Ќазад
‘≥лософ≥¤ макроеконом≥ки
Ќайб≥льшою перешкодою у вивченн≥ нац≥ональноњ
економ≥ки Ї, очевидно, субТЇктивн≥сть досл≥дник≥в, ¤к≥ нер≥дко Ї вТ¤зн¤ми своњх
теоретико-методолог≥чних упереджень. ”чен≥ мають д≥аметрально протилежне розум≥нн¤
економ≥ки: одн≥ з них вважають, що ринок найкраще орган≥зовуЇ нац≥ональну економ≥ку,
≥нш≥ в≥ддають перевагу директивно-централ≥зованому плануванню; державн≥ програми
соц≥ального захисту населенн¤ захоплюють одних ≥ дратують ≥нших. ќсь чому
макроеконом≥сти заслужили репутац≥ю людей, ¤к≥ не можуть д≥йти згоди з будь-¤кого
питанн¤. ƒжордж Ѕернард Ўоу написав так: "якби вс≥х економ≥ст≥в з≥брати разом,
вони все одно не виробл¤ть д≥йового р≥шенн¤".
” макроеконом≥ц≥ ≥снують три основн≥ ф≥лософ≥њ Ч
класична, кейнс≥анська та марксистська, кожна з ¤ких маЇ численн≥ розгалуженн¤.
‘≥лософ≥¤ макроеконом≥ки Ч це сукупн≥сть принцип≥в, тобто складових побудови
найефективн≥шоњ й стаб≥льноњ економ≥чноњ системи. ќсновними складовими такоњ побудови,
¤к нам уже в≥домо, Ї: тип ≥ форма власност≥; спос≥б дос¤гненн¤ р≥вноваги, збалансованост≥
економ≥ки; спос≥б розпод≥лу виготовлених життЇвих благ та ≥н.
¬итоки класичноњ ф≥лософ≥њ макроеконом≥ки знаходимо у —м≥та, –≥кардо та ≥нших економ≥ст≥в.
Ќин≥ цю ф≥лософ≥ю економ≥ки прийн¤то називати л≥берал≥змом. ѕрихильники л≥берал≥зму
вважають, що ефективною Ї лише приватна власн≥сть, вс≥ ж ≥нш≥ форми власност≥
малорезультативн≥.
јдепти л≥берал≥зму тверд¤ть, що ринковий механ≥зм
збалансовуЇ нац≥ональну економ≥ку ≥ створюЇ найкращ≥ умови дл¤ економ≥чного зростанн¤.
–инкова система сама собою пр¤муЇ до стаб≥льност≥. ўодо збурень, ¤к≥ виникають в економ≥ц≥,
то це результат зовн≥шнього, здеб≥льшого державного, втручанн¤ в економ≥ку. ѕосл≥довники
ц≥Їњ ф≥лософ≥њ виступають проти державного регулюванн¤ економ≥ки, ¤ке, на њхню думку,
порушуЇ нормальний х≥д господарського розвитку. ¬насл≥док державного втручанн¤ в
економ≥ку (наприклад, ухваленн¤ закону про м≥н≥мальну зарплату, п≥дтриманн¤ ц≥н на
с≥льськогосподарську продукц≥ю чи законодавчоњ д≥¤льност≥ в ≥нтересах трудових сп≥лок)
ур¤д посилюЇ негнучк≥сть ц≥н ≥ зарплати. ќстанн≥ втрачають властив≥сть до зниженн¤,
що блокуЇ д≥¤льн≥сть ринку, тобто порушуЇ механ≥зм переданн¤ ≥нформац≥њ. Ќа думку
л≥берал≥в, ринковий механ≥зм спроможний забезпечити макроеконом≥чну збалансован≥сть
≥ стаб≥льн≥сть. ѕрихильники л≥берал≥зму п≥дкреслюють також, що централ≥зоване державне
регулюванн¤ Ї бюрократичним, неефективним, стримуЇ ≥ндив≥дуальну ≥н≥ц≥ативу та порушуЇ
свободу людини. ƒержавний сектор, на думку л≥берал≥в, маЇ бути ¤комога меншим.
Ћ≥берали в≥д макроеконом≥ки вважають, що ринок забезпечуЇ справедливий розпод≥л доход≥в.
¬они виступають проти перерозпод≥лу доход≥в через систему податк≥в ≥ трансфер≥в б≥дн≥шим
родинам. ќсновний њхн≥й аргумент проти перерозпод≥лу доход≥в пол¤гаЇ в тому, що це
п≥дриваЇ стимули до напруженоњ прац≥, а отже, зменшуЇ обс¤г нац≥онального виробництва
й доходу. Ќер≥вн≥сть у розпод≥л≥ творить, на њхню думку, ефективну нац≥ональну
економ≥ку, а р≥вн≥сть п≥дриваЇ економ≥чн≥ стимули. —пос≥б розпод≥лу доходу впливаЇ
на величину самого доходу. Ќаймаксимальн≥ше, що сусп≥льство може прийн¤ти у сфер≥
перерозпод≥лу доход≥в, Ч це пенс≥њ дл¤ людей похилого в≥ку та допомога з безроб≥тт¤.
ƒл¤ прихильник≥в класичноњ ф≥лософ≥њ ефективн≥сть економ≥ки важлив≥ша за р≥вн≥сть.
ейнс≥анська ф≥лософ≥¤ орган≥зац≥њ нац≥ональноњ
економ≥ки, зрозум≥ю, пов'¤зана з ≥менем ƒж. ћ. ейнса. ” лист≥ до ƒж. Ѕ. Ўоу в≥д 1935р.
в≥н писав: "ћен≥ здаЇтьс¤, що ¤ пишу книжку з економ≥чноњ теор≥њ, ¤ка великою м≥рою
революц≥он≥зуЇ... той спос≥б, за допомогою ¤кого економ≥сти розм≥рковують над
економ≥чними проблемами". ≤ справд≥, прац¤ ейнса "«агальна теор≥¤ зайн¤тост≥,
процента й грошей" зд≥йснила революц≥ю в економ≥чному анал≥з≥ та макроеконом≥чн≥й
координац≥њ. ‘≥лософ≥¤ економ≥ки ейнса знайшла своЇ застосуванн¤ на практиц≥, в
економ≥чних програмах ≥ у практичних заходах економ≥чноњ пол≥тики.
ейнс виходив ≥з того, що приватна власн≥сть Ї високоефективною ≥ нац≥ональна економ≥ка
маЇ ірунтуватис¤ на н≥й. ¬одночас в≥н вважав, що ефективними Ї й ≥нш≥ форми власност≥,
в тому числ≥ державна. “ому вчений висловлювавс¤ за зм≥шану економ≥ку, в ¤к≥й сп≥в≥снують
р≥зн≥ сектори, зокрема й державний.
—трижнем кейнс≥анськоњ ф≥лософ≥њ макроеконом≥ки
Ї те, що ринкова система не маЇ автоматичного механ≥зму, ¤кий забезпечуЇ повну зайн¤т≥сть
ресурс≥в. јнал≥з ейнса показав, що спад може легко перейти в глибоку й зат¤жну
депрес≥ю, в ¤к≥й нац≥ональна економ≥ка може перебувати багато рок≥в. ейнс обірунтував
неминуч≥сть державного регулюванн¤ економ≥ки. …ого основна рекомендац≥¤ ур¤дов≥,
¤ка вразила вс≥х свого часу, пол¤гала в тому, що той повинен зб≥льшити видатки, аби
стимулювати виробництво ≥ повернути безроб≥тних на робоч≥ м≥сц¤.
ейнс та його посл≥довники вважають, що обс¤г нац≥онального виробництва й р≥вень
зайн¤тост≥ визначаютьс¤ чинниками попиту. якщо сукупний попит недостатн≥й, то обс¤г
нац≥онального виробництва зменшуЇтьс¤, а зайн¤т≥сть знижуЇтьс¤. “ому ур¤д маЇ розширювати
сукупний попит. ќдним ≥з напр¤м≥в зб≥льшенн¤ попиту Ї перерозпод≥л доход≥в в ≥нтересах
соц≥альних груп, ¤к≥ отримують найнижч≥ доходи. “ака пол≥тика зб≥льшить попит масових
покупц≥в. ќтже, кейнс≥анська ф≥лософ≥¤ макроеконом≥ки акцентуЇ на необх≥дност≥ компром≥су
м≥ж р≥вн≥стю та ефективн≥стю.
ћислител≥ завжди мр≥¤ли про досконал≥ше сусп≥льство.
–еспубл≥ка ѕлатона, ”топ≥¤ “омаса ћора, комун≥зм ћаркса... «г≥дно з марксистською
ф≥лософ≥Їю економ≥ки, вс≥ економ≥чн≥ системи, ¤к≥ ірунтуютьс¤ на товарн≥й форм≥
виробництва ≥ приватн≥й власност≥, Ї неефективними, несправедливими, вт≥ленн¤м
хаосу й нер≥вност≥. р≥м того, приватна власн≥сть, в≥дпов≥дно до погл¤д≥в ћаркса,
Ї результатом експлуатац≥њ найманоњ прац≥. ћаркс намагавс¤ довести, що ринкова
економ≥ка внасл≥док загостренн¤ њњ суперечностей поступитьс¤ м≥сцем комун≥стичн≥й,
в ¤к≥й безрозд≥льно пануватиме сусп≥льна, тобто державна, власн≥сть.
ѕрихильники марксизму тверд¤ть, що ринковий механ≥зм унасл≥док його слабин неспроможний
збалансувати нац≥ональну економ≥ку. –инкове регулюванн¤ ≥ндукуЇ економ≥чн≥ цикли й
кризи, ¤к≥ стають дедал≥ глибшими ≥ руйнують цю економ≥чну систему. ћарксисти вважають,
що найефективн≥шу орган≥зац≥ю нац≥ональноњ економ≥ки забезпечуЇ централ≥зоване державне
плануванн¤. ” ц≥й систем≥ макрокоординац≥њ на найвищому р≥вн≥ п≥рам≥ди управл≥нн¤
ухвалюють основн≥ складов≥ плану Ч ¤к≥ блага, ¤к ≥ дл¤ кого виробл¤ти. ѕлан спускають
униз по щабл¤х бюрократичноњ драбини, де на нижчих р≥вн¤х його детал≥зують. ќтже,
орган≥зац≥ю нац≥ональноњ економ≥ки забезпечуЇ багатор≥внева державна ≥Їрарх≥¤.
ћарксисти обстоюють зр≥вн¤льний розпод≥л, р≥вн≥сть економ≥чного становища людей. «г≥дно
з њхньою ≥деЇю, вс≥ люди повинн≥ мати однаковий р≥вень споживанн¤ незалежно в≥д њхн≥х
зд≥бностей; зароб≥тна плата маЇ бути однаковою дл¤ л≥кар¤ й н¤ньки, вчител¤ й
прибиральниц≥, ≥нженера й землекопа, правника ≥ т.д. "¬≥д кожного за зд≥бност¤ми,
кожному за потребами" Ч одне ≥з тверджень марксистськоњ ф≥лософ≥њ економ≥ки.
| |
|
|
|
Economics