‘ункц≥њ ф≥нанс≥в
ѕро¤в сутност≥ ф≥нанс≥в у реальн≥й практичн≥й д≥¤льност≥ розгл¤даЇтьс¤ через характеристику функц≥й, ¤к≥ притаманн≥ дан≥й категор≥њ.
¬ивчаючи функц≥њ ф≥нанс≥в, необх≥дно усв≥домити, що функц≥њ завжди пох≥дн≥ в≥д сутност≥, ¤ку вони виражають, ≥ показують ¤к, у ¤к≥й спос≥б реал≥зуЇтьс¤ сусп≥льне призначенн¤ даноњ економ≥чноњ категор≥њ. ќск≥льки специф≥чне сусп≥льне призначенн¤ ф≥нанс≥в Ц забезпечити розпод≥л ≥ перерозпод≥л вартост≥ валового внутр≥шнього продукту, вираженоњ в грошов≥й форм≥, м≥ж р≥зними субТЇктами господарюванн¤ ≥ напр¤мами ц≥льового використанн¤, сутн≥сть ф≥нанс≥в про¤вл¤Їтьс¤ насамперед, через розпод≥льну функц≥ю. ‘≥нанси за допомогою розпод≥льноњ функц≥њ обслуговують р≥зн≥ етапи розпод≥лу (первинний розпод≥л ≥ перерозпод≥л вартост≥ сусп≥льного продукту), р≥зн≥ сфери сусп≥льного житт¤ - сферу матер≥ального виробництва, сферу обм≥ну ≥ споживанн¤. ‘≥нансовому розпод≥лу притаманн≥ р≥зн≥ види розпод≥лу: внутр≥шньогосподарський, внутр≥шньогалузевий, м≥жгалузевий, м≥жтеритор≥альний.
ќб'Їктами д≥њ розпод≥льноњ функц≥њ ф≥нанс≥в Ї варт≥сть валового внутр≥шнього продукту, а також частина нац≥онального багатства, ¤ка набуваЇ грошовоњ форми (у раз≥ перерозпод≥лу ран≥ше накопиченого виробничого потенц≥алу, покритт¤ збитк≥в в≥д стих≥йного лиха тощо).
—уб'Їктами за ф≥нансового методу розпод≥лу Ї юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, в розпор¤дженн≥ ¤ких формуютьс¤ фонди ц≥льового призначенн¤, а також: держава.
–озпод≥льна функц≥¤ ф≥нанс≥в реал≥зуЇтьс¤ в процес≥ первинного розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу вартост≥ ¬¬ѕ.
ѕервинний розпод≥л - це розпод≥л доданоњ вартост≥ й формуванн¤ первинних доход≥в, суб'Їкт≥в, ¤к≥ беруть участь у створенн≥ ¬¬ѕ. ѕервинними доходами на ц≥й стад≥њ Ї: у ф≥зичних ос≥б - зароб≥тна плата, у юридичних ос≥б - прибуток, у держави - прибуток державного сектора, що централ≥зуЇтьс¤ в бюджет≥, надходженн¤ в≥д державних послуг, ресурс≥в, уг≥дь, а також непр¤м≥ податки.
ѕерерозпод≥л пол¤гаЇ у створенн≥ й використанн≥ централ≥зованих фонд≥в. «а р≥внем централ≥зац≥њ вони под≥л¤ютьс¤ на загальнодержавн≥, рег≥ональн≥, в≥домч≥ и корпоративн≥. «агальнодержавн≥ включають державний бюджет ≥ державн≥ фонди ц≥льового призначенн¤, рег≥ональн≥ - м≥сцев≥ бюджети ≥ позабюджетн≥ фонди орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ¬≥домч≥ - це фонди, що створюють м≥н≥стерства ≥ в≥домства. орпоративн≥ фонди передбачають централ≥зац≥ю частини доход≥в структурних п≥дрозд≥л≥в у корпоративних об'Їднань.
ѕров≥дну роль у перерозпод≥льному процес≥ в≥д≥граЇ держава. ” процес≥ перерозпод≥лу на загальнодержавному р≥вн≥ можна вид≥лити окрем≥ стад≥њ перерозпод≥лу. —початку в≥дбуваЇтьс¤ моб≥л≥зац≥¤ ≥ формуванн¤ загальнодержавних фонд≥в (державного бюджету ≥ ц≥льових загальнодержавних позабюджетних фонд≥в), пот≥м стад≥¤ використанн¤ цих фонд≥в Ц направленн¤ кошт≥в на розвиток пр≥оритетних галузей народного господарства, соц≥ально-культурн≥ заходи, управл≥нн¤, оборону, виплату пенс≥й тощо. «в≥дси виникають в≥дносини вторинного перерозпод≥лу.
≥нцевим результатом перерозпод≥льного циклу Ї те, ўо одна частина перерозпод≥лених грошових ресурс≥в через механ≥зм бюджетного ф≥нансуванн¤ знову переходить у сферу матер≥ального виробництва, щоб почати новий цикл первинного розпод≥лу з наступним перерозпод≥лом, ≥нша частина перерозпод≥лених грошових ресурс≥в переходить у сферу споживанн¤ (осв≥та, охорона здоров'¤, культура, оборона, держуправл≥нн¤ тощо).
“аким чином, беручи активну участь у розпод≥л≥ ≥ перерозпод≥л≥ створеноњ вартост≥ ф≥нанси спри¤ють трансформац≥њ пропорц≥й, що виникли п≥д час њњ первинного розпод≥лу, в пропорц≥њ к≥нцевого використанн¤.
ѕор¤д з розпод≥льною ф≥нанси виконують контрольну функц≥ю, сутн≥сть ¤коњ про¤вл¤Їтьс¤ в контрол≥ за розпод≥лом ¬¬ѕ м≥ж: в≥дпов≥дними грошовими фондами ≥ каналами розпод≥лу та њх ц≥льовим використанн¤м.
ќснову контрольноњ функц≥њ ф≥нанс≥в становить рух ф≥нансових ресурс≥в, ¤кий в≥дбуваЇтьс¤ у фондов≥й ≥ нефондов≥й формах. „ерез к≥льк≥сний вираз ф≥нансових ресурс≥в ф≥нанси здатн≥ к≥льк≥сно в≥дображати варт≥сн≥ пропорц≥њ, що формуютьс¤ в сусп≥льств≥, ≥ контролювати њх. —аме завд¤ки контрольн≥й функц≥њ ф≥нанс≥в сусп≥льство контролюЇ повноту ≥ своЇчасн≥сть забезпеченн¤ ф≥нансовими ресурсами р≥зних суб'Їкт≥в господарюванн¤, включаючи державу, економне й ефективне використанн¤ кошт≥в. √оловною контролюючою пропорц≥Їю Ї сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж фондами нагромадженн¤ ≥ споживанн¤.
онтрольна функц≥¤ д≥Ї не ≥зольовано, вона т≥сно повТ¤зана з розпод≥льною. ” практичн≥й д≥¤льност≥ контрольна функц≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ у ф≥нансовому контрол≥.
ƒе¤к≥ економ≥сти стверджують, що ф≥нансам притаманн≥ й ≥нш≥ функц≥њ: оперативна, регулююча, стимулююча, перерозпод≥льна, в≥дтворювальна, формуванн¤ грошових фонд≥в, використанн¤ грошових фонд≥в, стаб≥л≥зац≥йна функц≥¤, а також виробнича.
Ќе применшуючи значенн¤ таких п≥дход≥в, можна стверджувати, що ф≥нанси держави в≥д≥грають важливу роль у розширеному в≥дтворенн≥ саме завд¤ки розпод≥льн≥й функц≥њ.
‘≥нанси, породжен≥ розпод≥льним процесом, тобто економ≥чними в≥дносинами, пов'¤зан≥ з розпод≥лом ≥ перерозпод≥лом вартост≥ сусп≥льного продукту, використођвуютьс¤ на вс≥х стад≥¤х його руху: виробництва, розпод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн¤.
| |
|
|
|
