Ќазад
ѕредмет макроеконом≥ки
ќбТЇктом макроеконом≥ки, ¤к уже зазначалос¤, Ї
нац≥ональна економ≥ка. ѕредметом макроеконом≥ки, що обумовлений њњ обТЇмом, Ї ефективн≥сть
функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки, або, кажучи точн≥ше, ефективн≥сть функц≥онуванн¤
механ≥зм≥в економ≥чноњ системи.
¬ивчаючи ефективн≥сть функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ
економ≥ки, макроеконом≥ка прид≥л¤Ї особливу увагу повед≥нц≥ основних економ≥чних
субТЇкт≥в Ц домогосподарств, ф≥рм та держави. ѕри цьому макроеконом≥ка розгл¤даЇ
повед≥нку не конкретних господарських одиниць, а њх сукупност≥, ¤ку вона отримуЇ
через агрегуванн¤.
јгрегуванн¤ Ц це поЇднанн¤ окремих одиниць або
даних в одну одиницю. ѕогодьтес¤, що набагато зручн≥ше звести сотн≥ тис¤ч д≥лових
одиниць економ≥ки ”крањни воЇдино ≥ розгл¤дати њх ¤к одну одиницю. ”сю сукупн≥сть
домогосподарств можна також анал≥зувати ¤к одну одиницю. ÷≥ сукупн≥ одиниц≥ називають
агрегатами ≥ зазначають, що нац≥ональна економ≥ка складаЇтьс¤ ≥з трьох агрегат≥в Ч
домогосподарств, ф≥рм ≥ держави. ƒо реч≥, держава Ч також складний агрегат, що м≥стить
р≥зн≥ р≥вн≥ державноњ влади, р≥зноман≥тн≥ ур¤дов≥ ≥нституц≥њ тощо.
ћакроеконом≥ка, досл≥джуючи зв'¤зки м≥ж агрегатами,
оперуЇ агрегатними узагальненими показниками (наприклад, валовий внутр≥шн≥й продукт Ч
це ринкова варт≥сть ус≥х к≥нцевих товар≥в ≥ послуг, що вироблен≥ у крањн≥ за р≥к).
¬одночас ц¤ наука широко використовуЇ середн≥ величини, наприклад подушн≥ доходи або
середню продуктивн≥сть прац≥.
“ут очевидною Ї в≥дм≥нн≥сть макроеконом≥ки в≥д
м≥кроеконом≥ки. ѕерша досл≥джуЇ повед≥нку окремих економ≥чних одиниць, оперуючи
такими пон¤тт¤ми, ¤к галузь, домогосподарство, ринок, ф≥рма ≥ т.д. ћ≥кроеконом≥ка
ж використовуЇ так≥ показники, ¤к ц≥на конкретного товару, витрати окремоњ ф≥рми чи
видатки окремого домогосподарства, попит ≥ пропозиц≥¤ на конкретний продукт.
¬≥дм≥нн≥сть м≥ж макро- ≥ м≥кроеконом≥кою можна
визначити так: макроеконом≥ка вивчаЇ л≥с, тод≥ ¤к м≥кроеконом≥ка Ч дерева. ¬одночас
було б помилкою вважати, що предмети макро- ≥ м≥кро-економ≥ки р≥зко розд≥лен≥. Ѕагато
проблем Ї об'Їктами обох д≥л¤нок економ≥чноњ науки. р≥м того, макроеконом≥чн≥ ¤вища
≥ процеси виникають унасл≥док взаЇмод≥њ домогосподарств ≥ ф≥рм, тому макро-≥
м≥кроеконом≥ка нерозривно пов'¤зан≥ м≥ж собою. ¬ивчаючи нац≥ональну економ≥ку в ц≥лому,
макроеконом≥ка бере дo уваги р≥шенн¤ окремих економ≥чних суб'Їкт≥в. Ќаприклад, дл¤
вивченн¤ чинник≥в, що визначають сукупн≥ споживч≥ видатки, необх≥дно проанал≥зувати
р≥шенн¤ домогосподарств про те, ск≥льки витрачати сьогодн≥ ≥ ск≥льки заощаджувати
на майбутнЇ. ќск≥льки сукупн≥ зм≥нн≥ Ї сумою ≥ндив≥дуальних зм≥нних, то макроеконом≥чна
теор≥¤ неминуче грунтуЇтьс¤ на м≥кроеконом≥чному фундамент≥.
ћакроеконом≥ка особливу увагу прид≥л¤Ї чотирьом
сферам, ¤к≥ можна виокремити у нац≥ональн≥й економ≥ц≥, Ч сферам виробництва, зайн¤тост≥,
ц≥н та зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в.
” сфер≥ виробництва, ¤к в≥домо, створюютьс¤ товари
≥ послуги дл¤ задоволенн¤ р≥зноман≥тних потреб людей. ”с≥ крањни зац≥кавлен≥ у
зб≥льшенн≥ обс¤гу нац≥онального виробництва, що даЇ змогу п≥двищувати р≥вень житт¤
населенн¤ та розв'¤зувати чимало ≥нших складних проблем сусп≥льства.
«б≥льшенн¤ виробництва товар≥в ≥ послуг у даному
роц≥ пор≥вн¤но з попередн≥й роком називають економ≥чним зростанн¤м. ћакроеконом≥ка
простежуЇ фактори та насл≥дки економ≥чного зростанн¤, по¤снюЇ, чому одн≥ крањни
демонструють висок≥ темпи зростанн¤ упродовж XX стол≥тт¤, тод≥ ¤к економ≥ка ≥нших
крањн розвиваЇтьс¤ вкрай пов≥льно або занепадаЇ.
ќсобливе значенн¤ у житт≥ кожноњ людини маЇ сфера зайн¤тост≥, ¤ка нерозривно пов'¤зана
з≥ сферою виробництва. –обоч≥ м≥сц¤, ¤к в≥домо, на¤вн≥ лише у сфер≥ виробництва.
ћакроеконом≥ка досл≥джуЇ р≥вень зайн¤тост≥, причини вимушеного безроб≥тт¤, його
впливи на р≥зн≥ макроеконом≥чн≥ параметри.
—фера ц≥н, њхн¤ динам≥ка позначаютьс¤ на повед≥нц≥
вс≥х економ≥чних суб'Їкт≥в. «ростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н, що називають ≥нфл¤ц≥Їю,
знижуЇ куп≥вельну спроможн≥сть та р≥вень житт¤ населенн¤. ћакроеконом≥ка намагаЇтьс¤
ви¤вити причини та насл≥дки зростанн¤ ц≥н, по¤снити, чому в одних пер≥одах ≥ крањнах
ц≥ни практично стаб≥льн≥, а в ≥нших простежуютьс¤ висок≥ темпи ≥нфл¤ц≥њ. ќсобливу
увагу макроеконом≥ка прид≥л¤Ї взаЇмозв'¤зку ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤.
≈коном≥ка майже вс≥х крањн св≥ту Ї в≥дкритою,
тобто крањни експортують та ≥мпортують товари ≥ послуги. ≤накше кажучи, складаЇтьс¤
сфера зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в крањни. ћакроеконом≥ка намагаЇтьс¤ ви¤вити умови
дос¤гненн¤ зовн≥шньоњ р≥вноваги, за ¤ких крањна не перетворюЇтьс¤ на св≥тового боржника,
по¤снити динам≥ку валютних курс≥в, втечу кап≥талу з крањни тощо.
| |
|
|
|
