Ќазад
‘ункц≥њ макроеконом≥ки
ћакроеконом≥ка ¤к наука виконуЇ так≥ функц≥њ:
теоретико-п≥знавальну
практичну
св≥тогл¤дно-виховну
методолог≥чну.
ћакроеконом≥ка виконуЇ теоретико-п≥знавальну
функц≥ю, коли по¤снюЇ законом≥рност≥ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки, процеси та ¤вища
економ≥чного житт¤ сусп≥льства. ¬она даЇ змогу розум≥ти, чому одн≥ крањни швидко
розвиваютьс¤, а ≥нш≥ в≥дстають; чому в одних пер≥одах ц≥ни в≥дносно стаб≥льн≥, а
в ≥нших простежуютьс¤ висок≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ; чому ус≥ крањни стикаютьс¤ з≥ спадами
та депрес≥¤ми. ћакроеконом≥ку, ¤ка виконуЇ теоретико-п≥знавальну функц≥ю, називають
позитивною макроеконом≥кою.
“еоретико-п≥знавальна функц≥¤ макроеконом≥ки спр¤мована на ви¤вленн¤ законом≥рностей,
притаманних функц≥онуванню економ≥чноњ системи, ¤ка грунтуЇтьс¤ на товарн≥й форм≥
виробництва ≥ плюрал≥зм≥ власност≥.
ћакроеконом≥ка не обмежуЇтьс¤ простим описом
економ≥чних законом≥рностей: њњ теоретико-п≥знавальну функц≥ю доповнюЇ практична
функц≥¤. —уть њњ пол¤гаЇ в тому, що макроеконом≥ка виробл¤Ї рекомендац≥њ дл¤ проведенн¤
економ≥чноњ пол≥тики. ћакроеконом≥ка допомагаЇ державним д≥¤чам розв'¤зувати чимало
складних питань, ¤к≥ постають перед ними. Ќаприклад, таких: чи варто п≥двищувати податки,
аби справитис¤ ≥з деф≥цитом; чи доц≥льно п≥двищувати м≥н≥мальну зароб≥тну плату; чи
повинен ур¤д трохи жорстк≥ше контролювати д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в; чи варто
п≥дтримувати курс гривн≥, а чи, може, б≥льш≥ вигоди нац≥ональн≥й економ≥ц≥ забезпечить
њњ знец≥ненн¤ тощо.
ѕоради пол≥тичним л≥дерам з таких питань дають профес≥йн≥ макроеконом≥сти, ¤к≥ Ї
радниками президент≥в ≥ прем'Їр-м≥н≥стр≥в. якщо ц≥ радники мають глибок≥ знанн¤ ≥
можуть пропонувати продуктивн≥ р≥шенн¤, то заходи економ≥чноњ пол≥тики добре продуман≥
та принос¤ть бажан≥ результати.
« теоретико-п≥знавальною та практичною функц≥¤ми
макроеконом≥ки т≥сно пов'¤зана њњ св≥тогл¤дно-виховна функц≥¤. њњ зм≥стом Ї формуванн¤
економ≥чного мисленн¤, економ≥чноњ психолог≥њ та економ≥чноњ культури людей. ўоб
оц≥нити важлив≥сть ц≥Їњ функц≥њ, достатньо прочитати газету або прослухати випуск
новин. ” засобах масовоњ ≥нформац≥њ ми часто стикаЇмос¤ з такими заголовками:
"¬аловий внутр≥шн≥й продукт ”крањни у 2000 р. почав зростати", "¬≥дсутн≥сть
чистих ≥нвестиц≥й у нафтогазовому комплекс≥" або "¬¬ѕ-дефл¤тор в економ≥ц≥ —Ўј
зростаЇ пов≥льн≥ше, н≥ж ≤—÷". якщо нам не знайома мова макроеконом≥ки, то ц≥
заголовки здадутьс¤ н≥сен≥тницею. ¬ивченн¤ макроеконом≥ки даЇ змогу розум≥ти
цю мову, ¤ка потр≥бна ус≥м членам сусп≥льства.
√ромад¤н старшого в≥ку, ¤к≥ живуть на пенс≥ю, ц≥кавить, ¤ким темпом зростатимуть ц≥ни.
¬ипускник≥в ун≥верситет≥в, ¤к≥ шукають роботи, турбуЇ, чи в≥дновитьс¤ в нац≥ональн≥й
економ≥ц≥ зростанн¤ ≥ чи найматимуть ф≥рми прац≥вник≥в. ¬иборц¤м, щоб ухвалити правильн≥
р≥шенн¤, треба знати стан справ у нац≥ональн≥й економ≥ц≥.
¬ивченн¤ макроеконом≥ки даЇ можлив≥сть зрозум≥ти, чому багата чорноземами та ≥ншими
ресурсами ”крањна поки що не змогла забезпечити достойне житт¤ б≥льшост≥ своњх громад¤н
≥ що потр≥бно зробити, аби дос¤гти р≥вн¤ добробуту, ¤кий ≥снуЇ у розвинутих крањнах.
ћакроеконом≥ка допомагаЇ формувати нову економ≥чну культуру, ¤ка в≥дпов≥даЇ реал≥¤м
ринковоњ економ≥ки. њњ основн≥ риси Ч прагненн¤ до заощадженн¤,. економне господарюванн¤,
дисципл≥нован≥сть, в≥дпов≥дальн≥сть за результати своЇњ прац≥ та ≥н.
Ќарешт≥, макроеконом≥ка виконуЇ методолог≥чну функц≥ю.
—формульован≥ нею науков≥ у¤вленн¤ про механ≥зм функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки
та пон¤ттЇво-категор≥альний апарат використовують ≥нш≥ економ≥чн≥ науки Ч галузев≥ та
функц≥ональн≥.
| |
|
|
|
