ѕризначенн¤ та роль ф≥нанс≥в
‘≥нанси, ¤к н≥¤ка ≥нша економ≥чна категор≥¤ (ц≥на, кредит, зароб≥тна плата тощо) дають змогу пристосувати (трансформувати) потреби виробництва до потреб споживанн¤. Ѕез ф≥нанс≥в неможливо забезпечувати ≥ндив≥дуальний ≥ сусп≥льний кругооб≥г виробничих фонд≥в на розширен≥й основ≥, регулювати галузеву ≥ територ≥альну структуру економ≥ки, запроваджувати науково-техн≥чн≥ дос¤гненн¤, стимулювати ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть ≥ задовольн¤ти р≥зноман≥тн≥ сусп≥льн≥ потреби.
¬иникненн¤ ф≥нансових в≥дносин, ¤к ≥ њх в≥дмиранн¤, Ї об'Їктивними процесами, що не пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю держави. ƒержава може лише впливати на .розвиток ф≥нансових в≥дносин: вводити чи в≥дм≥н¤ти конкретн≥ види платеж≥в, зм≥нювати форми використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в ≥ т. п.
” повс¤кденн≥й господарськ≥й д≥¤льност≥ важлива не сама по соб≥ категор≥¤ ф≥нанс≥в, а конкретн≥ форми про¤ву ф≥нансових в≥дносин, види ¤ких установлюютьс¤ державою. ¬изначаючи орган≥зац≥йн≥ форми про¤ву категор≥њ ф≥нанси, держава використовуЇ останн≥ ¤к активний ≥нструмент управл≥нн¤ економ≥кою.
як економ≥чний ≥нструмент господарюванн¤ ф≥нанси здатн≥ к≥льк≥сно ≥ ¤к≥сно впливати на сусп≥льне виробництво. ≥льк≥сний вплив характеризуЇтьс¤ обс¤гом ≥ пропонуванн¤м моб≥л≥зованих, розпод≥лених ≥ використаних ф≥нансових ресурс≥в.
як≥сний вплив ви¤вл¤Їтьс¤ в ≥нтересах учасник≥в в≥дтворювального процесу через форми орган≥зац≥њ ф≥нансових в≥дносин (у ¤кий спос≥б формуютьс¤ ф≥нансов≥ ресурси, в ¤ких формах ≥ на ¤ких умовах в≥дбуваЇтьс¤ њх рух ≥ використанн¤). —аме через ¤к≥сний вплив в≥дбуваЇтьс¤ перетворенн¤ ф≥нанс≥в в економ≥чний стимул розвитку сусп≥льного виробництва.
ћожливо вид≥лити три головн≥ напр¤ми ф≥нансового впливу на процеси сусп≥льного розвитку:
1. ф≥нансове забезпеченн¤ потреб розширеного в≥дтворенн¤;
2. ф≥нансове регулюванн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних процес≥в;
3. ф≥нансове стимулюванн¤.
‘≥нансове забезпеченн¤ в≥дтворювального процесу Ц це покритт¤ затрат за рахунок ф≥нансових ресурс≥в, акумульованих субТЇктами господарюванн¤ ≥ державою.
¬ умовах економ≥чноњ ≥ ф≥нансовоњ самост≥йност≥ суб'Їкти господарюванн¤ формують джерела розширеного в≥дтворенн¤ за рахунок власних ф≥нансових ресурс≥в, залучених на акц≥онерн≥й основ≥, або на пайових засадах грошових кошт≥в ≥нших п≥дприЇмств, використанн¤ банк≥вських кредит≥в, бюджетних асигнувань та ≥н. ƒодатковими джерелами ф≥нансового забезпеченн¤ можуть бути кошти, моб≥л≥зован≥ на ринку ц≥нних папер≥в, ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.
‘≥нансове забезпеченн¤ розширеного в≥дтворенн¤ може зд≥йснюватись у таких формах:
- бюджетне ф≥нансуванн¤ ¤к наданн¤ кошт≥в з бюджету на безповоротних засадах;
- кредитуванн¤ - це наданн¤ кошт≥в на принципах поверненн¤, платност≥, строковост≥ ≥ забезпеченост≥;
- самоф≥нансуванн¤ передбачаЇ в≥дшкодуванн¤ видатк≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤ з основноњ д≥¤льност≥ та њњ розвитку за рахунок власних джерел. ѕринцип самоф≥нансуванн¤ допускаЇ залученн¤ кредитних ресурс≥в;
- оренда (л≥зинг) - це переданн¤ майна у користуванн¤ за певну плату ≥ на певний строк;
- ≥нвестуванн¤ - процес вкладенн¤ грошей у т≥ чи ≥нш≥ об'Їкти з розрахунком на зб≥льшенн¤ њх вартост≥, а також отриманн¤ додаткового доходу.
‘≥нансове регулюванн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних процес≥в в≥дбуваЇтьс¤ насамперед через перерозпод≥л частини доход≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, а також населенн¤ ≥ спр¤муванн¤ цих кошт≥в у бюджети та держав≥ ц≥льов≥ фонди дл¤ задоволенн¤ державних потреб.
™ багато ц≥кавих приклад≥в державного регулюванн¤ економ≥ки через систему оподаткуванн¤. “ак, у Ўвец≥њ в роки п≥днесенн¤ ст¤гувавс¤ особливий податок на ≥нвестиц≥њ з
метою стримуванн¤ њх зростанн¤, в пер≥оди економ≥чних спад≥в
в≥н знижувавс¤ або скасовувавс¤ дл¤ заохоченн¤ надходжень
кап≥тал≥в. ” ц≥й крањн≥ застосовувалас¤ також система
≥нвестиц≥йних резерв≥в: монопол≥¤м дозвол¤лос¤ до 40 %
комерц≥йних доход≥в в≥дкладати в ≥нвестиц≥йн≥ резерви, ¤к≥ не
п≥дл¤гали оподаткуванню. ” пер≥оди спад≥в ц≥ резерви
залучалис¤ дл¤ розширенн¤ кап≥таловкладень. ўоб
прискорити концентрац≥ю кап≥талу в —Ўј у процес≥ злитт¤
компан≥й, ново створена компан≥¤ зв≥льн¤лас¤ в≥д податк≥в
прот¤гом року, ¤кщо хоч би одна з об'Їднаних компан≥й була
збитковою. ” ‘ранц≥њ дл¤ компан≥й, ¤к≥ злилис¤ чи
реорган≥зувалис¤, надавалос¤ в≥дстроченн¤ на сплату податк≥в,
де¤к≥ види акц≥й зв≥льн¤лис¤ в≥д оподаткуванн¤. —вого часу в
багатьох крањнах широкого розвитку набула система
протекц≥он≥зму - через установленн¤ високих митних податк≥в
на ≥мпорт держави п≥дтримували висок≥ ц≥ни на внутр≥шньому
ринку, розвивавс¤ демп≥нг ¤к один ≥з засоб≥в економ≥чноњ
боротьби за перед≥л ринк≥в.
онкретними формами зд≥йсненн¤ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу створеноњ вартост≥ Ї ф≥нансов≥ важел≥, до ¤ких в≥днос¤ть податки, обов'¤зков≥ збори, норми амортизац≥йних в≥драхувань, норми витрачанн¤ кошт≥в у бюджетних установах, орендну плату, процент за кредит, дотац≥њ, субсид≥њ, субвенц≥њ, штрафи, пеню, прем≥њ та ≥н. ќсоблив≥стю ф≥нансових важел≥в Ї те, що вони ірунтуютьс¤ на врахуванн≥ економ≥чних ≥нтерес≥в держави, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, населенн¤.
” склад≥ ф≥нансових стимул≥в розвитку виробництва ≥ п≥двищенн¤ його ефективност≥ можна вид≥лити:
- бюджетн≥ стимули;
- ефективне ≥нвестуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в;
- ф≥нансов≥ п≥льги ≥ санкц≥њ.
«а образним виразом Ќобел≥вського лауреата ¬. Ћеонтьева, щоб народногосподарський корабель набрав швидкост≥ й не збивс¤ з курсу, потр≥бн≥ в≥трила приватного п≥дприЇмництва ≥ кормило загальнонац≥ональноњ економ≥чноњ стратег≥њ. Ќе випадково в крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою державне ф≥нансове регулюванн¤ широко використовуЇтьс¤ у господарськ≥й практиц≥.
| |
|
|
|
