Історичний характер фінансів, їх генезис
Фінанси - продукт наявності держави і товарно-грошових
відносин. Фінанси виникли в умовах регулярного товарно-грошового обігу у зв'язку з розвитком держави і потреби у фінансових ресурсах.
У докапіталістичних формаціях більша частина потреб держави задовольнялась через
установлення різного роду натуральних зборів, податей, повинностей, а грошове господарство
було лише в армії.
Основними витратами рабовласницьких і феодальних держав
були витрати на ведення війн, утримання монаршого двору, державного апарату, будівництво
суспільних споруд, храмів, каналів, зрошувальних систем, доріг, водопроводів). Основними
доходами були надходження від державного майна - (доменів) і регалій (монопольного права
монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами), військова здобич, данина з
покорених народів, натуральні і грошові збори, мито, позики.
З розпадом феодалізму і поступовим розвитком у його
надрах капіталістичного способу виробництва все більшого значення стали набувати грошові
доходи і витрати держави, а частка натуральних зборів скорочувалась.
На ранніх стадіях розвитку держави не існувало
розподілу між ресурсами держави і ресурсами її глави: монархи розпоряджались коштами
держави як своєю власністю. Тільки з відділенням державної казни від власності монарха
(ХVІ – XVIIст.) виникають поняття:
державні фінанси
державний бюджет
державний кредит
Фінанси, як і ціна, кредит, заробітна плата існують об’єктивно як продукт економічного розвитку суспільства.
До початку XVIII ст.. під фінансами розуміли державне публічне господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, наприклад: земство, міська община тощо. Отже, фінанси пов’язують з переданням частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та інші витрати державного змісту.
У XVIII ст.. трактування поняття фінансів як державного господарства набуло подальшого розвитку. Державні утворення різного рівня стали називатися союзами публічного змісту, а фінанси – формами та методами добування коштів і їх витрачання цими союзами під час виконання покладених на них функцій. Найбільш значними для теорії фінансів були дослідження таких авторів кінця ХІХст., як В.Лебєдєв, І.Янжул, С.Вітте, І.Озеров. Саме І.Озеров визначив фінанси як сукупність відносин, що виникають під час добування союзами публічного змісту матеріальних засобів.
З часом, крім державного господарства, до складу фінансів почали включати фінанси сфери виробництва, виконання робіт і надання послуг. Виникають фінансові ринки, набуває розвитку державний кредит та інші фінансові інститути.
Найвищого розквіту фінанси досягли у ХХст., коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Значний розвиток отримали місцеві (регіональні) фінанси, позабюджетні спеціальні фінансові фонди, фінанси підприємницьких структур.
Оскільки виникнення фінансів пов’язано з розвитком товарно-грошових відносин, з посиленням ролі держави, розширенням її функцій, то причиною появи фінансів можна вважати потреби суб’єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які забезпечують їх діяльність.
| |
|
|
|
