Ќазад
Ѕезмежн≥сть потреб ≥ обмежен≥сть ресурс≥в
ћакроеконом≥ка виходить ≥з двох фундаментальних
обставин. ѕо-перше, матер≥альн≥ потреби людей необмежен≥ й невтоленн≥. ѕо-друге,
економ≥чн≥ ресурси, тобто засоби виробництва товар≥в ≥ послуг, обмежен≥, або р≥дк≥сн≥.
ћатер≥альн≥ потреби Ц це бажанн¤ людей використовувати
р≥зн≥ товари й послуги, ¤к≥ принос¤ть њм корисн≥сть. ѕредмети споживанн¤, ¤к в≥домо,
слугують дл¤ задоволенн¤ особистих потреб людей. ћатер≥альн≥ потреби мають п≥дприЇмства
й державн≥ установи. ѕ≥дприЇмствам потр≥бн≥ виробнич≥ буд≥вл≥ та споруди, устаткуванн¤
≥ т.п., що дають змогу реал≥зовувати њхн≥ виробнич≥ завданн¤. ƒержавн≥ установи
потребують мебл≥в дл¤ своњх прим≥щень, компТютер≥в тощо.
ѕотреби в ¤комусь конкретному товар≥ або
послуз≥ можна задовольнити повн≥стю. «а короткий пром≥жок часу можна, наприклад,
отримати достатню к≥льк≥сть хл≥ба, ол≥вц≥в чи зубноњ пасти. ÷≥лком зрозум≥ло, що
одна операц≥¤ апендициту не передбачаЇ другоњ. ќднак ≥нша р≥ч, коли йдетьс¤ про
задоволенн¤ потреб у товарах ≥ послугах узагал≥. ћи не отримуЇмо ≥ не можемо
отримати њх ус≥х у достатн≥й к≥лькост≥. ”¤в≥мо соб≥ список потреб населенн¤ крањни
в автомоб≥л¤х, в≥део, квартирах, не кажучи вже про так≥ предмети розкош≥, ¤к ¤хти
або приватн≥ л≥таки. ¬≥н буде вражаючим. ≤ хоча у процес≥ розвою цив≥л≥зац≥њ
р≥вень задоволенн¤ потреб пост≥йно зростаЇ, ≥з плином часу п≥д впливом розвитку
виробництва, реклами й телебаченн¤ потреби пост≥йно примножуютьс¤. ” своњй
сукупност≥ матер≥альн≥ потреби Ї невтоленними, або безмежними. ÷е означаЇ, що
ц≥лком задовольнити њх неможливо.
¬арто поставити запитанн¤: а що було б, ¤кби людськ≥ потреби можна було б повн≥стю задовольн¤ти? ÷е означало б, що:
1) будь-¤кий товар чи послуга виробл¤ютьс¤ у необмежен≥й к≥лькост≥;
2) утратили сенс багато проблем розпод≥лу товар≥в ≥ доход≥в;
3) не було б економ≥чних благ, тобто товар≥в ≥ послуг, в≥дносно обмежених, ≥ ус≥
продукти були б безплатними. ѕроте у житт≥ цього немаЇ. ≤ це зумовлено другою
обставиною, про ¤ку ми згадували, Ч обмежен≥стю, або р≥дк≥сн≥стю, ресурс≥в.
ќсновна економ≥чна проблема, ¤ка постаЇ перед
окремими людьми, групами людей ≥ сусп≥льством загалом, пол¤гаЇ у тому, що виробнич≥
ресурси обмежен≥.
ќбмежен≥сть ресурс≥в означаЇ незбалансован≥сть м≥ж:
в≥дносно необмеженими потребами ≥ в≥дносно обмеженими засобами, що забезпечують
задоволенн¤ цих потреб. ∆одне сусп≥льство не волод≥Ї достатн≥ми ресурсами дл¤
виробництва такого обс¤гу товар≥в ≥ послуг, ¤кого бажають його члени.
ќбмежен≥сть зумовлюЇ виб≥р. якщо ми не можемо мати все, що бажаЇмо, нам доведетьс¤
вибрати те, чого потребуЇмо найб≥льше. ќтже, ≥ окрема особа, ≥ сусп≥льство загалом мають
безперервно зд≥йснювати виб≥р стосовно того, ¤к використовувати доступн≥ дл¤ них обмежен≥
ресурси.
ƒл¤ задоволенн¤ своњх потреб люди використовують необх≥дн≥ засоби, ¤к≥ називають
ресурсами, або факторами, виробництва.
≈коном≥сти под≥л¤ють ус≥ ресурси на дв≥ велик≥ групи:
матер≥альн≥ ресурси Ч земл¤ й кап≥тал;
людськ≥ ресурси Ч прац¤ ≥ п≥дприЇмницький хист.
«емл¤ Ч це насамперед просторово-географ≥чний фактор.
Ќа земл≥ живуть люди, на н≥й розташован≥ держави Ч велик≥ й мал≥. ќднак територ≥њ
цих держав, хоч ¤кими би значними вони були, все ж обмежен≥. «емл¤ до того ж ≥ сама
Ї ресурсом: на н≥й вирощують с≥льськогосподарськ≥ культури. р≥м цього, в земл≥
зосереджен≥ велик≥ багатства Ч корисн≥ копалини, вода. ќтже, земл¤ ¤к економ≥чний
ресурс Ч це т≥ даров≥ блага природи, ¤к≥ застосовують у виробництв≥, а саме: орн≥
земл≥, пасовища, л≥си, поклади корисних копалин, водн≥ ресурси тощо.
ѕрирода постачаЇ людин≥ ус≥ т≥ матер≥али, з ¤ких та виробл¤Ї життЇв≥ блага, ≥ т≥
сили, ¤к≥ людина використовуЇ у процес≥ виробництва (сила в≥тру, води, атома тощо).
«емл¤ Ч вих≥дний фактор виробництва, без ¤кого неможлива господарська д≥¤льн≥сть.
ќсновними природними умовами, ¤к≥ ≥стотно впливають на розвиток нац≥ональноњ економ≥ки,
Ї кл≥матичн≥ умови, багатство корисних копалин, характер земноњ поверхн≥ й географ≥чне
розташуванн¤.
ап≥тал, або кап≥тальн≥ блага, охоплюЇ ус≥
виготовлен≥ виробнич≥ знар¤дд¤, тобто машини, ≥нструменти, устаткуванн¤, буд≥вл≥,
споруди, транспортн≥ засоби, збутову мережу тощо. ап≥тал, по-перше, завжди Ї
результатом попередньоњ прац≥ людей ≥ вже тому в≥н обмежений; по-друге, в≥н призначений
не дл¤ безпосереднього споживанн¤ (¤к споживч≥ блага), а дл¤ подальшоњ участ≥ у процес≥
виробництва. ≈коном≥сти нер≥дко називають кап≥тал ф≥зичним кап≥талом, або засобами
виробництва.
√рош≥ не належать до ф≥зичного кап≥талу. ќск≥льки грош≥ н≥чого не виробл¤ють, а Ї т≥льки
представником кап≥талу, що може перетворюватис¤ на кап≥тал (коли за них купують засоби
виробництва), то њх не розгл¤дають ¤к економ≥чний ресурс. √рош≥ Ч це ф≥нансовий кап≥тал.
ѕрац¤ людини охоплюЇ сукупн≥сть ус≥х њњ ф≥зичний
≥ розумових зд≥бностей, ¤к≥ застосовують у виробництв≥ життЇвих благ. «наченн¤ нього
ресурсу пол¤гаЇ в тому, що прац¤ Ї джерелом ус≥х д≥й, спр¤мованих на перетворенн¤
природи дл¤ задоволенн¤ потреб людини. ѕрац¤ Ї джерелом ус≥х економ≥чних ц≥нностей.
“≥льки завд¤ки прац≥ людське сусп≥льство дос¤гло того високого ступен¤ матер≥альноњ
та духовноњ культури, ¤кий ми маЇмо зараз ≥ ¤кий слугуЇ основою нашоњ цив≥л≥зац≥њ.
ќсобливим видом людських ресурс≥в Ї п≥дприЇмницький
хист, що ви¤вл¤Їтьс¤ у зд≥бност≥ певного в≥дсотка людей поЇднувати й орган≥зовувати
використанн¤ трьох ≥нших економ≥чних ресурс≥в у процес≥ виробництва, займатис¤
б≥знесом, тобто найефективн≥ше використовували вс≥ ≥нш≥ ресурси.
—п≥льною рисою ус≥х економ≥чних ресурс≥в Ї те,
що вони р≥дк≥сн≥, шюбто њхн¤ к≥льк≥сть обмежена. ќбмежен≥сть ресурс≥в породжуЇ багато
техн≥ко-економ≥чних проблем: обмежен≥сть обс¤гу виробництва, необх≥дн≥сть усеб≥чноњ
економ≥њ виробничих ресурс≥в та виробу, пошук≥в альтернативних вар≥ант≥в використанн¤
ресурс≥в тощо.
ќтже, сусп≥льство не здатне виробити такий обс¤г товар≥в ≥ послуг, щоб задов≥льнити
вс≥ матер≥альн≥ потреби. ™дине, що залишаЇтьс¤, - це домагатис¤ ¤кнайповн≥шого
задоволенн¤ потреб. —усп≥льство може впливати на ступ≥нь нев≥дпов≥дност≥ м≥ж потребами
й ресурсами, прагнути повн≥шого задоволенн¤ потреб, виход¤чи з на¤вних ресурс≥в,
п≥двищувати ефективн≥сть використанн¤ ресурс≥в.
| |
|
|
|
