Ќазад
ћакроеконом≥ка ≥ стаб≥л≥зац≥йна пол≥тика
ћакроеконом≥ка прид≥л¤Ї важливу увагу впливов≥
стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики на повед≥нку економ≥чних субТЇкт≥в, а в≥дтак на ефективн≥сть
функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки. ”с≥ крањни з ринковою економ≥кою намагаютьс¤
дос¤гти макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥, ¤ка, по-перше, означаЇ економ≥чне зростанн¤ Ц
виробництво б≥льшоњ к≥лькост≥ й л≥пшоњ ¤кост≥ товар≥в ≥ послуг, що даЇ змогу п≥двищувати
р≥вень житт¤ населенн¤. ѕри цьому економ≥чне зростанн¤ забезпечуЇтьс¤ головно через
п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва на баз≥ науково-техн≥чного прогресу (максимальна
в≥ддача за м≥н≥мальних витрат на¤вних обмежених ресурс≥в). ¬одночас економ≥чне
зростанн¤ не повинно пог≥ршувати стан довк≥лл¤. ÷е дасть змогу п≥дтримувати належний
р≥вень житт¤ сучасного ≥ наступних покол≥нь людей.
ѕо-друге, це передбачаЇ повну зайн¤т≥сть Ч забезпеченн¤
робочими м≥сц¤ми ус≥х, хто бажаЇ ≥ здатний працювати. ожен ≥ндив≥д повинен мати змогу
реал≥зувати своњ профес≥йн≥ зд≥бност≥.
ѕо-третЇ, стаб≥льний р≥вень ц≥н, що означаЇ уникненн¤ значного њх зростанн¤. «ростанн¤
загального р≥вн¤ ц≥н ускладнюЇ господарськ≥ зв'¤зки економ≥чних суб'Їкт≥в, знижуЇ реальн≥
доходи населенн¤ ≥ знец≥нюЇ заощадженн¤.
ѕо-четверте, дос¤гненн¤ р≥вноваги у зовн≥шньоеконом≥чних зв '¤зках Ч стаб≥льний курс
нац≥ональноњ валюти, розумний баланс м≥жнародноњ торг≥вл≥ та м≥жнародних ф≥нансових
операц≥й.
”насл≥док р≥зних зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х збурень
у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ настають пер≥оди макроеконом≥чноњ нестаб≥льност≥: темпи
зростанн¤ виробництва упов≥льнюютьс¤, а то й стають в≥д'Їмними, зростають безроб≥тт¤
≥ ц≥ни або р≥зко коливаЇтьс¤ курс нац≥ональноњ валюти. ¬≥дновленн¤ макроеконом≥чноњ
стаб≥льност≥ Ї непростим завданн¤м дл¤ сусп≥льства. –≥ч у т≥м, що дос¤гненн¤
стаб≥льност≥ в одних секторах економ≥ки може суперечити њњ дос¤гненню в ≥нших.
Ќаприклад, повна зайн¤т≥сть ≥ стаб≥льний р≥вень ц≥н до певноњ м≥ри виключають
одне одного, бо стаб≥льний р≥вень ц≥н передбачаЇ певний р≥вень безроб≥тт¤. ÷е
означаЇ, що ур¤д маЇ вир≥шити, ¤ка складова стаб≥льност≥ в даний момент Ї
важлив≥шою дл¤ крањни. “ут, зрозум≥ло, Ї широке поле дл¤ незгод ≥ суперечок.
¬иб≥р м≥ж: складовими макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥
називають компром≥сним вибором.
ƒл¤ подоланн¤ нестаб≥льност≥ ур¤д проводить в≥дпов≥дну стаб≥л≥зац≥йну пол≥тику, п≥д
¤кою розум≥ють заходи держави, спр¤мован≥ на зм≥ну обс¤гу нац≥онального виробництва,
доход≥в, щен¤ зайн¤тост≥, ≥нфл¤ц≥њ та ≥нших параметр≥в нац≥ональноњ економ≥ки за
допомогою р≥зних макроеконом≥чних ≥нструмент≥в, таких ¤к податки, державн≥ видатки,
пропозиц≥¤ (к≥льк≥сть) грошей, квоти та ≥н.
ћакроеконом≥ка анал≥зуЇ чотири основн≥ види стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики:
1) ф≥скальну;
2) монетарну;
3) пол≥тику доход≥в;
4) зовн≥шньоеконом≥чну пол≥тику.
‘≥скальна, або бюджетно-податкова, пол≥тика Ч
це заходи ур¤ду, спр¤мован≥ на зниженн¤ безроб≥тт¤ чи ≥нфл¤ц≥њ та дос¤гненн¤ природного
обс¤гу виробництва через зм≥ну державних видатк≥в, р≥вн¤ оподаткуванн¤ або через одночасне
поЇднанн¤ обох цих заход≥в. ѕодатки й державн≥ видатки Ч це основн≥ знар¤дд¤ ф≥скальноњ
пол≥тики.
«а допомогою ф≥скальноњ пол≥тики ур¤д може зм≥нювати структуру нац≥ональноњ економ≥ки,
дос¤гати повноњ зайн¤тост≥, спри¤ти економ≥чному зростанню, зменшувати економ≥чн≥
коливанн¤, боротис¤ з ≥нфл¤ц≥йними спалахами, впор¤дковувати державн≥ ф≥нанси тощо.
ќсобливого значенн¤ набуваЇ ф≥скальна пол≥тика у перех≥дн≥й економ≥ц≥. ÷е пов'¤зано
передовс≥м ≥з тим, що ур¤д уже не може використовувати так≥ традиц≥йн≥ ≥нструменти
командноњ економ≥ки, ¤к державне плануванн¤ та централ≥зоване ц≥ноутворенн¤.
–озр≥зн¤ють два види ф≥скальноњ пол≥тики: стимулювальну та стримувальну. —тимулювальна
пол≥тика спр¤мована на п≥дтриманн¤ високих темп≥в економ≥чного зростанн¤ та дос¤гненн¤
високого р≥вн¤ зайн¤тост≥. ƒл¤ њњ проведенн¤ ур¤д зб≥льшуЇ видатки, зменшуЇ податки
або певним чином поЇднуЇ обидва заходи. ÷е зб≥льшуЇ ≥нвестиц≥њ, обс¤г нац≥онального
виробництва ≥ зменшуЇ безроб≥тт¤. «а стримувальноњ ф≥скальноњ пол≥тики ур¤д прагне
знизити р≥вень ≥нфл¤ц≥њ через п≥двищенн¤ податк≥в, скороченн¤ державних видатк≥в
або через поЇднанн¤ обох заход≥в.
ћонетарна, або кредитно-грошова, пол≥тика Ч це
заходи, що впливають на к≥льк≥сть грошей у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ дл¤ дос¤гненн¤
макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥. ћонетарну пол≥тику зазвичай проводить центральний
банк крањни, у наш≥й держав≥ Ч Ќац≥ональний банк ”крањни.
ћонетарна пол≥тика ірунтуЇтьс¤ на тому, що у короткостроковому пер≥од≥ к≥льк≥сть,
або пропозиц≥¤, грошей впливаЇ на багато економ≥чних зм≥нних, насамперед процентн≥
ставки, курси ц≥нних папер≥в, валютн≥ курси, а в≥дтак ≥ на реальн≥ економ≥чн≥ зм≥нн≥ Ч
обс¤г ≥ структуру виробництва, р≥вень зайн¤тост≥ тощо. якщо у нац≥ональн≥й економ≥ц≥
пропозиц≥¤ грошей зб≥льшуЇтьс¤, то процентн≥ ставки знижуютьс¤, доступ до кредит≥в
полегшуЇтьс¤, тому ≥нвестиц≥њ та обс¤г нац≥онального виробництва зростатимуть. ≤ навпаки,
≥з зменшенн¤м пропозиц≥њ грошей процентн≥ ставки зростатимуть, доступ до кредит≥в
звужуватиметьс¤, ≥ це зменшуватиме ≥нвестиц≥њ та обс¤г нац≥онального виробництва.
ќтже, можливе проведенн¤ двох вид≥в монетарноњ пол≥тики Ч стимулювальноњ та стримувальноњ.
—тимулювальна монетарна пол≥тика спр¤мовуЇтьс¤ на зменшенн¤ масштаб≥в безроб≥тт¤, а
стримувальна Ч на приборканн¤ ≥нфл¤ц≥њ.
‘≥скальна й монетарна пол≥тики Ї основними
методами, ¤к≥ застосовуЇ держава дл¤ стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ економ≥ки Ч спов≥льненн¤
темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, зниженн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤, подоланн¤ спаду тощо. –азом ≥з тим ≥снують
й ≥нш≥ види стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики, ¤к≥ допомагають стаб≥л≥зувати окрем≥ сфери
макроеконом≥ки.
ƒл¤ боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю застосовують пол≥тику
доход≥в. ÷ю пол≥тику ≥накше називають контролем за ц≥нами ≥ зароб≥тною платою. ™
к≥лька вар≥ант≥в пол≥тики доход≥в. Ќайв≥дом≥ш≥ з них:
пр¤мий контроль зарплати й ц≥н ("заморожуванн¤" њхн≥х р≥вн≥в, ¤ке застосовують головно
за надзвичайних обставин, наприклад у воЇнний час);
добров≥льн≥ ор≥Їнтири дл¤ п≥двищенн¤ ц≥н та зароб≥тноњ плати (ур¤д просить ф≥рми
та трудов≥ сп≥лки у своњх вимогах ≥ д≥¤х щодо п≥двищенн¤ ц≥н ≥ зарплати не виходити
за рекомендован≥ ним меж≥). ÷ей метод стаб≥л≥зац≥йноњ пол≥тики спрацьовуЇ за умов високоњ
економ≥чноњ культури населенн¤.
ѕол≥тика доход≥в маЇ суперечливий характер. Ќе так давно економ≥сти обстоювали цю
пол≥тику ¤к найдешевший спос≥б зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ќднак через негативн≥ насл≥дки багато
фах≥вц≥в уважають њњ неефективною, а дехто нав≥ть шк≥дливою. ¬тручанн¤ держави у
механ≥зм в≥льного ринку сковуЇ динам≥ку в≥дносних ц≥н, що неспри¤тливо впливаЇ на
розвиток нац≥ональноњ економ≥ки.
як результат посиленн¤ взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж
економ≥ками р≥зних крањн зростаЇ роль зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики, головним
напр¤мом ¤коњ Ї зовн≥шньоторговельна пол≥тика.
ѕ≥д зовн≥шньоторговельною пол≥тикою розум≥ють заходи ур¤ду, ¤к≥ покликан≥ впливати
на обс¤ги зовн≥шньоњ торг≥вл≥. –озр≥зн¤ють два основн≥ види зовн≥шньоторговельноњ
пол≥тики Ч протекц≥он≥зм ≥ фритредерство. ѕротекц≥он≥зм Ч це пол≥тика захисту
нац≥ональних виробник≥в в≥д конкуренц≥њ ≥ноземних товар≥в. ‘ритредерство Ч це торг≥вл¤
з незначними митними та немитними бар'Їрами або взагал≥ без них.
’оча б≥льш≥сть економ≥ст≥в уважають, що будь-¤к≥ протекц≥он≥стськ≥ заходи ур¤ду крањни
знижують р≥вень добробуту њњ мешканц≥в, ц≥ заходи використовують практично ус≥ крањни
св≥ту. –≥ч у т≥м, що пол≥тика протекц≥он≥зму Ї виг≥дною дл¤ окремих груп населенн¤.
“епер повернемос¤ до визначенн¤ предмета
макроеконом≥ки. ћакроеконом≥ка Ч це галузь економ≥чноњ науки, ¤ка вивчаЇ ефективн≥сть
функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки ¤к Їдиного ц≥лого з позиц≥њ усталеного економ≥чного
зростанн¤, повноњ зайн¤тост≥ ресурс≥в, р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та зовн≥шньоњ р≥вноваги.
| |
|
|
|
