Ќазад
≈коном≥чне моделюванн¤
¬ажливим напр¤мом наукового абстрагуванн¤ Ї моделюванн¤. ћакроеконом≥чна модель
Ц це спрощене в≥дображенн¤ економ≥чноњ д≥йсност≥, абстрактне узагальненн¤
в≥дпов≥дних фактичних даних.
ћакроеконом≥чн≥ модел≥ представл¤ють у математичн≥й,
табличн≥й ≥ граф≥чн≥й формах. ѕри цьому не так важливо, що саме використано: р≥вн¤нн¤,
граф≥к чи таблицю. Ќайголовн≥ше Ч схопити й в≥добразити реальний зв'¤зок м≥ж фактами.
якщо залежност≥ м≥ж макроеконом≥чними зм≥нними виражають за допомогою таблиць або
граф≥к≥в, то маЇмо табличн≥ чи граф≥чн≥ модел≥, ¤кщо за допомогою р≥вн¤нь Ч
економ≥ко-математичн≥ модел≥.
” досл≥дженн≥ нац≥ональноњ економ≥ки особливе
значенн¤ мають граф≥чн≥ модел≥, ¤к≥ дають точне в≥дображенн¤ к≥льк≥сних залежностей.
—лова стають д≥Їв≥шими, ¤кщо њх доповнити зображенн¤м. ўе стисл≥ше цю думку виражаЇ
китайське присл≥в'¤: малюнок вартий тис¤ч≥ сл≥в.
” макроеконом≥чних модел¤х використовують два види зм≥нних Ч ендогенн≥ та екзогенн≥.
≈ндогенн≥ Ч це зм≥нн≥, ¤к≥ модель намагаЇтьс¤ по¤снити. ≈кзогенн≥ Ч це зм≥нн≥, ¤к≥
модель бере ¤к дан≥. ћетою модел≥ Ї з'¤суванн¤ того, ¤к екзогенн≥ зм≥нн≥ впливають
на ендогенн≥. ≤накше кажучи, значенн¤ екзогенних зм≥нних ввод¤ть ≥ззовн≥, тод≥ ¤к
ендогенн≥ зм≥нн≥ визначаютьс¤ всередин≥ модел≥, вони Ї результатом побудови модел≥.
ƒо екзогенних зм≥нних найчаст≥ше в≥днос¤ть державн≥
видатки, ставки оподаткуванн¤, величину пропозиц≥њ грошей та ≥н. ƒо ендогенних зм≥нних
здеб≥льшого належать обс¤г нац≥онального виробництва, р≥вень зайн¤тост≥, р≥вень
≥нфл¤ц≥њ тощо.
ƒл¤ по¤сненн¤ макроеконом≥чних ¤вищ ≥ процес≥в досл≥дники використовують р≥зн≥ модел≥.
як≥сть модел≥ залежить в≥д в≥рог≥дност≥ припущень. якщо з анал≥зованого питанн¤ упущено
важлив≥ ознаки нац≥ональноњ економ≥ки, то модель веде до неправильних висновк≥в.
ќдним ≥з важливих у макроеконом≥чних модел¤х Ї припущенн¤ щодо швидкост≥, з ¤кою ц≥ни ≥
зароб≥тна плата реагують на зм≥ну ринкових умов. ” реальн≥й д≥йсност≥ одн≥ види ц≥н Ї
негнучкими, ≥нш≥ Ч гнучкими. Ѕ≥льш≥сть економ≥ст≥в уважають, що припущенн¤ про гнучк≥сть
ц≥н Ї прийн¤тним дл¤ досл≥дженн¤ довгострокових ¤вищ, таких ¤к, наприклад, зростанн¤
нац≥онального обс¤гу виробництва, простежуване упродовж багатьох дес¤тил≥ть. ”
короткостроковому пер≥од≥ реальн≥шим Ї припущенн¤ про негнучк≥сть ц≥н.
” макроеконом≥ц≥ часто будують граф≥чн≥ модел≥,
¤к≥ в≥дображають залежност≥ м≥ж р≥зними зм≥нними. ќдним ≥з важливих способ≥в визначенн¤
зв'¤зку м≥ж зм≥нними Ї нахил л≥н≥њ:
ќтже, нахил показуЇ, наск≥льки зм≥нитьс¤ залежна
зм≥нна у в≥дпов≥дь на зм≥ну незалежноњ зм≥нноњ на одну одиницю.
якщо м≥ж двома зм≥нними ≥снуЇ пр¤ма залежн≥сть, то нахил л≥н≥њ, ¤ка в≥дображаЇ цю
залежн≥сть, додатний. ≤ навпаки, в≥д'Їмне значенн¤ нахилу вказуЇ на обернену, або
зворотну, залежн≥сть м≥ж зм≥нними.
Ќахил пр¤моњ л≥н≥њ однаковий у кожн≥й њњ точц≥. Ќахил висх≥дноњ л≥н≥њ Ї додатним,
а спадноњ Ч в≥д'Їмним.
„асто взаЇмозв'¤зки м≥ж р≥зними зм≥нними описуютьс¤ нел≥н≥йними залежност¤ми (кривими).
Ќахил кривоњ л≥н≥њ зм≥нюЇтьс¤, коли ми перем≥щуЇмос¤ по н≥й в≥д одн≥Їњ точки до ≥ншоњ.
ƒл¤ вим≥рюванн¤ нахилу кривоњ у певн≥й њњ точц≥ спочатку проводимо дотичну до кривоњ
у точц≥, в ¤к≥й хочемо вим≥р¤ти нахил. Ќахил кривоњ у певн≥й точц≥ вим≥рюють за
нахилом дотичноњ.
Ѕагато зм≥нних не залежн≥ одна в≥д одноњ. ћи не
можемо припустити, що ц≥на футбольного м'¤ча залежить в≥д к≥лькост≥ куплених
холодильник≥в. якщо ми в≥дкладемо ц≥ну футбольних м'¤ч≥в по вертикальн≥й ос≥,
а величину попиту на холодильники Ч по горизонтальн≥й, в≥дсутн≥сть залежност≥
м≥ж ними опише л≥н≥¤, паралельна до вертикальноњ ос≥. ÷¤ л≥н≥¤ означаЇ, що зм≥на
в ц≥н≥ футбольних м'¤ч≥в не впливаЇ на куп≥влю-продаж холодильник≥в. Ќахил вертикальноњ
л≥н≥њ Ї безмежним. “ак само, ¤кщо виробництво автомоб≥л≥в абсолютно не пов'¤зане з
погодними умовами, ≥ ми в≥дклали би споживанн¤ по вертикальн≥й ос≥, а опади Ч по
горизонтальн≥й, то ц¤ непов'¤зан≥сть була би зображена л≥н≥Їю, паралельною до
горизонтальноњ ос≥. √оризонтальна л≥н≥¤ маЇ нульовий нахил.
” математиц≥ незалежну зм≥нну (причину) завжди
в≥дкладають по горизонтальн≥й ос≥, а залежну (насл≥док) Ч по вертикальн≥й. ≈коном≥сти
ж в≥дкладають на граф≥ках залежн≥ й незалежн≥ зм≥нн≥ дов≥льн≥ше. “ак, незалежна зм≥нна
у граф≥чних макроеконом≥чних модел¤х нер≥дко м≥ститьс¤ на вертикальн≥й ос≥.
”с≥ модел≥ класиф≥кують за пер≥одами часу, стосовно ¤ких њх використовують, ≥
в≥днос¤ть до трьох часових груп Ч короткострокового пер≥оду, довгострокового пер≥оду
≥ дуже тривалого пер≥оду.
ороткостроковий Ч це пер≥од, в ¤кому ц≥ни Ї
негнучкими, ≥ тому ресурси можуть не повн≥стю використовуватис¤ у виробництв≥.
“ривал≥сть цього пер≥оду Ч к≥лька м≥с¤ц≥в чи р≥кЧдва.
ƒовгостроковий Ч це пер≥од, в ¤кому ц≥ни Ї
гнучкими, а ресурси повн≥стю використовують у виробництв≥. ” цьому пер≥од≥ обс¤ги
кап≥талу та прац≥ Ї незм≥нними, ¤к ≥ р≥вень технолог≥њ, ¤ку використовують дл¤
перетворенн¤ ресурс≥в у готов≥ вироби. “ривал≥сть довгострокового пер≥оду Ч к≥лька
рок≥в або й ц≥ле дес¤тил≥тт¤.
ƒуже тривалий Ч це пер≥од, упродовж ¤кого обс¤ги
ресурс≥в ≥ на¤вна технолог≥¤ зм≥нюютьс¤. ѕрот¤жн≥сть цього пер≥оду становить к≥лька
дес¤тил≥ть.
| |
|
|
|
Economics