Ќазад
ћетоди обчисленн¤ ¬¬ѕ
¬аловий внутр≥шн≥й продукт,, ¤к уже зазначалос¤, обчислюють трьома методами:
1. ¤к суму видатк≥в покупц≥в на придбанн¤ товар≥в ≥ послуг (за
видатками Ц метод к≥нцевого використанн¤)
¤к суму грошових доход≥в, отриманих в≥д виробництва продукц≥њ
у цьому роц≥ (за доходами Ч розпод≥льний метод);
¤к суму доданоњ вартост≥, створеноњ на вс≥х стад≥¤х виробництва
товар≥в ≥ послуг (за галуз¤ми Ч виробничий метод).
”с≥ методи обчисленн¤ ¬¬ѕ дають однаковий результат,
бо те, що витрачено на куп≥влю продукту (видатки), Ї доходом дл¤ тих, хто вклав людськ≥
й матер≥альн≥ ресурси у виробництво цього продукту та його продаж на ринку.
ƒл¤ визначенн¤ ¬¬ѕ за видатками п≥дсумовують ус≥ види видатк≥в на к≥нцев≥ товари ≥
послуги Ч споживч≥ видатки населенн¤, ≥нвестиц≥йн≥ видатки ф≥рм, державн≥ закуп≥вл≥
товар≥в ≥ послуг та чистий експорт.
ќсобист≥ споживч≥ видатки охоплюють видатки
домашн≥х господарств на товари тривалого користуванн¤ (холодильники, телев≥зођри,
легков≥ автомоб≥л≥), видатки на предмети поточного вжитку (хл≥б, ол≥вц≥, сорочки,
зубну пасту тощо) видатки споживач≥в на послуги (юрист≥в, перукар≥в, сантехн≥к≥в
та ≥н.).
≤нвестиц≥йн≥ видатки д≥лових ф≥рм крањни Ч
це видатки: 1) на закуп≥влю машин, устаткуванн¤, верстат≥в п≥дприЇмствами; 2)
на усе буд≥вництво (виробнич≥ буд≥вл≥ й житлов≥ будинки);
на зм≥ни в запасах. «апаси Ч це вироблен≥, але не продан≥ у цьому роц≥ ≥нвестиц≥йн≥,
а також споживч≥ товари. якщо на складах п≥дприЇмств наприк≥нц≥ року нагромадилос¤
б≥льше товар≥в, н≥ж њх було на початку року, то це означаЇ, що в нац≥ональн≥й економ≥ц≥
впродовж року вироблено б≥льше товар≥в, н≥ж продано. ÷ей прир≥ст запас≥в додають до
¬¬ѕ. ј ¤кщо запаси зменшуютьс¤, то величину зменшенн¤ вираховують з ¬¬ѕ.
” макроеконом≥ц≥ ≥нвестиц≥њ под≥л¤ють на
валов≥ й чист≥. ¬алов≥ ≥нвестиц≥њ охоплюють ус≥ вироблен≥ ≥нвестиц≥йн≥ блага,
призначен≥ дл¤ зам≥щенн¤ машин, верстат≥в, устаткуванн¤, споруд, що спожит≥ у процес≥
виробництва у цьому роц≥, плюс т≥, що становл¤ть прир≥ст кап≥талу в нац≥ональн≥й
економ≥ц≥. ќтже, до валових ≥нвестиц≥й належать ¤к зам≥щу вальн≥ ≥нвестиц≥њ, так
≥ приростков≥, або чист≥, ≥нвестиц≥њ. „ист≥ ≥нвестиц≥њ Ч це додатков≥ ≥нвестиц≥њ,
тобто њхн≥й прир≥ст понад зношенн¤ кап≥талу в цьому роц≥. –≥зниц¤ м≥ж валовими
≥ чистими ≥нвестиц≥¤ми становить амортизац≥ю. “ому валов≥ ≥нвестиц≥њ дор≥внюють
сум≥ амортизац≥њ та чистих ≥нвестиц≥й. ” ¬¬ѕ ураховують валов≥ ≥нвестиц≥њ.
ƒержавн≥ закуп≥вл≥ товар≥в ≥ послуг охоплюють
ус≥ державн≥ видатки (ур¤ду, м≥сцевих орган≥в влади) на к≥нцев≥ продукти
п≥дприЇмств ≥ на найманн¤ в державний сектор прац≥вник≥в. ќднак вони не враховують
державних трансферних платеж≥в, бо так≥ видатки не в≥дображають зб≥льшенн¤ поточного
виробництва ≥ Ї просто передаванн¤м державних доход≥в певним родинам або ≥ндив≥дам.
„истий експорт Ч це сума, на ¤ку ≥ноземн≥
видатки на в≥тчизн¤н≥ товари ≥ послуги (експорт) перевищують в≥тчизн¤н≥ видатки на
≥ноземн≥ товари ≥ послуги (≥мпорт). ѕроте чистий експорт може бути ≥ в≥д'Їмною
величиною.
ѕ≥дсумувавши чотири групи видатк≥в, отримуЇмо ринкову варт≥сть р≥чного обс¤гу
в≥тчизн¤ного виробництва, тобто:
BBѕ=C+I+G+(K-M),
де C - особист≥ видатки на споживанн¤,
I - ≥нвестиц≥йн≥ видатки,
G - ур¤дов≥ закуп≥вл≥ товар≥в та послуг,
K - варт≥сть експорту,
M - варт≥сть ≥мпорту.
ќтже, ¬¬ѕ Ї сумою споживанн¤, ≥нвестиц≥й, державних
закуп≥вель ≥ чистого експорту. ѕозначимо ¬¬ѕ через ”, а чистий експорт через ’:
Y=C+I+G+X
÷е р≥вн¤нн¤ Ї тотожн≥стю, бо визначаЇтьс¤ на
п≥дстав≥ зм≥нних, що вход¤ть до нього. ƒане р≥вн¤нн¤ називають основною тотожн≥стю
нац≥ональних рахунк≥в.
«а другим методом ¬¬ѕ обчислюють за доходами, отриманими в≥д виробництва продукц≥њ.
“акими доходами Ї:
1) зароб≥тна плата найманих прац≥вник≥в, ¤ку ф≥рми й ур¤д виплачують
тим, хто пропонуЇ працю; враховують також низку доповнень до зарплати, ¤к≥ п≥дприЇмства
внос¤ть у р≥зн≥ фонди;
2) рента, тобто доходи, ¤к≥ отримують домогосподарства ≥ ф≥рми в≥д
нерухомого майна, в тому числ≥ приписану ренту за проживанн¤ у власн≥й осел≥;
3) процент, що ¤вл¤Ї собою виплати грошового доходу постачальникам
грошового кап≥талу (виплата процент≥в домогосподарствам за вклади, за обл≥гац≥њ
п≥дприЇмств);
4) прибуток. ¬≥н маЇ два р≥зновиди Ч доходи некорпоративного сектора
(доходи п≥дприЇмств, що перебувають в одноос≥бн≥й власност≥) та прибуток акц≥онерних
п≥дприЇмств.
¬¬ѕ ¤к сума доход≥в м≥стить ≥ще два види виплат, що не Ї доходом:
5) непр¤м≥ податки на б≥знес (податок на додану варт≥сть,
акцизний зб≥р, л≥ценз≥йн≥ платеж≥, мито та ≥н.);
6) амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ (показують обс¤г кап≥талу, спожитого
у процес≥ виробництва впродовж року).
Ќайпоширен≥шими з наведених метод≥в обчисленн¤
¬¬ѕ Ї метод к≥нцевого використанн¤ та виробничий метод. ¬иб≥р крањною метод≥в
обчисленн¤ ¬¬ѕ визначаЇтьс¤ особливост¤ми њњ статистики.
¬¬ѕ Ч дуже важливий показник функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки. ќднак потр≥бно
усв≥домлювати, що в≥н дещо занижуЇ реальний обс¤г в≥тчизн¤ного виробництва.
ѕо-перше, ¬¬ѕ не враховуЇ результат≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ в т≥ньовому, або
п≥дп≥льному, сектор≥ нац≥ональноњ економ≥ки. ќкрем≥ представники цього сектора
вт¤гнут≥ в нелегальну д≥¤льн≥сть Ч торг≥вл¤ ≥ виробництво наркотик≥в, лихварство
≥ шахрайство при наданн≥ позик. ƒоходи, отриман≥ в≥д нелегальноњ д≥¤льност≥,
зрозум≥ло, приховують. ѕроте б≥льш≥сть учасник≥в т≥ньовоњ економ≥ки веде легальну
д≥¤льн≥сть, але не пов≥домл¤Ї про нењ, щоб не сплачувати податки. «а оц≥нками
—в≥тового банку, в т≥ньов≥й економ≥ц≥ ”крањни виробл¤Їтьс¤ до 50% ус≥Їњ продукц≥њ.
Ќа рисунку 2.2 показано в≥дносн≥ масштаби т≥ньовоњ економ≥ки в окремих крањнах.
¬ де¤ких державах частка т≥ньовоњ економ≥ки
дуже висока. «агалом чим вищ≥ податков≥ ставки ≥ чим б≥льша державна зарегульован≥сть
нац≥ональноњ економ≥ки, тим б≥льш≥ масштаби т≥ньового сектора.
ѕо-друге, не вс≥ вироблен≥ в нац≥ональн≥й
економ≥ц≥ продукти проход¤ть стад≥ю куп≥вл≥-продажу. “ому ¬¬ѕ ¤к вим≥рник ринковоњ
вартост≥ обс¤гу виробленоњ продукц≥њ не враховуЇ так≥ продукти. Ќаприклад, майже
в ус≥х крањнах Ї залишки натурального господарства Ч виробництво продукц≥њ дл¤
споживанн¤ домогосподарством, ¤ке њњ виготовило. ¬ останн≥ роки масштаби натурального
господарства в наш≥й крањн≥ розширюютьс¤, але результати д≥¤льност≥ у цьому
сектор≥ не враховуютьс¤ у ¬¬ѕ ”крањни. ќтже, його величина суттЇво занижена.
| |
|
|
|
Economics