ѕринципи побудови та структурн≥ компоненти ф≥нансовоњ системи
” пер≥одичн≥й л≥тератур≥ ф≥нансова система ≥нод≥ ототожнюЇтьс¤ з ф≥нансовим апаратом. Ќеобх≥дно розр≥зн¤ти ц≥ пон¤тт¤, оск≥льки правильне визначенн¤ ф≥нансовоњ системи спри¤Ї розбудов≥ ефективноњ ф≥нансовоњ пол≥тики, нац≥леноњ на економ≥чне зростанн¤ та ф≥нансову стаб≥л≥зац≥ю.
«а Їдиноњ сутност≥ ф≥нансових в≥дносин ≥снують певн≥ особливост≥ в створенн≥ та використанн≥ ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ зосереджен≥ в розпор¤дженн≥ держави, п≥дприЇмницьких структур, певних ф≥нансових ≥нституц≥й дл¤ ф≥нансового забезпеченн¤ њх д≥¤льност≥. ‘≥нансова система Ц це сукупн≥сть в≥докремлених, але взаЇмоповТ¤заних м≥ж собою сфер ф≥нансових в≥дносин, що мають особливост≥ в моб≥л≥зац≥њ та використанн≥ ф≥нансових ресурс≥в, в≥дпов≥дний апарат управл≥нн¤ та правове забезпеченн¤.
‘≥нансову систему можна розгл¤дати ¤к за внутр≥шньою будовою, так ≥ за орган≥зац≥йною структурою. ¬нутр≥шн¤ будова ф≥нансовоњ системи представлена на рис
якщо в основу структуризац≥њ ф≥нанс≥в покласти р≥вень економ≥чноњ системи, то ф≥нансова система за внутр≥шньою будовою може бути визначена ¤к сукупн≥сть в≥дносно в≥дособлених, але взаЇмоповТ¤заних сфер ≥ ланок ф≥нансових в≥дносин, ¤к≥ в≥дображають специф≥чн≥ форми ≥ методи розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту.
ƒо сфер ф≥нансових в≥дносин включають:
ф≥нанси субТЇкт≥в господарюванн¤ (р≥вень м≥кроеконом≥ки);
м≥жнародн≥ ф≥нанси (р≥вень макроеконом≥ки);
м≥жнародн≥ ф≥нанси (р≥вень св≥тового господарства);
ф≥нансовий ринок;
страхуванн¤
ќстанн≥ (ф≥нансовий ринок ≥ страхуванн¤) Ї забезпечуючи ми сферами.
Ћанка ф≥нансовоњ системи Ї в≥дособленою частиною ф≥нансових в≥дносин. ѓњ виокремленн¤ проводитьс¤ за ознакою на¤вност≥ або в≥дособленого фонду ф≥нансових ресурс≥в або специф≥чних форм ≥ метод≥в моб≥л≥зац≥њ та використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в. ÷ей рух грошових кошт≥в координуЇтьс¤ в≥дпов≥дним апаратом управл≥нн¤ ≥ Ї законодавчо урегулюваним. Ћанки ф≥нансовоњ системи Ї в≥дносно самост≥йними ≥ мають своЇ функц≥ональне призначенн¤.
«алежно в≥д фактор≥в, що впливають на орган≥зац≥ю ф≥нанс≥в, насамперед на формуванн¤ й використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, кожна ланка ф≥нансовоњ системи може под≥л¤тис¤ на п≥дрозд≥ли (наприклад, в залежност≥ в≥д форми власност≥ п≥дприЇмницьких структур, сфери њх д≥¤льност≥, р≥вн¤ централ≥зац≥њ ф≥нансових фонд≥в ≥ ≥н).
«ах≥дна ф≥нансова наука трактуЇ пон¤тт¤ ф≥нансовоњ системи б≥ль наближено до субТЇкт≥в ф≥нансових в≥дносин. «окрема, «в≥ Ѕод≥ та –оберт . мер тон у п≥дручнику з курсу ф≥нанс≥в, що вивчаЇтьс¤ при п≥дготовц≥ спец≥ал≥ст≥в за програмою ћ¬ј, зазначають, що Ђф≥нансова система включаЇ ринки, посередник≥в, ф≥рми, що надають ф≥нансов≥ послуги, та ≥нш≥ ≥нституц≥њ, з допомогою ¤ких домогосподарства, приватн≥ компан≥њ та ур¤дов≥ орган≥зац≥њ реал≥зують ф≥нансов≥ р≥шенн¤, ¤к≥ вони приймаютьї.
‘≥нансов≥ системи держав можуть в≥др≥зн¤тис¤ за своЇю структурою, оск≥льки вони Ї в≥дображенн¤м ≥снуючоњ модел≥ економ≥ки. Ќин≥ у св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 20 р≥зних моделей ф≥нансових систем окремих держав.
” ф≥нансов≥й систем≥ зосереджен≥ значн≥ ф≥нансов≥ ресурси, що становл¤ть 80 ≥ б≥льше в≥дсотк≥в в≥д обс¤гу ¬¬ѕ. —труктура ф≥нансовоњ системи Ц динам≥чна. ” державах ≥з перех≥дною економ≥кою ф≥нансов≥ системи характеризуютьс¤ тим, що окрем≥ њхн≥ ланки перебувають на стад≥њ формуванн¤. ÷е, насамперед, ф≥нансовий ринок, страхов≥ фонди ≥ страховий ринок, м≥сцев≥ ф≥нанси.
Ѕазовою формою ф≥нансовоњ системи Ї ф≥нанси субТЇкт≥в господарюванн¤, до ¤коњ належать ф≥нанси комерц≥йних п≥дприЇмств ≥ некомерц≥йних установ ≥ орган≥зац≥й. ¬они обслуговують створенн¤ валового внутр≥шнього продукту Ц основного джерела ф≥нансових ресурс≥в.
ќсоблив≥стю ф≥нанс≥в комерц≥йних п≥дприЇмств Ї те, що вони працюють на засадах комерц≥йного розрахунку, ¤кий передбачаЇ отриманн¤ прибутку, в≥дшкодуванн¤ за рахунок власних кошт≥в вс≥х затрат на основну д≥¤льн≥сть, а також на њњ розширенн¤ ≥ розвиток. “ак≥ п≥дприЇмства працюють, головним чином, у сфер≥ матер≥ального виробництва, торг≥вл≥. ÷≥ п≥дприЇмства Ї основними платниками податк≥в до бюджету ≥ внеск≥в до державних ц≥льових фонд≥в. јле в сучасних ринкових умовах ≥ в сфер≥ нематер≥ального виробництва де¤к≥ орган≥зац≥њ будують свою д≥¤льн≥сть на засадах комерц≥њ (л≥кувальн≥, навчальн≥, видавницьк≥, спортивн≥, культурн≥ заклади тощо.)
ƒо некомерц≥йних належать установи, ¤к≥ надають послуги або виконують роботи безкоштовно чи за символ≥чну плату. ÷е Ц л≥карн≥, загальноосв≥тн≥ школи, дит¤ч≥ дошк≥льн≥ установи, б≥бл≥отеки, музењ тощо. ћетою д≥¤льност≥ таких установ не Ї отриманн¤ прибутку ≥ платеж≥ в бюджет у них Ї дуже незначними, або взагал≥ в≥дсутн≥. √оловним джерелом ф≥нансуванн¤ видатк≥в таких установ Ї бюджетн≥ кошти.
Ќекомерц≥йними Ї також громадськ≥ орган≥зац≥њ та доброчинн≥ фонди. √оловним джерелом њх доход≥в Ї вступн≥ ≥ членськ≥ внески, добров≥льн≥ ≥ спонсорськ≥ пожертвуванн¤. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ можуть мати у власност≥ комерц≥йн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ спр¤мовують њм частину отриманого доходу.
‘≥нанси субТЇкт≥в господарюванн¤ повТ¤зан≥ ≥з розпод≥льними ≥ перерозпод≥льними в≥дносинами, ¤к≥ можна обТЇднати у три групи:
¬нутр≥шн≥
¬нутр≥шньо корпоративн≥
«овн≥шн≥.
” процес≥ своЇњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства вступають у взаЇмов≥дносини з ≥ншими субТЇктами господарюванн¤, з ф≥зичними особами, з ≥ншими ланками ф≥нансовоњ системи.
ƒержавн≥ ф≥нанси охоплюють:
державн≥ та м≥сцев≥ бюджети;
державн≥ фонди ц≥льового призначенн¤;
державний кредит;
ф≥нанси п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й державноњ форми власност≥.
” сфер≥ державних ф≥нанс≥в грошов≥ потоки в≥дображають в≥дносини перерозпод≥лу ¬¬ѕ. ѕереважно це зовн≥шн≥ в≥дносини. ѕров≥дне м≥сце у державних ф≥нансах належить бюджетам р≥зних р≥вн≥в, ¤к≥ обТЇднуютьс¤ в ”крањн≥ у зведеному бюджет≥ держави.
ћоб≥л≥зуючи доходи до бюджету, держава впливаЇ на ф≥нансов≥ можливост≥ господарських структур ≥ громад¤н, використовуючи насамперед податковий механ≥зм (за допомогою обТЇкт≥в оподаткуванн¤, ставок податк≥в ≥ п≥льг в оподаткуванн≥), а також створюючи спри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат дл¤ залученн¤ зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн¤, зокрема, через наданн¤ прив≥лењв в ≥мпорт≥, створенн¤ спец≥альних економ≥чних зон, технопол≥с≥в тощо.
≤з бюджету ф≥нансуютьс¤ операц≥йн≥ та ≥нш≥ витрати на розвиток агропромислового комплексу, надаютьс¤ дотац≥њ вуг≥льн≥й промисловост≥, спр¤мовуютьс¤ кап≥таловкладенн¤ в обТЇкти загальнодержавного значенн¤, ф≥нансуютьс¤ науково-техн≥чн≥ програми.
ƒержавн≥ ц≥льов≥ фонди знаход¤тьс¤ у розпор¤дженн≥ центральних та м≥сцевих орган≥в влади ≥ концентрують у своЇму розпор¤дженн≥ майже чверть ус≥х ф≥нансових ресурс≥в держави. ƒо них належить:
ѕенс≥йний фонд;
‘онд соц≥ального страхуванн¤ у звТ¤зку з тимчасовою втратою працездатност≥ та витрати, зумовлен≥ народженн¤м та похованн¤м;
‘онд соц≥ального страхуванн¤ на випадок безроб≥тт¤;
‘онд соц≥ального страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥ та профес≥йних захворювань та ≥нш≥. ошти цих фонд≥в витрачаютьс¤, в основному, на соц≥альн≥ потреби.
“ака ланка ф≥нансовоњ системи, ¤к державний кредит, покликана моб≥л≥зувати ф≥нансов≥ ресурси дл¤ ф≥нансуванн¤ витрат бюджету, котр≥ не в≥дшкодовуютьс¤ його доходами. ошти державного кредиту, ¤к правило, спр¤мовуютьс¤ на покритт¤ бюджетного деф≥циту. „ерез державний кредит держава маЇ змогу впливати на ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси в б≥к њх зменшенн¤.
—фера м≥жнародних ф≥нанс≥в в≥дображаЇ перерозпод≥льн≥ в≥дносини на св≥товому р≥вн≥. ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ в≥дносини характеризують грошов≥ потоки м≥ж субТЇктами р≥зних крањн: м≥ж ур¤дами, м≥ж п≥дприЇмствами, м≥ж п≥дприЇмствами, громад¤нами й ур¤дами. ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ вступають у взаЇмов≥дносини з ур¤дами окремих крањн з метою формуванн¤ бюджету чи ≥нших фонд≥в цих орган≥зац≥й. ќтриман≥ кошти використовуютьс¤ на ф≥нансуванн¤ централ≥зованих заход≥в, проект≥в ≥ програм, на ф≥нансову допомогу окремим крањнам, на утриманн¤ апарату цих орган≥зац≥й.
‘≥нансовий ринок ¤к сфера ф≥нансовоњ системи включаЇ ринок грошей, кредитних ресурс≥в, ц≥нних папер≥в ≥ ф≥нансових послуг.
Ќа ринку грошей зд≥йснюютьс¤ операц≥њ куп≥вл≥-продажу ринкових ф≥нансових ≥нструмент≥в ≥з терм≥ном обертанн¤ до одного року.
–инок кредитних ресурс≥в (банк≥вських позик, позикового кап≥талу) Ї сферою залученн¤ тимчасово в≥льних кошт≥в на ≥нвестиц≥йн≥ та ≥нш≥ потреби. ќбТЇктом куп≥вл≥-продажу на цьому ринку Ї в≥льн≥ кредитн≥ ресурси. –егулюЇтьс¤ ринок кредитних ресурс≥в за допомогою обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни
–инок ц≥нних папер≥в Ц це моб≥л≥зац≥¤ кошт≥в на потреби господарськоњ д≥¤льност≥ через випуск ≥ реал≥зац≥ю ц≥нних папер≥в (фондових ≥нструмент≥в), ¤к≥ гарантом поверненн¤ вкладених кошт≥в ≥ одержанн¤ доходу. ќперац≥њ з реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в зд≥йснюютьс¤ на фондовому ринку.
–инок ф≥нансових послуг Ї сукупн≥стю р≥зноман≥тних форм моб≥л≥зац≥њ й перем≥щенн¤ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в ≥з в≥льного об≥гу в сфери ≥нвестиц≥йного прикладанн¤. ‘≥нансов≥ послуги можуть мати ознаки кредитних операц≥й, операц≥й оренди та страхуванн¤.
¬ажливу роль у ф≥нансов≥й систем≥ маЇ в≥д≥гравати така сфера, ¤к страхуванн¤, що формуЇ фонди ф≥нансових ресурс≥в, основне призначенн¤ ¤ких Ц покрити втрати економ≥ки та окремих громад¤н, що виникли з непередбачених причин. —трахов≥ фонди перебувають у розпор¤дженн≥ страхових компан≥й ≥ можуть бути використан≥ також ¤к ≥нвестиц≥йн≥ та кредитн≥ ресурси в економ≥ц≥ до настанн¤ страхового випадку.
ƒе¤к≥ економ≥сти до складу ф≥нансовоњ системи включають також ф≥нанси домогосподарств. ƒо доход≥в домогосподарств належать зароб≥тна плата працюючих член≥в с≥мТњ, доходи в≥д продажу земл≥, продукц≥њ п≥дсобних господарств, доходи, одержан≥ в≥д здаванн¤ в оренду майна, див≥денди та в≥дсотки в≥д ц≥нних папер≥в, проценти в≥д банк≥вських вклад≥в, соц≥альна допомога та пенс≥њ тощо
ƒо видатк≥в домогосподарств належать витрати на придбанн¤ споживчих товар≥в, оплату наданих послуг ≥ виконаних роб≥т, формуванн¤ заощаджень, куп≥влю ц≥нних папер≥в та ≥нш≥ витрати.
ƒомогосподарства т≥сно повТ¤зан≥ з ≥ншими ланками ф≥нансовоњ системи. “ак, домогосподарства отримують кошти з бюджету та в≥д господарських структур у вигл¤д≥ оплати прац≥ та одержанн¤ безоплатних послуг в≥д держави. «≥ свого боку, домогосподарства внос¤ть платеж≥ до бюджету та централ≥зованих фонд≥в, беруть участь у формуванн≥ ≥ використанн≥ страхових фонд≥в, Ї субТЇктами ф≥нансового ринку.
ќск≥льки окрем≥ складов≥ ф≥нансовоњ системи мають конкретне функц≥ональне призначенн¤ в обслуговуванн≥ в≥дтворювальних процес≥в в економ≥ц≥, можна стверджувати, що кожна ланка ф≥нансовоњ системи Ї самост≥йним елементом, проте ц¤ самост≥йн≥сть в≥дносна в середин≥ Їдиного ц≥лого.
–озлад ф≥нансовоњ системи може спричинити ф≥нансову кризу в держав≥.
ризов≥ ¤вища у сфер≥ ф≥нанс≥в можуть бути викликан≥ трансформац≥йними процесами, тобто зм≥ною модел≥ економ≥чного розвитку, також зовн≥шн≥ми причинами, насамперед тими процесами, ¤к≥ проход¤ть на св≥тових ф≥нансових ринках.
Ќа поверхн≥ ¤вищ ф≥нансова криза про¤вл¤Їтьс¤ у зростанн≥ бюджетного деф≥циту, державного боргу, ≥нфл¤ц≥њ. як насл≥док Ц значне зниженн¤ платоспроможност≥ п≥дприЇмницьких структур, життЇвого р≥вн¤ населенн¤, соц≥альне розшаруванн¤ в сусп≥льств≥.
| |
|
|
|
