—утн≥сть ≥ в≥дм≥нн≥ ознаки ф≥нанс≥в
¬исх≥дним положенн¤м дл¤ розкритт¤ сутност≥ ф≥нанс≥в Ї розум≥нн¤ того, що ф≥нанси - це одна з конкретних ≥сторичних форм економ≥чних в≥дносин, функц≥онуванн¤ ¤ких пов'¤зано з об'Їктивною необх≥дн≥стю розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу вартост≥ валового внутр≥шнього продукту ” процес≥ розпод≥лу формуютьс¤ та використовуютьс¤ грошов≥ фонди, призначен≥ дл¤ задоволенн¤ сусп≥льних ≥нтерес≥в та потреб.
ќднак система сусп≥льних ≥нтерес≥в ≥ потреб досить
р≥зноман≥тна ≥ охоплюЇ загальнодержавн≥, галузев≥, в≥домч≥,
корпоративн≥, колективн≥, групов≥, рег≥ональн≥, м≥сцев≥ та
особист≥ ≥нтереси ƒо цього перел≥ку сл≥д додати ще й
м≥жнародн≥ та м≥ждержавн≥. «важаючи на обмежен≥сть
ф≥нансових ресурс≥в ≥ на протисто¤нн¤ ≥нтерес≥в один одному,
довол≥ складно дос¤гти оптимального сп≥вв≥дношенн¤ в њх
задоволенн≥ у процес≥ варт≥сного розпод≥лу. «адоволенн¤
≥нтерес≥в одних за рахунок ущемленн¤ ≥нших загрожуЇ
сусп≥льству негативними насл≥дками, пов'¤заними з суто
етичними м≥ркуванн¤ми, соц≥альним невдоволенн¤м,
економ≥чними негараздами, ≥ нав≥ть пол≥тичними
потр¤с≥нн¤ми. “ому ¤к на макро-, так ≥ на м≥крор≥вн¤х сл≥д
¤кнайб≥льше уваги прид≥л¤ти мотивац≥њ нарощуванн¤ обс¤г≥в
виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, роб≥т та послуг,
зб≥льшенню обс¤г≥в ф≥нансових ресурс≥в, а в ширшому
розум≥нн≥ - валового внутр≥шнього продукту та нац≥онального
доходу держави, що може бути забезпечено через розвиток
нац≥онального п≥дприЇмництва, створенн¤ нових п≥дприЇмств,
розв'¤занн¤ плат≥жноњ кризи, зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ робочих
м≥сць та зб≥льшенн¤ доход≥в ≥ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤.
¬ сучасн≥й економ≥чн≥й ≥ ф≥нансов≥й л≥тератур≥ ф≥нанси
визначають ¤к систему економ≥чних в≥дносин, що виникають з приводу розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу вартост≥ валового внутр≥шнього продукту, а в певних умовах ≥ нац≥онального багатства, з метою формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в у субТЇкт≥в господарюванн¤ ≥ держави ≥ використанн¤ њх на розширене в≥дтворенн¤ та задоволенн¤ ≥нших сусп≥льних ≥нтерес≥в ≥ потреб.
ќск≥льки використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в в≥дбуваЇтьс¤ в основному через фонди ц≥льового призначенн¤, ≥снуЇ також визначенн¤ ф≥нанс≥в ¤к економ≥чноњ категор≥њ, що в≥дображаЇ створенн¤, розпод≥л ≥ використанн¤ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ потреб господарськоњ д≥¤льност≥, наданн¤ р≥зноман≥тних послуг населенню з боку держави, забезпеченн¤ виконанн¤ державою њњ функц≥й (див.: ¬асилик ќ.ƒ “еор≥¤ ф≥нанс≥в: ѕ≥дручник: - :Ќ≤ќ—, 2000. Ц —.7). јбо ф≥нанси трактуютьс¤ ¤к економ≥чн≥ в≥дносини, повТ¤зан≥ з формуванн¤м, розпод≥лом ≥ використанн¤м централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в грошових кошт≥в з метою виконанн¤ функц≥й ≥ завдань держави ≥ забезпеченн¤ умов розширеного в≥дтворенн¤. ѕ≥д централ≥зованими ф≥нансами розум≥ють економ≥чн≥ в≥дносини, повТ¤зан≥ з формуванн¤м ≥ використанн¤м фонд≥в грошових фонд≥в держави, що акумулюютьс¤ в державн≥й бюджетн≥й систем≥ ≥ ур¤дових позабюджетних фондах, п≥д децентрал≥зованими ф≥нансами Ц грошов≥ в≥дносини, що опосередковують кругооб≥г грошових фонд≥в п≥дприЇмств. ќтже, ¤к випливаЇ з наведених визначень, ф≥нансовими будуть т≥ грошов≥ в≥дносини, ¤к≥ опосередковують в≥дносини розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу вартост≥ ¬¬ѕ.
–азом з тим ≥снуЇ думка, що Ђф≥нанси Ц сукупн≥сть грошових в≥дносин, повТ¤заних з формуванн¤м, моб≥л≥зац≥Їю ≥ розм≥щенн¤м ф≥нансових ресурс≥в та з обм≥ном, розпод≥лом ≥ перерозпод≥лом вартост≥ створеного на основ≥ њх використанн¤ валового внутр≥шнього продукту, а за певних умов ≥ нац≥онального багатстваї.
“ут до ф≥нансових в≥дносин включають не т≥льки в≥дносини розпод≥лу, а й в≥дносини обм≥ну маючи на уваз≥, що ф≥нанси завжди повТ¤зан≥ з реальним рухом вартост≥, ¤кий в≥дбуваЇтьс¤ на таких стад≥¤х в≥дтворювального процесу, ¤к розпод≥л ≥ обм≥н. «аруб≥жн≥ вчен≥ трактують ф≥нанси б≥льш прагматично розмежовуючи ф≥нанси приватного п≥дприЇмницького сектора та державних ф≥нанс≥в.
“ак, у п≥дручнику "‘≥нанси" «в≥ Ѕод≥ та лауреат Ќобел≥вськоњ прем≥њ з економ≥ки 1997 р. –оберт ћертон п≥дкреслюють, що "ф≥нанси - це наукова дисципл≥на, ¤ка вивчаЇ питанн¤ розпод≥лу недостатн≥х грошових кошт≥в у час≥ та в умовах невизначеност≥". ѕрофесор берл≥нського √умбольдт - ун≥верситету Ўарль Ѕланкарт у п≥дручнику "ƒержавн≥ ф≥нанси в умовах демократ≥њ" даЇ визначенн¤ ф≥нансовоњ науки, характеризуючи њњ ¤к "економ≥чний анал≥з державноњ д≥¤льност≥".
«ауважимо, що наведен≥ визначенн¤ економ≥чноњ сутност≥ ф≥нанс≥в не вичерпують усього розмањтт¤" концептуальних п≥дход≥в та м≥ркувань ≥з цього питанн¤. ѕро розб≥жн≥сть позиц≥й можна судити хоча б ≥з такого короткого њх перел≥ку.
1. ‘≥нанси - це застосуванн¤ р≥зноман≥тних прийом≥в та метод≥в дл¤ дос¤гненн¤ максимального достатку ф≥рми або загальноњ вартост≥ кап≥талу, вкладеного в справу.
2. ‘≥нанси - система грошових в≥дносин з приводу руху фонд≥в кошт≥в.
3. ‘≥нанси Ї системою ≥мперативних грошових в≥дносин.
4. ‘≥нанси - це планом≥рний рух ф≥нансових фонд≥в, що виражають в≥дносини з приводу необх≥дного, обов'¤зкового вилученн¤ вартост≥ та њхнього використанн¤ в сусп≥льних ≥нтересах.
ѕерше визначенн¤ у наведеному перел≥ку акцентуЇ увагу на ф≥нансах ф≥рми, ≥гноруючи ≥нш≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли економ≥чноњ системи. р≥м того, наведене визначенн¤ стосуЇтьс¤ не ст≥льки ф≥нанс≥в : п≥дприЇмства, ск≥льки управл≥нн¤ њхн≥ми ф≥нансами (ф≥нансового менеджменту).
” другому визначенн≥ дещо звужуЇтьс¤ сфера досл≥дженн¤ - поза увагою залишаЇтьс¤ безфондова форма руху ф≥нансових ресурс≥в.
“рет≥й та четвертий п≥дходи перетворюють ф≥нанси з економ≥чноњ категор≥њ на ¤вище, ¤ке орган≥зовуЇтьс¤ державою, тобто фактично викреслюють ф≥нанси м≥крор≥вн¤.
‘ункц≥онуванн¤ ф≥нанс≥в нерозривно пов'¤зано з такими пон¤тт¤ми ¤к ф≥нансов≥ в≥дносини, ф≥нансова д≥¤льн≥сть, ф≥нансов≥ ресурси тощо. ќтже, ф≥нанси Ї складним багатоплановим сусп≥льним ¤вищем, ¤ке характеризуЇтьс¤ р≥зними сутн≥сними ознаками та формами про¤ву.
¬ажливою ознакою ф≥нанс≥в Ї њх грошовий характер. ”
повс¤кденному житт≥ ми часто вживаЇмо слово "ф≥нанси", маючи на уваз≥ грош≥. —правд≥, ф≥нанси завжди мають грошову форму вираженн¤. √рош≥ Ї обов'¤зковою умовою ≥снуванн¤ ф≥нанс≥в. ” цьому зв'¤зку неправом≥рно в≥дносити до ф≥нанс≥в натуральн≥ в≥дносини, ¤к≥ мали м≥сце в епоху рабовласництва ≥ феодал≥зму. Ќа¤вн≥сть ф≥нансових в≥дносин завжди супроводжуЇтьс¤ реальним рухом грошових кошт≥в. ЌемаЇ грошей - не може бути ≥ ф≥нанс≥в. “ому часто вживаЇтьс¤ таке визначенн¤, ¤к ф≥нансово-грошов≥ в≥дносини. јле це не даЇ п≥дстав дл¤ ототожненн¤ категор≥й "ф≥нанси" ≥ "грош≥". «а своњм м≥сцем у товарному виробництв≥ й об≥гу грош≥ - це специф≥чний товар, що маЇ властив≥сть обм≥нюватис¤ на будь-¤кий ≥нший товар, тобто Ї загальним екв≥валентом. √рош≥ мають своЇ призначенн¤ в економ≥чному житт≥ сусп≥льства, що виражено в њхн≥х функц≥¤х.
‘≥нанси - це економ≥чн≥ в≥дносини або м≥ж людьми в сусп≥льств≥, або м≥ж державою ≥ сусп≥льством, що виражаютьс¤ через рух грошових поток≥в (гот≥вкових або безгот≥вкових). ќтже, у сут≥ ф≥нанс≥в в≥дображаЇтьс¤ не вс¤ сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, а лише так≥ операц≥њ, ¤к≥ можна оц≥нити у варт≥сних вим≥рниках. √рош≥ - це пон¤тт¤ б≥льш загальне. ћожна мати грош≥ ≥ водночас не мати н≥¤кого в≥дношенн¤ до ф≥нанс≥в, ≥ навпаки, при в≥дсутност≥ грошей, лише волод≥ючи майном, майновими правами, правами ≥нтелектуальноњ власност≥, оц≥нивши њхню варт≥сть, можна зд≥йснювати ≥нвестуванн¤, бути сп≥взасновником ф≥рми, тобто мати в≥дношенн¤ до ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ ф≥рми.
√рош≥ та грошовий об≥г суттЇво впливають на ф≥нансове становище ¤к ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б зокрема, так ≥ держави в ц≥лому. Ќе можна дос¤гти стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансового становища, не налагодивши нормального грошового об≥гу. ≤, навпаки, ¤кщо витрати держави перевищують на¤вн≥ доходи, це призводить до розладу грошового об≥гу.
‘ункц≥онуванн¤ ф≥нанс≥в базуЇтьс¤ на таких функц≥¤х грошей ¤к зас≥б платежу, зас≥б нагромадженн¤, св≥тов≥ грош≥ «ас≥б платежу - це функц≥¤, в ¤к≥й грош≥ обслуговують погашенн¤ р≥зноман≥тних боргових зобов'¤зань м≥ж суб'Їктами економ≥чних в≥дносин, що виникають у процес≥ розширеного в≥дтворенн¤. ” розвинут≥й ринков≥й економ≥ц≥ грош≥ ¤к зас≥б платежу обслуговують б≥льшу частину всього економ≥чного обороту.
“ому сфера њх застосуванн¤ дуже широка ≥ включаЇ платеж≥ м≥ж п≥дприЇмствами, господарськими орган≥зац≥¤ми та установами за взаЇмними борговими зобов'¤занн¤ми; платеж≥ п≥дприЇмств своњм прац≥вникам, пов'¤зан≥ з оплатою прац≥; платеж≥ по виплат≥ див≥денд≥в; платеж≥ юридичних та ф≥зичних ос≥б у централ≥зован≥ ф≥нансов≥ фонди, одержанн¤ грошових кошт≥в ≥з цих фонд≥в; внесенн¤ юридичними та ф≥зичними особами своњх грошей у банки, отриманн¤ ними грошових позичок у банках ≥ погашенн¤ њх у встановленн≥ строки; р≥зноман≥тн≥ платеж≥, пов'¤зан≥ з≥ страхуванн¤м д≥¤льност≥ та майна юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б; ≥нш≥ платеж≥ - адм≥н≥стративно-судов≥, виплата спадщини, даруванн¤ тощо.
«ас≥б нагромадженн¤ - це функц≥¤, в ¤к≥й грош≥ обслуговують нагромадженн¤ вартост≥ в њњ загальн≥й абстрактн≥й форм≥ в процес≥ розширеного в≥дтворенн¤. «алежно в≥д сусп≥льних ц≥лей нагромадженн¤ сфера ц≥Їњ функц≥њ грошей п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на нагромадженн¤ у виробнич≥й сфер≥ та у сфер≥ особистого споживанн¤.
—в≥тов≥ грош≥ - це функц≥¤, в ¤к≥й грош≥ обслуговують рух вартост≥ в м≥жнародному економ≥чному оборот≥ ≥ забезпечують реал≥зац≥ю взаЇмов≥дносин м≥ж крањнами. —в≥тов≥ грош≥ використовуютьс¤ дл¤ погашенн¤ борг≥в, пов'¤заних ≥з зовн≥шньою торг≥влею, банк≥вськими та ф≥нансовими позичками. якщо св≥тов≥ грош≥ перем≥щуютьс¤ з одн≥Їњ крањни в ≥ншу без зустр≥чного перем≥щенн¤ товарного екв≥валента чи погашенн¤ боргу, то вони забезпечують перенесенн¤ багатства. ÷е маЇ м≥сце при оплат≥ контрибуц≥й, репарац≥й, наданн≥ грошовоњ допомоги тощо.
“аким чином, при реал≥зац≥њ даних функц≥й грошей мають м≥сце ф≥нансов≥ в≥дносини.
ќдн≥Їю ≥з специф≥чних ознак ф≥нанс≥в Ї те, що ф≥нансов≥ в≥дносини завжди пов'¤зан≥ ≥з формуванн¤м грошових доход≥в ≥ нагромаджень, ¤к≥ набувають специф≥чноњ форми ф≥нансових ресурс≥в. ¬они формуютьс¤ у суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ держави за рахунок р≥зних грошових доход≥в, в≥драхувань ≥ надходжень, а використовуютьс¤ на розширене в≥дтворенн¤ виробництва, матер≥альне стимулюванн¤ працюючих, задоволенн¤ соц≥альних ≥ ≥нших потреб сусп≥льства.
‘≥нансов≥ ресурси виступають матер≥альними нос≥¤ми ф≥нансових в≥дносин. ∆одна ≥нша економ≥чна категор≥¤, кр≥м ф≥нанс≥в, не характеризуЇтьс¤ таким матер≥альним нос≥Їм.
–азом з тим ф≥нансов≥ ресурси сам≥ по соб≥ не визначають сутност≥ ф≥нанс≥в, не розкривають њх внутр≥шнього зм≥сту ≥ сусп≥льного призначенн¤. ‘≥нансова наука вивчаЇ не ф≥нансов≥ ресурси ¤к так≥, а економ≥чн≥ в≥дносини, що виникають у процес≥ њх формуванн¤, розпод≥лу ≥ використанн¤.
ќдн≥Їю з важливих ознак ф≥нанс≥в ¤к економ≥чноњ категор≥њ Ї розпод≥льний характер ф≥нансових в≥дносин. ”часниками таких в≥дносин у межах нац≥ональноњ держави Ї держава, п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, громад¤ни. ‘≥нансов≥ операц≥њ також можуть в≥дбуватис¤ м≥ж державами, нац≥ональною державою та м≥жнародними ф≥нансовими ≥нституц≥¤ми, м≥ж в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами та ≥ноф≥рмами.
—ферою виникненн¤ ф≥нансових в≥дносин Ї процеси первинного розпод≥лу вартост≥ сусп≥льного продукту, тобто коли ц¤ варт≥сть розпод≥л¤Їтьс¤ на зарплату, прибуток тощо ≥ формуютьс¤ грошов≥ доходи. ¬иокремленн¤ у склад≥ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ прибутку, в≥драхувань на соц≥альне страхуванн¤, амортизац≥йних в≥драхувань в≥дбуваЇтьс¤ за допомогою ф≥нанс≥в ≥ в≥дображаЇ процес розпод≥лу вартост≥ в≥дпов≥дно до ц≥льових призначень кожноњ њњ частини.
ѕодальший перерозпод≥л вартост≥ м≥ж суб'Їктами господарюванн¤ (вилученн¤ частини прибутку на користь держави, сплата податк≥в громад¤нами тощо) ≥ конкретизац≥¤ ц≥льового њњ використанн¤ (направленн¤ прибутку на ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень, економ≥чне стимулюђванн¤, виплату див≥денд≥в та ≥н.) теж в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ ф≥нанс≥в.
« огл¤ду на те, що економ≥ка передбачаЇ ≥снуванн¤ р≥зноман≥тних форм власност≥, а фонди кошт≥в перебувають у власност≥ або розпор¤дженн≥ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, зазначимо, що ф≥нансов≥ в≥дносини можуть супроводжуватис¤ зм≥ною власника чи розпор¤дника кошт≥в, зм≥ною форм власност≥, а можуть ≥ не зазнавати под≥бних зм≥н. “ак, сплата податк≥в держав≥ означаЇ переданн¤ кошт≥в у розпор¤дженн¤ держави (супроводжуЇтьс¤ зм≥ною власника, розпор¤дника), форма власност≥ при цьому може залишатис¤ незм≥нною (сплата податк≥в державними п≥дприЇмствами) або зм≥нюватис¤ (сплата тих самих податк≥в держав≥, але недержавними п≥дприЇмствами). ј, наприклад, розпод≥л чистого прибутку п≥дприЇмства на внутр≥шн≥ його потреби не супроводжуЇтьс¤ зм≥ною н≥ власника, н≥ форми власност≥.
як уже зазначалос¤, ф≥нансов≥ в≥дносини супроводжуютьс¤ реальним рухом грошових кошт≥в, що маЇ м≥сце в процес≥ розпод≥лу й обм≥ну. јле характер руху вартост≥ (в њњ грошов≥й форм≥) на цих стад≥¤х в≥дтворювального процесу р≥зний. ” процес≥ розпод≥лу рух вартост≥ в грошов≥й форм≥ в≥дбуваЇтьс¤ в≥дособлено в≥д руху товар≥в ≥ характеризуЇтьс¤ њњ в≥дчуженн¤м (переходом в≥д одних власник≥в до ≥нших) або ц≥льовим в≥дособленн¤м кожноњ частини вартост≥ (в межах одного власника).
ѕ≥д час обм≥ну варт≥сть у грошов≥й форм≥ обм≥нюЇтьс¤ на товарну форму, тобто в≥дбуваютьс¤ акти куп≥вл≥-продажу. ¬арт≥сть не в≥дчужуЇтьс¤, а лише зм≥нюЇ свою форму з грошовоњ на товарну. ќтже, на стад≥њ розпод≥лу маЇ м≥сце односторонн≥й (без зустр≥чного екв≥валента) рух грошовоњ форми вартост≥, а п≥д час обм≥ну - двосторонн≥й (зустр≥чний) рух вартостей, одна з ¤ких перебуваЇ у грошов≥й форм≥, а ≥нша - в товарн≥й. Ќа наш погл¤д, обм≥нн≥ операц≥њ обслуговуютьс¤ такими категор≥¤ми, ¤к грош≥ ≥ ц≥на.
‘≥нанси мають б≥льш широкий д≥апазон розпод≥лу, н≥ж ц≥на. ¬они забезпечують не лише первинний розпод≥л вартост≥ валового внутр≥шнього продукту на р≥вн≥ виробничоњ структури, а й подальший перерозпод≥л через бюджетну систему. Ќа цьому етап≥ ц≥ни можуть регулюватис¤ за допомогою дотац≥й ≥ виплат ≥з бюджету р≥зниц≥ в ц≥нах (дотац≥њ вуг≥льн≥й промисловост≥, дотац≥њ на комунальн≥ послуги, потреби електротранспорту, на окрем≥ види л≥к≥в). ƒержава, використовуючи р≥зноман≥тн≥ ф≥нансов≥ важел≥ впливаЇ на р≥вень ц≥н. «окрема, введенн¤ нових податк≥в або зм≥на ≥снуючих ставок може призвести до зменшенн¤ чи зб≥льшенн¤ абсолютноњ величини ц≥ни. ј через так≥ ф≥нансов≥ важел≥ ¤к норми амортизац≥њ, в≥драхуванн¤ в державн≥ ц≥льов≥ фонди держава може зм≥нювати структуру ц≥ни.
” розпод≥льних процесах пор¤д з ф≥нансами та ц≥ною беруть участь також зароб≥тна плата ≥ кредит.
¬заЇмозв'¤зок ф≥нанс≥в ≥ зароб≥тноњ плати про¤вл¤Їтьс¤ у тому, що держава регулюЇ величину зароб≥тноњ плати через податки, створюючи загальнодержавн≥ фонди ф≥нансових ресурс≥в. ќдночасно держава за допомогою дотац≥й, субсид≥й, субвенц≥й може стимулювати розвиток окремих вид≥в д≥¤льност≥. –азом з тим, зароб≥тна плата Ї лише частиною варт≥сного розпод≥лу валового внутр≥шнього продукту, ¤ка стосуЇтьс¤ саме фонду оплати прац≥. «ароб≥тна плата повТ¤зана з таким фактором виробництва ¤к робоча сили, а ф≥нанси впливають на використанн¤ вс≥х фактор≥в виробництва (предмети прац≥, знар¤дд¤ прац≥ тощо).
—п≥льним дл¤ ф≥нанс≥в ≥ кредиту Ї те, що вони використовуютьс¤ в кругооб≥гу кошт≥в ≥ спри¤ють п≥двищенню ефективност≥ виробництва. ѕри нестач≥ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмство залучаЇ кредитн≥ ресурси, а при надлишку ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмство може тимчасово в≥льн≥ кошти надавати в кредит ≥нш≥й установ≥ (банку, п≥дприЇмству).
¬≥дм≥нност≥ м≥ж ф≥нансами ≥ кредитом пол¤гають у тому, що ф≥нансам притаманний односторонн≥й рух вартост≥, так ¤к при ф≥нансуванн≥ кошти надаютьс¤ на безповоротн≥й основ≥. редитн≥ в≥дносини характеризуютьс¤ двосторонн≥м рухом вартост≥, оск≥льки кредитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за принципами платност≥, строковост≥, поверненост≥ ≥ забезпеченост≥. редитний перерозпод≥л вартост≥ пов'¤заний з перем≥щенн¤м грошових кошт≥в м≥ж субТЇктами розпод≥льчого процесу. ‘≥нанси функц≥онують ≥ в рамках господарського субТЇкту (внутр≥шньогосподарськ≥ ф≥нансов≥ в≥дносини). ƒо того ж за допомогою ф≥нанс≥в зд≥йснюЇтьс¤ розпод≥л ≥ перерозпод≥л валового внутр≥шнього продукту, а кредит д≥Ї лише на стад≥њ перерозпод≥лу тимчасово в≥льних ф≥нансових ресурс≥в.
” практиц≥ господарюванн¤ доц≥льне комплексне використанн¤ ус≥х цих економ≥чних категор≥й з урахуванн¤м в≥дм≥нностей кожноњ з них.
| |
|
|
|
