Ќазад
ƒержавний та заруб≥жний сектори у схем≥ кругопотоку
” сучасн≥й ринков≥й економ≥ц≥ держава т≥сно взаЇмод≥Ї
з двома ≥ншими економ≥чними субТЇктами Ц домогосподарствами та ф≥рмами. “ому до схеми
кругопотоку доход≥в та продукт≥в уведемо державний сектор. –ис1.3 ќсновними каналами
звТ¤зку державного сектора з ≥ншими економ≥чними субТЇктами Ї податки, державн≥
трансферти, державн≥ закуп≥вл≥ товар≥в та послуг, державн≥ запозиченн¤ та наданн¤
громадських благ.
ѕодатки Ч це частина грошових кошт≥в,
¤ку держава вилучаЇ у домогосподарств та д≥лових п≥дприЇмств (потоки 6 ≥ 8). ¬одночас
держава надаЇ трансферн≥ платеж≥ (пот≥к 7) домогосподарствам (наприклад, допомога з
безроб≥тт¤, стипенд≥њ тощо) та субсид≥њ (пот≥к 9) виробникам (наприклад, податков≥
п≥льги, позики п≥д низький процент ≥ т.д.)- –≥зницю м≥ж податковими надходженн¤ми
та трансферними платежами називають чистими податками.
ƒержавн≥ закуп≥вл≥ товар≥в ≥ послуг охоплюють ус≥ державн≥ видатки Ч ¤к ур¤ду крањни,
так ≥ м≥сцевих орган≥в влади Ч на товари й послуги, а також зароб≥тну плату ус≥х
державних прац≥вник≥в Ч в≥йськових, депутат≥в, учител≥в, пожежник≥в та ≥н. ≤накше
кажучи, ур¤д купуЇ ¤к на ринках продукт≥в (пот≥к 5), так ≥ на ринках ресурс≥в.
ƒержавн≥ запозиченн¤ (пот≥к 10) на ф≥нансових ринках зд≥йснюютьс¤ тод≥, коли державний
бюджет деф≥цитний Ч видатки перевищують надходженн¤ до бюджету. ƒержава бере в позику,
випускаючи ц≥нн≥ папери (обл≥гац≥њ, вексел≥ скарбниц≥) ≥ продаючи њх домогосподарствам,
комерц≥йним банкам тощо.
¬рахуванн¤ державного сектора в кругопотоц≥ доход≥в ≥ продукт≥в не порушуЇ р≥вност≥
видатк≥в та нац≥онального продукту. —укупн≥ видатки трьох покупц≥в на товари й послуги
(споживч≥ видатки домогосподарств, ≥нвестиц≥йн≥ видатки ф≥рм та державн≥ закуп≥вл≥
товар≥в ≥ послуг) мають дор≥внювати вартост≥ нац≥онального продукту.
≈коном≥ка б≥льшост≥ крањн св≥ту, в тому числ≥ ”крањни, Ї в≥дкритою. ÷е означаЇ, що
частину нац≥онального продукту купують населенн¤, ф≥рми та ур¤ди заруб≥жних крањн,
тобто ≥ноземц≥. “ому в схем≥ кругопотоку треба врахувати експортно-≥мпортн≥ операц≥њ.
ѕот≥к 13 показуЇ грошов≥ надходженн¤ в≥д решти св≥ту за в≥тчизн¤н≥ товари й послуги,
¤к≥ продан≥ за кордоном. ќднак в≥тчизн¤ний експорт Ч це лише половина картини.
¬≥тчизн¤н≥ домогосподарства, ф≥рми та ур¤д витрачають частину своњх доход≥в на
заруб≥жн≥ товари. ÷≥ товари й послуги Ї в≥тчизн¤ним ≥мпортом. ѕлатеж≥ за ≥мпорт
зображено стр≥лкою, що спр¤мована з нац≥ональноњ економ≥ки за кордон (пот≥к 14).
якщо крањна купуЇ за кордоном б≥льше, н≥ж експортуЇ, то р≥зницю мусить оплатити або
позиками в ≥ноземних ф≥нансових посередник≥в, або продажем ≥ноземц¤м своњх ф≥зичних
та ф≥нансових актив≥в. ÷е приводить до чистого припливу кап≥талу (ф≥нансових ресурс≥в)
Ч пот≥к 15. оли ж експорт перевищуЇ ≥мпорт, то на¤вний в≥дплив кап≥талу.
Ќаша схема, зв≥сно, спрощена. –≥ч у т≥м, що в анал≥з≥ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в
ми вз¤ли до уваги лише ринки продукт≥в. ћ≥ж тим ринки ресурс≥в кожноњ крањни також
пов'¤зан≥ з рештою св≥ту. ”крањна, наприклад, ≥мпортуЇ та експортуЇ м≥неральн≥ ресурси.
≤сђнують також м≥жнародн≥ потоки робочоњ сили. «начна частина трудових ресурс≥в
”крањни працюЇ за кордоном, що зб≥льшуЇ сукупний дох≥д певних крањн.
–ис. 1.3 даЇ змогу зрозум≥ти, що участь крањни у св≥тов≥й економ≥ц≥ зм≥нюЇ розпод≥л
њњ ресурс≥в та доход≥в. «а на¤вност≥ заруб≥жного сектора нац≥ональна економ≥ка виробл¤Ї
б≥льший обс¤г продукц≥њ, ¤ку експортуЇ, пор≥вн¤но ≥з внутр≥шн≥ми потребами та менший
обс¤г продукц≥њ, ¤ку ≥мпортуЇ. “ому в≥тчизн¤н≥ трудов≥ та ≥нш≥ виробнич≥ ресурси
перем≥щуютьс¤ з галузей ≥мпорту в галуз≥ експорту. ¬рахуванн¤ решти крањн св≥ту у
схем≥ кругопотоку не порушуЇ р≥вност≥ видатк≥в та нац≥онального продукту. —укупн≥
видатки чотирьох покупц≥в Ч споживч≥ видатки домогосподарств, ≥нвестиц≥йн≥ видатки
ф≥рм, державн≥ закуп≥вл≥ товар≥в ≥ послуг та видатки ≥ноземц≥в на наш≥ товари й
послуги мають дор≥внювати вартост≥ нац≥онального продукту.
| |
|
|
|
Economics