Ќазад
ћакроеконом≥чн≥ показники
ƒосл≥джуючи нац≥ональну економ≥ку, макроеконом≥сти
використовують велику к≥льк≥сть р≥зноман≥тних статистичних показник≥в, ¤к≥ характеризують
макроеконом≥чн≥ зм≥нн≥. ≤снують численн≥ класиф≥кац≥њ макроеконом≥чних показник≥в;
наведемо окрем≥ з них.
ћакроеконом≥чн≥ показники под≥л¤ють на натуральн≥, ¤к≥ вим≥рюють у р≥зних ф≥зичних
одиниц¤х, та варт≥сн≥ (грошов≥). ¬арт≥сн≥ показники можуть визначатис¤ у пост≥йних
або поточних ц≥нах. ѕост≥йна Ч це ц≥на базового року. ѕоказники також под≥л¤ють на
абсолютн≥ (натуральн≥ та варт≥сн≥) та в≥дносн≥, визначен≥ у в≥дсотках.
ќсобливо важливе значенн¤ у макроеконом≥ц≥ маЇ под≥л показђник≥в на запасов≥ й
потоков≥ та ном≥нальн≥ й реальн≥.
«апасов≥ Ч це показники, ¤к≥ вим≥рюють к≥льк≥сть
чого-небудь у певний момент часу. ѕотоков≥ Ч це показники, що вим≥рюють к≥льк≥сть
чого-небудь за одиницю часу, здеб≥льшого за р≥к.
” макроеконом≥ц≥ ≥снуЇ певний взаЇмозв'¤зок м≥ж показниками запасу ≥ потоку. ѕо-перше,
запас дор≥внюЇ нагромадженим за певний пер≥од часу потокам. ѕо-друге, пот≥к дор≥внюЇ
р≥зниц≥ м≥ж запасами на початок ≥ к≥нець пер≥оду.
ќсь дек≥лька приклад≥в взаЇмопов'¤заних
потокових ≥ запасових показник≥в, ¤к≥ вивчатимемо у наступних темах:
майно особи Ч запас; њњ дох≥д ≥ видатки Ч пот≥к;
обс¤г кап≥талу в нац≥ональн≥й економ≥ц≥ Ч запас; обс¤г ≥нвестиц≥й Ч пот≥к;
державний борг Ч запас; деф≥цит державного бюджету Ч пот≥к;
к≥льк≥сть безроб≥тних Ч запас; к≥льк≥сть людей, що втрачають
роботу, Ч пот≥к.
”с≥ зм≥нн≥, що вим≥р¤н≥ у ф≥зичних одиниц¤х,
називають реальними зм≥нними. ƒо реальних зм≥нних в≥днос¤ть к≥льк≥сн≥ зм≥нн≥ Ч
наприклад, реальний ¬¬ѕ, обс¤г кап≥талу Ч та в≥дносн≥ ц≥ни Ч наприклад, реальна
зароб≥тна плата, реальна процентна ставка. ≤ к≥льк≥сн≥ зм≥нн≥, ≥ в≥дносн≥ ц≥ни мають
сп≥льну рису: вони вим≥рюють ф≥зичну (а не грошову) к≥льк≥сть. –еальний ¬¬ѕ вим≥рюЇ
к≥льк≥сть к≥нцевих товар≥в ≥ послуг, вироблених упродовж року, а реальна зарплата Ч
обс¤г життЇвих благ (товар≥в ≥ послуг), ¤к≥ прац≥вник може купити, наприклад, за годину
своЇњ прац≥.
Ќом≥нальн≥ зм≥нн≥ виражаютьс¤ у грошах Ч наприклад,
ном≥нальна зарплата, ном≥нальний ¬¬ѕ. Ќом≥нальна зароб≥тна плата Ч це к≥льк≥сть грошей,
¤ку отримуЇ прац≥вник за свою працю (годину, день, м≥с¤ць тощо), а ном≥нальний ¬¬ѕ Ч
ринкова варт≥сть к≥нцевих товар≥в ≥ послуг, вироблених за р≥к.
” макроеконом≥чних досл≥дженн¤х реальн≥ зм≥нн≥
часто анал≥зують без урахуванн¤ грошей, тобто ном≥нальних зм≥нних. “еоретичне
в≥докремленн¤ реальних ≥ ном≥нальних зм≥нних називають класичною дихотом≥Їю.
ласична дихотом≥¤ Ч це важливий принцип у макроеконом≥чному досл≥дженн≥, ¤кий даЇ
змогу спростити економ≥чну д≥йсн≥сть. ¬она даЇ змогу вивчати реальн≥ зм≥нн≥,
залишаючи осторонь ном≥нальн≥. ¬≥дсутн≥сть впливу грошей на реальн≥ економ≥чн≥
зм≥нн≥ називають нейтральн≥стю грошей. Ѕ≥льш≥сть економ≥ст≥в уважають, що у
довгостроковому пер≥од≥ грош≥ Ї нейтральними.
ћакроеконом≥чний анал≥з та факти дають можлив≥сть
формулювати економ≥чн≥ закони, ¤к≥ в≥дображають стал≥ причинно-насл≥дков≥ зв '¤зки м≥ж
економ≥чними ¤вищами та процесами. ≈коном≥чн≥ закони под≥л¤ють на емп≥ричн≥ та теоретичн≥.
≈мп≥ричн≥ закони очевидн≥, але без них не можна в≥дкривати й перев≥р¤ти теоретичн≥ закони
та розвивати економ≥чну науку.
ѕрикладом простого емп≥ричного закону Ї закон спадноњ в≥ддач≥. —уть його пол¤гаЇ в
тому, що додатковий обс¤г продукц≥њ, ¤кий отримують в≥д посл≥довного зб≥льшенн¤ одного
фактора виробництва, зменшуЇтьс¤, ¤кщо к≥льк≥сть ≥нших фактор≥в залишаЇтьс¤ без зм≥н.
≈кспериментальн≥ спостереженн¤ показують справедлив≥сть цього закону. Ќаприклад, ¤кщо
на одн≥й ≥ т≥й же д≥л¤нц≥ земл≥ зб≥льшувати затрати прац≥, а ≥нш≥ фактори виробництва
залишати незм≥нними, д≥¤ цього закону п≥дтверджуЇтьс¤.
“еоретичн≥ закони макроеконом≥ки виражають стал≥
причинно-насл≥дков≥ зв '¤зки м≥ж абстрактними узагальненн¤ми. ÷≥ закони не можна ви¤вити
на емп≥ричному р≥вн≥. ƒо теоретичних закон≥в макроеконом≥ки належать, наприклад, закон
р≥вноваги м≥ж сукупною пропозиц≥Їю та сукупним попитом, закон ќукена, що виражаЇ
взаЇмозв'¤зок м≥ж динам≥кою обс¤гу нац≥онального виробництва та р≥внем безроб≥тт¤,
та ≥н.
«акони макроеконом≥ки належать до сусп≥льних закон≥в ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д закон≥в природи.
ѕриродн≥ закони в≥чн≥, а закони макроеконом≥ки Ч ≥сторичн≥. Ќаприклад, закони руху
небесних т≥л д≥ють незм≥нно м≥льйони й м≥льйони рок≥в. «акони ж макроеконом≥ки за
останн≥ к≥лька сотень рок≥в зм≥нювалис¤ досить ≥стотно.
«акони макроеконом≥ки д≥ють через людей, ¤к≥ мають певну мету й певн≥ матер≥альн≥ ≥нтереси.
«акони природи нейтральн≥ до людських бажань ≥ мотив≥в повед≥нки. «акони макроеконом≥ки,
на в≥дм≥ну в≥д закон≥в природи, д≥ють ¤к певн≥ тенденц≥њ, що постають унасл≥док взаЇмод≥њ
багатьох р≥знопланових ц≥лей, мотив≥в та ≥нтерес≥в.
| |
|
|
|
Economics