Ќазад
—труктурна будова ф≥нансовоњ системи
‘≥нансова система ”крањни за внутр≥шньою будовою охоплюЇ р≥зносторонн≥ ф≥нансов≥ в≥дносини, ¤к≥ в≥дображаютьс¤ в р≥зноман≥тних грошових потоках. ѕри вс≥й Їдност≥ них в≥дносин за ознаками категор≥њ "ф≥нанси" у них вид≥л¤ютьс¤ окрем≥ елементи, ¤к≥ мають своњ характерн≥ ознаки, особливост≥. р≥м того, вид≥ленн¤ елемент≥в (ланок) ф≥нансовоњ системи важливо з позиц≥њ управл≥нн¤ ф≥нансами.
¬нутр≥шн¤ структура ф≥нансовоњ системи складаЇтьс¤ ≥з сфер ≥ ланок ≥ Ї характерною дл¤ вс≥х крањн.
—фери вид≥л¤ютьс¤ за чотирма р≥вн¤ми економ≥чноњ системи:
св≥това економ≥ка;
макроеконом≥ка;
м≥кроеконом≥ка;
р≥вень забезпеченн¤.
—в≥тов≥й економ≥ц≥ в≥дпов≥даЇ сфера м≥жнародних ф≥нанс≥в, що характеризують централ≥зац≥ю ресурс≥в та розпод≥льч≥ в≥дносини на св≥товому р≥вн≥.
ћакроеконом≥чний р≥вень обслуговуЇ сфера державних ф≥нанс≥в, ¤ка в першу черг)' характеризуЇ ф≥нансову д≥¤льн≥сть держави.
ћ≥кроеконом≥чному р≥вню в≥дпов≥даЇ сфера ф≥нанс≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤, що в≥дображаЇ рух грошових поток≥в п≥дприЇмств.
—фера ф≥нансового ринку Ї специф≥чною ≥ охоплюЇ кругооб≥г ф≥нансових ресурс≥в ¤к виду товару.
ожна сфера маЇ своњ ланки або структурн≥ елементи.
Ћанка сфери ф≥нансовоњ системи в≥дображаЇ в≥дносно окрему частину ф≥нансових в≥дносин. ¬≥докремленн¤ ланок в≥дбуваЇтьс¤ за двома ознаками:
на¤вн≥стю в≥дособленого фонду ф≥нансових ресурс≥в;
на¤вн≥стю специф≥чних норм ≥ метод≥в орган≥зац≥њ ф≥нансових в≥дносин.
¬ науков≥й та практичн≥й л≥тератур≥ ≥снуЇ дек≥лька вар≥ант≥в розпод≥лу ф≥нансовоњ системи на ланки. “акий под≥л не носить принципового характеру, ≥ на окремих етапах сусп≥льно-економ≥чного розвитку держави к≥льк≥сть ланок може бути р≥зною.
¬ найб≥льш загальному вигл¤д≥ сукупн≥сть ланок сучасноњ ф≥нансовоњ системи ”крањни за внутр≥шньою будовою представлена на –»— 6.
‘≥нансова система за орган≥зац≥йною будовою представл¤Ї
собою сукупн≥сть ф≥нансових орган≥в ≥ ≥нструмент≥в, що вход¤ть до системи управл≥нн¤
ф≥нансами. “ака побудова пов'¤зана з тим, що рух грошових поток≥в не зд≥йснюЇтьс¤
об'Їктивно сам по соб≥, а спр¤мовуютьс¤ за певними правилами, тобто у в≥дпов≥дност≥ до
ф≥нансового механ≥зму ≥ керуЇтьс¤ управл≥нськими структурами. ‘ормуванн¤ ф≥нансовоњ
системи держави за орган≥зац≥йною будовою в≥ддзеркалюЇ конкретн≥ умови кожноњ крањни ≥
в≥дпов≥даЇ типу ф≥нансовоњ пол≥тики –»— 7
ќргани управл≥нн¤ та ф≥нансов≥ ≥нститути можуть бути згрупован≥ в чотири блоки:
I-й блок - ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни та його в≥дособлен≥ та в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли ( азначейство, онтрольно-рев≥з≥йна служба, ѕодаткова адм≥н≥страц≥¤);
≤≤-й блок - контрольно-регулююч≥ органи (–ахункова палата, ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, ом≥тет з нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю, јудиторська палата й аудиторськ≥ ф≥рми);
≤≤≤-й блок - органи управл≥нн¤ ц≥льовими фондами (ѕенс≥йний фонд ”крањни, ‘онд соц≥ального страхуванн¤);
≤V- блок Ц ф≥нансов≥ ≥нститути, ¤к≥ працюють на ф≥нансовому ринку (Ќац≥ональний банк ”крањни ≥ комерц≥йн≥ банки, ћ≥жбанк≥вська валютна б≥ржа, фондов≥ б≥рж≥, ф≥нансов≥ посередники, страхов≥ компан≥њ, ≥нвестиц≥йн≥ фонди).
≤снуЇ складний взаЇмозвТ¤зок орган≥в управл≥нн¤, ф≥нансових ≥нститут≥в з окремими сферами ≥ ланками ф≥нансовоњ системи. ќсновна увага зосереджена на сфер≥ державних ф≥нанс≥в ≥ њњ головноњ ланки Ц бюджет≥. “ому, що саме у ц≥й сфер≥ концентруютьс¤ ф≥нансов≥ потоки та звТ¤зки. р≥м того, сл≥д в≥дм≥тити, що окрем≥ сфери ≥ ланки ф≥нансовоњ системи ”крањни не мають в≥дпов≥дних ф≥нансових орган≥в чи ≥нститут≥в управл≥нн¤ (державний кредит, ф≥нансовий ринок).
| |
|
|
|
