Ќазад
ѕон¤тт¤ ф≥нансовоњ системи, ознаки њњ побудови
—творенн¤ досконалоњ ф≥нансовоњ системи держави - одна з основних умов ефективного функц≥онуванн¤ њњ економ≥ки. ≤ побудова такоњ рац≥ональноњ та ефективноњ ф≥нансовоњ системи справа досить складна. ƒосв≥д св≥дчить, що ф≥нансов≥ системи розвинутих крањн проходили своЇ становленн¤ за 50-100 рок≥в.
ƒл¤ розум≥нн¤ пон¤тт¤ "ф≥нансова система" спочатку звернемос¤ до пон¤тт¤ системи взагал≥. “ерм≥н "система" походить в≥д грецького, що в переклад≥ означаЇ ц≥ле, складене з частин; сполученн¤. ѕон¤тт¤ система - це сукупн≥сть елемент≥в, що знаход¤тьс¤ у в≥дношенн¤х ≥ взаЇмозв'¤зку один з одним ≥ створюють певну Їдн≥сть, ц≥л≥сн≥сть.
ѕон¤тт¤ "ф≥нансова система", ¤к ≥ будь-¤ка система, ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть взаЇмозв'¤заних елемент≥в, що мають однор≥дн≥ ознаки.
¬ науков≥й л≥тератур≥ немаЇ Їдиноњ думки щодо визначенн¤ ф≥нансовоњ системи. ¬она розгл¤даЇтьс¤ в залежност≥ в≥д теоретичного погл¤д)' на так≥ категор≥њ ¤к "ф≥нанси", "ф≥нансов≥ ресурси", "ф≥нансов≥ в≥дносини" тощо. р≥м того, визначенн¤ ф≥нансовоњ системи не закр≥плено законодавством ”крањни.
“ак, рос≥йськ≥ вчен≥ ƒробоз≥на Ћ.ј., –од≥онова ¬.ћ. визначають ф≥нансову систему ¤к сукупн≥сть р≥зних сфер ф≥нансових в≥дносин, в процес≥ ¤ких створюютьс¤ ≥ використовуютьс¤ фонди грошових кошт≥в. ” в≥дпов≥дност≥ до цього визначенн¤ ф≥нансова система будуЇтьс¤ за блоками ф≥нансових в≥дносин: централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих.
Ѕ.ћ. —абант≥ не застосовуЇ пон¤тт¤ "ф≥нансова система", а "ланки ф≥нанс≥в", необх≥дн≥сть в≥докремленн¤ ¤ких зумовлена в≥дм≥нн≥стю в формах, методах та мети њх створенн¤.
¬≥тчизн¤н≥ науковц≥ та практики визначають ф≥нансову систему, виход¤чи з њњ рол≥ в сусп≥льному в≥дтворенн≥.
Ќаприклад, ќпар≥н ¬.Ќ. називаЇ ф≥нансовою системою сукупн≥сть в≥докремлених певних складових ф≥нанс≥в, ¤к≥ мають своњ характерн≥ ознаки й особливост≥ ≥ в≥дображають специф≥чн≥ форми та методи розпод≥лу й перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту.
¬асилик ќ.ƒ. св≥дчить, що ф≥нансова система держави-це р≥зноман≥тн≥ види фонд≥в, сконцентрованих у њњ розпор¤дженн≥, а також в господарських суб'Їкт≥в й ≥нших ф≥нансових ≥нститут≥в з метою використанн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку.
Ѕашн¤нин √.≤. у склад≥ ф≥нансовоњ системи вид≥л¤Ї: ф≥нанси домогосподарств, ф≥нанси п≥дприЇмств, державн≥ ф≥нанси.
” найб≥льш загальному вигл¤д≥ визначенн¤ ф≥нансовоњ системи наступне - це сукупн≥сть р≥зноман≥тних фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ створюютьс¤ ≥ використовуютьс¤ в м≥сц¤х њх акумулюванн¤ з певними нам≥рами економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку.
” теоретико-практичному план≥ важливою Ї проблема типолог≥зац≥њ ф≥нансових систем. ≤снуЇ думка, що можливе вид≥ленн¤ двох тип≥в ф≥нансових систем. ј саме:
чист≥ ф≥нансов≥ системи, ¤к≥ у в≥дпов≥дност≥ до пон¤тт¤ "чистих ф≥нансових фонд≥в" под≥л¤ютьс¤ на своњ типи;
реальн≥ ф≥нансов≥ системи, в ¤ких у в≥дпов≥дност≥ до формуванн¤ чистих ф≥нанс≥в, кваз≥чистих ф≥нанс≥в, ф≥скальних ф≥нанс≥в, под≥л¤ютьс¤ на сектори.
“ака тип≥зац≥¤ ф≥нансових систем вимагаЇ ч≥ткого визначенн¤ пон¤тт¤ "чист≥ ф≥нанси", кваз≥чистих ф≥нанси", "чист≥ ф≥нансов≥ фонди", "ф≥скальн≥ ф≥нанси" ≥ можливост≥ њх застосуванн¤ з метою управл≥нн¤ напр¤мками грошових поток≥в. .
Ќайб≥льш в≥дома у практичному план≥ тип≥зац≥¤ ф≥нансових систем за наступними видами:
св≥тов≥;
рег≥ональн≥;
нац≥ональн≥.
—в≥тов≥ та рег≥ональн≥ ф≥нансов≥ системи характеризують ф≥нансов≥ в≥дносини групи крањн, чи всього св≥ту. ¬они мають два р≥вн≥:
ф≥нансов≥ системи окремого рег≥ону;
ф≥нансов≥ системи, що в≥дображають централ≥зован≥ ф≥нансов≥ ресурси на св≥товому р≥вн≥.
Ќац≥ональн≥ ф≥нансов≥ системи характеризують ф≥нансов≥ в≥дносини кожноњ крањни. ¬они под≥л¤ютьс¤ на в≥дпов≥дн≥ сфери ≥ ланки.
“еоретично ф≥нансову систему крањни можна сформулювати ¤к сукупн≥сть ф≥нансових ресурс≥в, згрупованих за р≥зними ознаками:
за територ≥альною ознакою (на основ≥ адм≥н≥стративного под≥лу крањни);
за галузевою ознакою (на основ≥ под≥лу економ≥ки на сфери ≥ галуз≥);
за ознакою форм власност≥ (в ”крањн≥ - державна, колективна, приватна), тощо.
јле така побудова не даЇ можливост≥ ефективного управл≥нн¤ ф≥нансовими ресурсами, не дозвол¤Ї реал≥зовувати ф≥нансову пол≥тику держави ≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, обмежуЇ законодавче поле ≥ не використовуЇ ф≥нансов≥ в≥дносини, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ за напр¤мками руху грошових поток≥в.
“ому, на наш погл¤д, найб≥льш обірунтована ≥ практично реал≥зована думка про формуванн¤ ф≥нансовоњ системи за внутр≥шньою будовою ≥ орган≥зац≥йною будовою.
«а внутр≥шньою будовою ф≥нансова система - це сукупн≥сть взаЇмозв'¤заних ф≥нансових в≥дносин, що формують ≥ використовують доходи ≥ в≥дпов≥дн≥ фонди, а також в≥дображають форми ≥ методи розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту. —кладов≥ ланки ф≥нансовоњ системи визначаютьс¤:
за ознакою напр¤мк≥в руху грошових поток≥в;
за м≥сцем акумул¤ц≥њ ф≥нансових ресурс≥в у в≥дпов≥дних грошових фондах.
‘≥нансова система за орган≥зац≥йною будовою - це сукупн≥сть ф≥нансових орган≥в та ≥нститут≥в, що спр¤мовують, управл¤ють та контролюють грошов≥ потоки.
| |
|
|
|
