Назад
Використовуваний дохід і споживання
Споживання є найважливішим компонентом ВВП, який у більшості країн світу впродовж
останніх десятиліть у середньому становить дві третини сукупних видатків на купівлю товарів і послуг. Після сплати
домогосподарствами податків у їхньому розпорядженні залишається використовуваний дохід, котрий, як відомо, йде на
споживання і заощадження. Споживання – це видатки на придбання товарів і послуг для задоволення потреб людей.
Заощадження є тією частиною використовуваного доходу, що не витрачається на споживання.
Які ж основні складові споживання? Найважливіші з них — продукти
харчування, одяг, взуття, книги, предмети особистої гігієни тощо. Розрізняють три групи видатків
домогосподарств на споживання: на товари тривалого користування, на предмети поточного вжитку та на послуги.
Немає сімей, які б витрачали свій використовуваний дохід однаково.
Але статистичні обстеження виявили певні закономірності розподілу доходів сімей між продуктами харчування,
одягом та іншими важливими статтями споживання. Незаможні сім'ї витрчають на продукти харчування більшу
частину свого використовуваного доходу. Зі зростанням доходу видатки на деякі статті харчування збільшуються.
Люди з вищими доходами споживають продукти харчування вищої якості, зокрема дорожчі овочі, фрукти, м'ясо тощо.
Проте збільшення видатків на харчування в разі зростання доходів відбувається до певної межі. Загалом зі збільшенням
доходів частка видатків на продукти харчування зменшується. Ця закономірність споживання стосується не лише
домогосподарств, а и нації в цілому. Наприклад, у США видатки на продукти харчування становлять близько 20%
використовуваного доходу, у країнах Західної Європи — в середньому 25%, а в країнах, що розвиваються, — слизько 60%.
Зі збільшенням доходів сімей зростають видатки на одяг, відпочинок, автомобілі. Водночас зростання доходів
приводить до того, то частина їх не споживається, а заощаджується. Найбідніші сім'ї по спроможні заощаджувати
взагалі. Нерідко вони беруть позичку або витрачають свої попередні заощадження, і найбідніші родини стають ще
більшими боржниками.
Економічні дослідження показують, що саме використовуваний
дохід визначає рівень споживання та заощадження. Для аналізу вплину використовуваного доходу на
споживання і заощадження візьмемо гіпотетичні дані, які подано у таблиці 4.1. Перший стовпець
показує дев'ять різних рівнів використовуваного доходу, другий — заощадження за кожного рівня
доходу, а третій — видатки на споживання за кожного рівня доходу.
Шкала споживання і заощадження
|
Використовуваний дохід, млрд. грн |
Заощадження, млрд. грн.. |
Споживання,
Млрд. грн..
|
| 1 |
190 |
-2 |
192 |
| 2 |
200 |
0 |
200 |
| 3 |
210 |
2 |
208 |
| 4 |
220 |
4 |
216 |
| 5 |
230 |
6 |
224 |
| 6 |
240 |
8 |
232 |
| 7 |
250 |
10 |
240 |
| 8 |
260 |
12 |
248 |
| 9 |
270 |
14 |
256 |
Рівень використовуваного доходу, за якого не заощаджують
і не витрачають попередніх заощаджень, називають точкою нульового заощадження, або пороговим доходом.
Пороговий дохід надто малий, щоб країна могла заощаджувати. У нашому прикладі його рівень становить 200 млрд грн.
Нижче від точки нульового заощадження, наприклад за доходу в 190 млрд грн, нація споживає більше, ніж її поточний дохід.
Це призводить до від'ємних заощаджень (— 2) млрд грн. Коли дохід перевищує 200 млрд грн, нація починає заощаджувати
(див. додатні числа у стовпці 2).
Третій стовпець характеризує видатки на споживання для кожного рівня доходу. Оскільки використовуваний дохід іде на
споживання і заощадження, то сума другого і третього стовпців має становити дані першого стовпця.
| |
|
|
|
