¬их≥дним моментом в розум≥нн≥ сутност≥ "ф≥нанси п≥дприЇмств" Ї те, що зазначене
пон¤тт¤ поЇднуЇ в соб≥ дв≥ важлив≥ економ≥чн≥ категор≥њ "ф≥нанси" та "п≥дприЇмство". ‘≥нанси - це економ≥чн≥ в≥дносини
у сфер≥ грошового об≥гу, ¤к≥ пов'¤зан≥ з формуванн¤м доход≥в ≥ фонд≥в грошових кошт≥в, ф≥нансових ресурс≥в та њх
використанн¤м. ѕ≥дприЇмство - це в≥докремлений техн≥ко-економ≥чний та соц≥альний комплекс, призначений дл¤ виробництва
сусп≥льних благ. «важаючи на це ф≥нанси п≥дприЇмств можна визначити ¤к економ≥чн≥ в≥дносини, що охоплюють широке
коло грошових в≥дносин, пов'¤заних з формуванн¤м ≥ використанн¤м кап≥талу, доход≥в, грошових фонд≥в, ф≥нансових
ресурс≥в в процес≥ њх кругооб≥гу ≥ виражених у вигл¤д≥ р≥зних грошових поток≥в певного господарюючого суб'Їкта.
—пециф≥ка пон¤тт¤ "ф≥нанси п≥дприЇмств" пол¤гаЇ в тому, що за њх допомогою моб≥л≥зуютьс¤ ≥ створюютьс¤ ф≥нансов≥ ресурси не дл¤ подальшого перерозпод≥лу, а дл¤ обслуговуванн¤ руху вартост≥ валового внутр≥шнього продукту на вс≥х стад≥¤х в≥дтворювального процесу, обслуговуЇтьс¤ процес виробництва продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг. —аме за допомогою ф≥нанс≥в п≥дприЇмств в≥дбуваЇтьс¤ первинний перерозпод≥л вартост≥ створеного валового продукту на фонди нагромадженн¤, споживанн¤, в≥дновленн¤ матер≥альних ресурс≥в процесу виробництва.
«акордонна наукова думка не прид≥л¤Ї уваги таким теоретичним питанн¤м ¤к визначенн¤, зм≥ст, функц≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств. “акий п≥дх≥д спостер≥гаЇтьс¤ й у в≥тчизн¤н≥й л≥тератур≥ з ф≥нанс≥в, коли ф≥нанси п≥дприЇмств ототожнюютьс¤ з≥ спец≥ал≥зованою прикладною функц≥Їю адм≥н≥стративного управл≥нн¤. јле под≥бне визначенн¤ не розкриваЇ економ≥чноњ природи ф≥нанс≥в п≥дприЇмств.
¬≥тчизн¤н≥ вчен≥ докор≥нно досл≥джують зм≥ст ≥ функц≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств, њх принципи орган≥зац≥њ та ф≥нансовий механ≥зм. ѕри цьому вих≥дними Ї концептуальн≥ п≥дходи до розум≥нн¤ такоњ категор≥њ ¤к "ф≥нанси".
¬≥домо, що найб≥льш поширеними Ї розпод≥льча та в≥дтворювальна концепц≥њ ф≥нанс≥в. –озпод≥льча концепц≥¤ обмежуЇ сферу д≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств розпод≥льчою фазою в≥дтворенн¤ (в економ≥чн≥й л≥тератур≥ ц¤ концепц≥¤ п≥ддаЇтьс¤ справедлив≥й критиц≥). «а в≥дтворювальною концепц≥Їю ф≥нанси п≥дприЇмств ≥снують на вс≥х стад≥¤х в≥дтворювального процесу ≥ завд¤ки цьому над≥лен≥ виробничою функц≥Їю (проте ф≥нанси не створюють вартост≥, а в≥дтворювальний процес ≥ процес виробництва на п≥дприЇмств≥ не Ї тотожними; отже, в≥дтворювальна концепц≥¤ не Ї достатньо обірунтованою).
ќкр≥м того, зустр≥чаЇтьс¤ трактуванн¤ ф≥нанс≥в, виход¤чи з класових позиц≥й. ј в≥дтак, ф≥нанси п≥дприЇмств Ї знар¤дд¤м первинного розпод≥лу ≥ подальшого перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в у в≥дпов≥дност≥ до пол≥тики правл¤чоњ парт≥њ. Ќа наш погл¤д, ф≥нанси ¤к економ≥чна категор≥¤ ≥снують об'Їктивно, њх сутн≥сть не залежить в≥д типу економ≥чноњ чи пол≥тичноњ системи. ј отже, ф≥нанси п≥дприЇмств використовуютьс¤ у т≥й чи ≥нш≥й економ≥чн≥й систем≥ в залежност≥ в≥д њњ економ≥чних ≥ соц≥альних ц≥лей.
≤снуЇ думка, що ф≥нанси п≥дприЇмств Ї функц≥Їю адм≥н≥стративного управл≥нн¤ грошовими потоками господарюючого суб'Їкта. ≤нший п≥дх≥д пов'¤зуЇ сутн≥сть ф≥нанс≥в п≥дприЇмств ≥з формуванн¤м фонд≥в грошових кошт≥в.
¬ перш≥ роки соц≥ал≥стичного буд≥вництва панувала концепц≥¤, що ф≥нансов≥ в≥дносини ≥снують завд¤ки ≥снуванню держави (‘.ј. ћеньков та ≥н.), а значить ф≥нанси п≥дприЇмств повн≥стю в≥дображають ф≥нансов≥ в≥дносини в межах держави ≥ також мають ≥мперативний характер. ” зв'¤зку з реформою 1930-го року (зм≥на системи розпод≥лу ≥ надходженн¤ в бюджет чистого доходу), реформою 1936-го року (введена централ≥зована система розрахунк≥в з бюджетом по в≥драхуванн¤м в≥д прибутку), реформою 1955-го року (забезпеченн¤ активного впливу ф≥нансовоњ системи на процес виробництва ≥ реал≥зац≥њ товар≥в) зросли грошов≥ потоки м≥ж п≥дприЇмствами ≥ бюджетом, а в≥дношенн¤ до прибутку було досить обережним, оск≥льки застосовувавс¤ повний контроль за ц≥нами, асортиментом вироб≥в та використанн¤м матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в. “ому пон¤тт¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств не використовувалось, а вплив прибутку на ефективн≥сть господарюванн¤ був майже в≥дсутн≥м.
¬иникненн¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств у в≥тчизн¤н≥й науц≥ рад¤нськоњ доби пов'¤зано з по¤вою та розвитком госпрозрахунку, коли вперше виникла необх≥дн≥сть вивченн¤ ≥ розум≥нн¤ процес≥в руху грошових засоб≥в. ’оча досл≥дженн¤ в≥дособленого грошового обороту п≥дприЇмств вважалос¤ неприйн¤тним (‘. ћеньков, ¬. ƒь¤ченко та ≥н.). ѕроте подальший розвиток госпрозрахунку призв≥в до посиленн¤ впливу прибутку на виробництво, на необх≥дн≥сть досл≥дженн¤ ф≥нансового механ≥зму. —аме в цей пер≥од ј. Ѕ≥рман, ƒ. јллахверд¤н та ≥нш≥ вчен≥ починають розгл¤дати ф≥нанси ¤к важ≥ль ефективного управл≥нн¤ економ≥кою в ц≥лому ≥ п≥дприЇмством. —учасн≥ в≥тчизн¤н≥ вчен≥, серед ¤ких ј. ѕоддЇрьог≥н, ћ. оробов, ј. Ўеремет та ≥нш≥, визначають ф≥нанси п≥дприЇмств ¤к самост≥йну сферу ф≥нансовоњ системи держави, що охоплюЇ широке коло грошових в≥дносин, пов'¤заних з формуванн¤м ≥ використанн¤м кап≥талу, доход≥в, грошових фонд≥в в процес≥ њх кругооб≥гу ≥ ¤к≥ виражен≥ у вигл¤д≥ р≥зних грошових поток≥в.
–озб≥жн≥сть позиц≥й щодо визначенн¤ та сутност≥ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств можна згрупувати за наступними визначенн¤ми:
ф≥нанси п≥дприЇмств - це система грошових в≥дносин ≥з приводу руху грошових фонд≥в (позиц≥¤ б≥льшост≥ в≥тчизн¤них досл≥дник≥в, ¤ка св≥дчить про звуженн¤ сфери досл≥дженн¤ - поза увагою залишаЇтьс¤ безфондова форма руху ф≥нансових ресурс≥в);
ф≥нанси п≥дприЇмств - це застосуванн¤ р≥зноман≥тних прийом≥в та метод≥в дл¤ дос¤гненн¤ максимального достатку ф≥рми, або загальноњ вартост≥ ф≥нансового кап≥талу, вкладеного у справу (наведене визначенн¤ стосуЇтьс¤ не ст≥льки ф≥нанс≥в п≥дприЇмств, ск≥льки управл≥нн¤ њхн≥ми ф≥нансами, тобто ф≥нансового менеджменту);
ф≥нанси п≥дприЇмств Ї формою ф≥нансуванн¤ та кредитуванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (дуже звужене розум≥нн¤, не розкриваЇ економ≥чноњ природи ф≥нанс≥в п≥дприЇмств);
ф≥нанси п≥дприЇмств - це планом≥рний рух ф≥нансових фонд≥в, що виражають в≥дносини з приводу необх≥дного, обов'¤зкового (≥ндиспенсабельного) вилученн¤ вартост≥ та њхнього використанн¤ в ≥нтересах сусп≥льства на р≥вн≥ господарюючого суб'Їкта (зазначений п≥дх≥д перетворюЇ ф≥нанси п≥дприЇмств з економ≥чноњ категор≥њ на ¤вище, що орган≥зуЇтьс¤ державою та в≥дноситьс¤ до сфери пол≥тики);
ф≥нанси п≥дприЇмств - це економ≥чна сукупн≥сть часу та невизначеност≥, пов'¤заноњ з прийн¤тт¤м конкретних р≥шень, анал≥з впливу ¤ких на варт≥сть майбутн≥х доход≥в та видатк≥в дозвол¤Ї п≥дприЇмц¤м зд≥йснити рац≥ональний економ≥чний виб≥р ≥з альтернативних вар≥ант≥в д≥й (цей п≥дх≥д в≥дображаЇ ф≥лософ≥ю ф≥нансового менеджменту).
”загальнюючи вищезазначене, можна дати наступне визначенн¤ економ≥чноњ сутност≥ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств.
‘≥нанси п≥дприЇмств - система грошових в≥дносин, що виникають в процес≥ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу виручки та прибутку господарюючого суб'Їкта, з приводу утворенн¤, розпод≥лу ≥ використанн¤ доход≥в ≥ ф≥нансових ресурс≥в з метою задоволенн¤ сусп≥льних ≥нтерес≥в ≥ потреб.
ќсобливоњ уваги потребуЇ система сусп≥льних ≥нтерес≥в ≥ потреб. ¬казана система Ї досить р≥зноман≥тною та маЇ у своЇму склад≥ загальнодержавн≥, галузев≥, в≥домч≥, корпоративн≥, колективн≥, групов≥, особист≥ ≥нтереси тощо. «важаючи на обмежен≥сть ф≥нансових ресурс≥в ≥ на суперечливий характер суб'Їкт≥в ф≥нансових в≥дносин, велику складн≥сть становить дос¤гненн¤ оптимального сп≥вв≥дношенн¤ в њхньому задоволенн≥ у процес≥ варт≥сного розпод≥лу, зд≥йсненн¤ рац≥онального вибору. «адоволенн¤ ≥нтерес≥в одних суб'Їкт≥в за рахунок ≥нших загрожуЇ ≥снуванню п≥дприЇмства та негативними насл≥дками в сусп≥льств≥ в ц≥лому. Ќеобх≥дно на р≥вн≥ п≥дприЇмства (м≥крор≥вень економ≥ки) ¤кнайб≥льше уваги прид≥л¤ти мотивац≥њ нарощуванн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, роб≥т, послуг, зб≥льшенню обс¤г≥в ф≥нансових ресурс≥в, виручки та прибутку, що може бути забезпечене через розвиток нац≥онального п≥дприЇмництва, створенн¤ нових робочих м≥сць, запоб≥ганн¤ плат≥жним кризам, зб≥льшенн¤ доход≥в ≥ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤.
‘≥нанси п≥дприЇмств, з теоретичного погл¤ду, мають наступн≥ ознаки:
функц≥онують у сфер≥ товарно-грошових в≥дносин;
в≥дображають т≥льки т≥ грошов≥ в≥дносини, ¤к≥ можна оц≥нити у варт≥сних вим≥рниках;
обслуговують рух вартост≥ створеного продукту на вс≥х стад≥¤х в≥дтворювального процесу;
мають свого матер≥ального нос≥¤-ф≥нансов≥ ресурси, ¤к≥ одночасно Ї об'Їктом ф≥нансових в≥дносин;
формують ≥ використовують дох≥д ≥ ф≥нансов≥ ресурси;
характеризуютьс¤ р≥зноман≥тн≥стю та багатогранн≥стю форм про¤ву, що в≥дображаЇтьс¤ в систем≥ в≥дносин, ¤к≥ в≥дбивають економ≥чн≥ факти ≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ на п≥дприЇмств≥.
«м≥ст ф≥нанс≥в п≥дприЇмств ч≥тко визначаЇтьс¤ формуванн¤м ≥ використанн¤м вс≥Їњ сукупност≥ доход≥в ≥ ф≥нансових ресурс≥в в процес≥ розпод≥лу й перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту, тобто ф≥нанси п≥дприЇмств зд≥йснюють первинний розпод≥л вартост≥ валового внутр≥шнього продукту на фонди нагромадженн¤, споживанн¤, в≥дновленн¤ матер≥альних елемент≥в процесу виробництва.
¬с≥ доходи суб'Їкт≥в господарюванн¤ в процес≥ в≥дтворенн¤ под≥л¤ютьс¤ на первинн≥ та вторинн≥. ќстанн≥ отримуютьс¤ в результат≥ перерозпод≥лу первинних доход≥в ≥ формуютьс¤:
на п≥дприЇмствах - у форм≥ прибутку, що залишаЇтьс¤ в њх розпор¤дженн≥;
у прац≥вник≥в - у форм≥ оплати прац≥, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ сплати податк≥в та обов'¤зкових платеж≥в;
в держав≥ - у форм≥ перерозпод≥лених доход≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤ до бюджету та до ц≥льових позабюджетних фонд≥в;
в домогосподарствах - у форм≥ чистоњ оплати прац≥, див≥денд≥в акц≥онерам й учасникам, ≥нших виплат ≥з бюджету та позабюджетних фонд≥в.
Ѕудь-¤ка економ≥чна категор≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ в њњ функц≥¤х. ¬раховуючи, що функц≥њ економ≥чноњ категор≥њ Ї формою вираженн¤ сусп≥льного призначенн¤ даноњ категор≥њ, що функц≥њ властив≥ т≥льки дан≥й категор≥њ, а не будь-¤к≥й ≥нш≥й, то саме функц≥њ виражають те головне ≥ специф≥чне, що характерно дл¤ конкретноњ економ≥чноњ категор≥њ.
—л≥д розмежовувати пон¤тт¤ "функц≥њ" ≥ "рол≥" т≥Їњ чи ≥ншоњ економ≥чноњ категор≥њ. якщо за допомогою функц≥й про¤вл¤Їтьс¤ сусп≥льне призначенн¤ економ≥чноњ категор≥њ, то њњ роль виражаЇтьс¤ в результатах њњ практичного застосуванн¤.
¬изначенн¤ функц≥й ф≥нанс≥в п≥дприЇмств, њх к≥лькост≥ залежить в≥д концепц≥њ визначенн¤ сут≥ ф≥нанс≥в та пон¤тт¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств.
“ак, розпод≥льча концепц≥¤ ф≥нанс≥в визначаЇ наступн≥ функц≥њ: розпод≥льчу, перерозпод≥льчу, регулюючу, стимулюючу, контрольну, забезпечувальну тощо. ѕри цьому немаЇ Їдиноњ думки щодо к≥лькост≥ функц≥й, ¤к≥ виконують ф≥нанси п≥дприЇмств.
¬≥дтворювальна концепц≥¤ в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ стверджуЇ, що ф≥нанси виконують дв≥ наступн≥ функц≥њ:
створенн¤ грошових доход≥в ≥ грошових фонд≥в;
використанн¤ грошових доход≥в ≥ грошових фонд≥в.
”загальнюючи п≥дходи до визначенн¤ сутност≥ ф≥нанс≥в
п≥дприЇмств ≥ њх функц≥й та виход¤чи з њх теоретичних засад, можна стверджувати, що ф≥нанси п≥дприЇмств виконують наступн≥ функц≥њ:
створенн¤ доходу ≥ ф≥нансових ресурс≥в;
використанн¤ доходу ≥ ф≥нансових ресурс≥в.
–езультатом першоњ функц≥њ Ї забезпеченн¤ джерелами розвитку п≥дприЇмства, його ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ та ≥нтерес≥в власник≥в. –езультатом другоњ функц≥њ Ї забезпеченн¤ розвитку п≥дприЇмства, трудового колективу, його власник≥в.
—аме вид≥ленн¤ цих двох функц≥й, що њх виконують ф≥нанси, даЇ можлив≥сть ч≥тк≥ше показати роль ф≥нанс≥в в економ≥ц≥, зрозум≥ти њх об'Їктивну необх≥дн≥сть, природу, визначити, ¤к≥ результати дос¤гаютьс¤ чи можуть бути дос¤гнут≥ завд¤ки њх функц≥онуванню. “обто, регулюванн¤, контроль, стимулюванн¤ - це роль, ¤ку виконують ф≥нанси, або ≥нструменти, за допомогою ¤ких реал≥зуютьс¤ ф≥нанси п≥дприЇмств.
“ак, ви¤вленн¤ рол≥ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств ¤к ≥нструменту розпод≥лу, контролю, регулюванн¤ й стимулюванн¤, зд≥йснюютьс¤ в процес≥ ф≥нансового плануванн¤, ф≥нансового прогнозуванн¤, ф≥нансового забезпеченн¤, коли формуютьс¤ ≥ використовуютьс¤ ф≥нансов≥ ресурси, що створюЇ передумови дл¤ прогресивних зрушень в структур≥ виробництва, п≥двищенн¤ його ефективност≥.
≤снуЇ також думка, що ф≥нансов≥ функц≥њ п≥дприЇмств - це певн≥ взаЇмозв'¤зан≥ групи, що об'Їднують ф≥нансов≥ трансакц≥њ, ¤к≥ виконуютьс¤ п≥дприЇмствами. “обто, на р≥вн≥ п≥дприЇмств вс≥ вище згадан≥ функц≥њ под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи: об'Їктивн≥ ≥ суб'Їктивн≥ ф≥нансов≥ функц≥њ, ¤к≥ трансформуютьс¤ у наступн≥:
обслуговуванн¤ грошовими засобами життЇд≥¤льност≥ ф≥рми;
забезпеченн¤ ф≥рми необх≥дною к≥льк≥стю грошових засоб≥в;
забезпеченн¤ ф≥нансових пропорц≥й ф≥рми;
в≥дтворювальна функц≥¤;
функц≥¤ ф≥нансового плануванн¤;
п≥дтримка певноњ структури кап≥талу ф≥рми;
рац≥ональне використанн¤ грошових засоб≥в ф≥рми.
¬важаЇмо, що сл≥д розмежовувати р≥вн≥ державних ф≥нанс≥в ≥
ф≥нанс≥в п≥дприЇмств при розгл¤данн≥ сутност≥ ф≥нанс≥в, њх ознак, властивостей та функц≥й.
«розум≥ло, що питанн¤ сутност≥ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств та њх функц≥й Ї дискус≥йними. ¬се це зумовлюЇ необх≥дн≥сть подальшоњ розробки теоретичних проблем ф≥нанс≥в. ј поглибленн¤ знанн¤ економ≥чноњ природи ф≥нанс≥в та ф≥нанс≥в п≥дприЇмств, а також њх властивостей дозволить б≥льш активно розробл¤ти шл¤хи досконалого використанн¤ даноњ категор≥њ у практиц≥ господарюванн¤ та розвитку системи ф≥нансових взаЇмов≥дносин.
| |
|
|
|
