Ќазад
—утн≥сть ф≥нанс≥в, њх ознаки
¬≥домо, що кожна економ≥чна
категор≥¤ маЇ св≥й зм≥ст, пон¤т≥йне навантаженн¤, займаЇ саме њй призначене м≥сце. ≤
тому не буваЇ б≥льше чи менше важливою. ћоже зм≥нюватись т≥льки њњ рольу сусп≥льному
житт≥. ‘≥нанси, ¤к економ≥чна категор≥¤, ≥снують об'Їктивно ≥ не залежать в≥д економ≥чноњ
чи пол≥тичноњ системи.
ѕон¤тт¤ "ф≥нанси" досить широке. ÷е - доходи
грошов≥ платеж≥, хитрощ≥, лихварство, пограбуванн¤, державн≥ доходи, а п≥зн≥ше й видатки.
—тосовно ж походженн¤, то у науков≥й л≥тератур≥ немаЇ Їдиноњ думки щодо походженн¤
слова "ф≥нанси". ѕереважаЇ п≥дх≥д, що "ф≥нанси" поход¤ть в≥д давньоруського "finer" -
"платити," "спдачувати", а це, в свою чергу, пов'¤зано ≥з латинськими "fin", що означаЇ
"к≥нець", "зак≥нчувати". ѕануЇ також думка, що слово "ф≥нанси" Ї результатом
трансформац≥њ старод≥вн≥х конструкц≥й "Ѕог - √осподь", ≥ ≥ноземне слово "ф≥нанси" може
досл≥вно перекладатис¤ ¤к "бутт¤"
—ьогодн≥ важко назвати автора, ¤кий почав
використовувати терм≥н "ф≥нанси". јле багато досл≥дник≥в авторство цього терм≥ну
залишають за французьким вченим ∆.Ѕоденом, ¤кий в 1577р. видаЇ наукову роботу
"Ў≥сть книг про республ≥ку", де п≥д ф≥нансами розум≥лас¤ сукупн≥сть кошт≥в,
необх≥дних дл¤ задоволенн¤ потреб держави та р≥зних сусп≥льних груп. «устр≥чаЇтьс¤
також точка зору, що першим автором прац≥, присв¤чен≥й ф≥нансам, був сенофонт
(430- 355рр. до н.е). …ого робота називаЇтьс¤ "ѕро доходи јф≥нськоњ республ≥ки".
” XVIII стол≥тт≥ трактуванн¤ пон¤тт¤
ф≥нанс≥в ¤к державного господарства одержало подальший розвиток. ‘орми та методи
моб≥л≥зац≥њ кошт≥в пост≥йно зм≥нювалис¤ й удосконалювалис¤, що пов'¤зано ≥з розвитком
економ≥ки держав.” XIX стол≥тт≥ спостер≥гаЇтьс¤ бурхливий економ≥чний розвиток.
ѕоглиблюЇтьс¤ ≥ саме розум≥нн¤ ф≥нанс≥в. ЌастаЇ перех≥д до розум≥нн¤ ф≥нанс≥в ¤к
самост≥йноњ галуз≥ знань, що охоплюЇ нов≥ сфери функц≥онуванн¤ ≥ впливу. «окрема,
ф≥нанси сфери виробництва, ф≥нансов≥ ринки, державний кредит тощо. ‘≥нанси
перетворюютьс¤ на вагомий фактор пол≥тичного й економ≥чного житт¤ держави.
Ќайвищого розвитку ф≥нанси дос¤гли в XX
стол≥тт≥, коли функц≥њ держави розширились ≥ вдосконалились, а товарно-грошов≥
в≥дносини пос≥ли головне м≥сце в економ≥чних системах. ‘ункц≥онуванн¤ ф≥нанс≥в
визначаЇ к≥льк≥сн≥ й ¤к≥сн≥ параметри будь-¤кого економ≥чного ¤вища чи процесу,
а також к≥нцев≥ результати д≥¤льност≥. ”с≥ процеси економ≥чного житт¤, де беруть
участь ф≥нанси, мають грошове вираженн¤, тобто оц≥нку в грошов≥й форм≥. ј
економ≥чне житт¤ пост≥йно вимагаЇ створенн¤ грошових фонд≥в дл¤ задоволенн¤
р≥зноман≥тних потреб. –озм≥р цих фонд≥в характеризуЇ д≥¤льн≥сть та ф≥нансов≥
можливост≥ крањни, господарськоњ структури, громад¤нина.
ќбов'¤зковою ознакою участ≥ ф≥нанс≥в
у економ≥чному житт≥ держави, п≥дприЇмц¤, громад¤нина Ї грош≥. Ѕез
використанн¤ грошей не ≥снували б ≥ ф≥нанси. “обто ф≥нанси ¤к економ≥чна
категор≥¤ знаход¤тьс¤ у сфер≥ грошового об≥гу ≥ не виход¤ть за меж≥ грошових
в≥дносин. јле не вс≥ грошов≥ в≥дносини належать ф≥нансам. Ќаприклад, ¤кщо
людина купуЇ продукти харчуванн¤, предмети, отримуЇ зароб≥тну плату, то ц≥
в≥дносини Ї грошовими, але не ф≥нанси. ј коли людина сплачуЇ податки, коли
власник створюЇ в≥дпов≥дний фонд ≥ вкладе його у ц≥нн≥ папери, в результат≥
чого матиме певний дох≥д, коли формуЇтьс¤ та використовуЇтьс¤ бюджет
держави - ц≥ в≥дносини належать до сфери ф≥нанс≥в. “обто ми можемо сказати,
що ф≥нанси - це економ≥чн≥ в≥дносини, що ≥снують у сфер≥ грошового об≥гу
≥ обслуговують рух грошових поток≥в. ѕри цьому сл≥д зауважити, що
обслуговують не завжди екв≥валентний рух грошей.ўоб визначити суть та
роль такоњ економ≥чноњ категор≥њ ¤к ф≥нанси необх≥дно ч≥тко розкрити
причини, що викликають до житт¤ ф≥нанси:
розпод≥л прац≥ ¤к результат законом≥рностей розвитку виробництва ≥ сусп≥льства;
≥снуванн¤ товарно-грошових в≥дносин;
необх≥дн≥сть розпод≥лу й перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту з метою дотриманн¤ пропорц≥й в≥дтворюванн¤;
утриманн¤ невиробничоњ сфери, управл≥нн¤, оборони крањни тощо.
якщо говорити про меж≥ функц≥онуванн¤ економ≥чноњ
категор≥њ, то необх≥дно зважати на њњ абстрактний характер, на те, що кожна категор≥¤
в≥дображаЇ р≥вень наших знань, що економ≥чн≥ в≥дносини не сто¤ть на м≥ст≥, а пост≥йно
зм≥нюютьс¤, на те, що наш≥ визначенн¤ правильн≥ т≥льки сьогодн≥ поки в повн≥й м≥р≥ д≥ють
товарно-грошов≥ в≥дносини.
‘≥нанси за своњм економ≥чним зм≥стом - складова
економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в, економ≥чноњ системи в ц≥лому. ” ф≥нансов≥й теор≥њ немаЇ
Їдиноњ думки щодо визначенн¤ ф≥нанс≥в. “ак, б≥льш≥сть економ≥ст≥в рад¤нськоњ доби звужено
трактуЇ ф≥нанси, в≥двод¤чи њм роль розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту
в процес≥ в≥дтворенн¤. ÷е зумовлено тим, що у теоретичному план≥ на стад≥њ буд≥вництва
комун≥стичного сусп≥льства сфера д≥њ ф≥нанс≥в маЇ звужуватис¤ разом ≥з звуженн¤м
товарно-грошових в≥дносин, ¤к≥ повинн≥ поступово в≥дмирати.
¬ економ≥чн≥й ≥ ф≥нансов≥й теор≥њ сьогодн≥
переважаЇ трактуванн¤ ф≥нанс≥в ¤к системи економ≥чних, грошових, виробничих в≥дносин.
«г≥дно з цими теоретичними положенн¤ми спочатку ≥снують економ≥чн≥, грошов≥ в≥дносини,
пот≥м на них накладаЇтьс¤ категор≥¤ ф≥нанс≥в, з чого ≥ виводитьс¤ њњ економ≥чна суть.
јле економ≥чн≥ в≥дносини не мають ч≥тких к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних характеристик, тому
неможливо визначити межу ф≥нанс≥в в економ≥чн≥й систем≥.
«аруб≥жна ф≥нансова наука трактуЇ ф≥нанси
досить широко, не обмежуючись конкретними ч≥ткими рамками економ≥чних в≥дносин:
де ≥снують товар ≥ грош≥, там Ї ф≥нанси. ” наукових досл≥дженн¤х заруб≥жних автор≥в
ф≥нанси виступають ¤к категор≥¤ економ≥чного житт¤, що Ї нев≥д'Їмною частиною ринковоњ
економ≥ки.
ўо стосуЇтьс¤ економ≥чноњ думки в ”крањн≥ то
ф≥нанси розгл¤дають ¤к економ≥чну категор≥ю у систем≥ грошових в≥дносин, що в≥дображають
створенн¤, розпод≥л ≥ використанн¤ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в (на макрор≥вн≥ - валового
внутр≥шнього продукту й нац≥онального доходу, на м≥крор≥вн≥ - виручки й прибутку) дл¤
задоволенн¤ сусп≥льних ≥нтерес≥в ≥ потреб.
«агалом, у досл≥дженн≥ сут≥ ф≥нанс≥в панують дв≥ концепц≥њ:
розпод≥льча
в≥дтворювальна
–озпод≥льна концепц≥¤ обмежуЇ сферу д≥њ ф≥нанс≥в
розпод≥льчою фазою в≥дтворенн¤, в той час ¤к ф≥нанси опосередковують рух валового
внутр≥шнього продукту на вс≥х стад≥¤х в≥дтворювального циклу. р≥м того; в розпод≥льчих
в≥дносинах беруть участь р≥зн≥ економ≥чн≥ категор≥њ.
¬≥дтворювальна концепц≥¤ ототожнюЇ розпод≥льч≥ та
виробнич≥ в≥дносини, досл≥джуЇ ф≥нанси у т≥сному зв'¤зку з кругооб≥гом виробничих
фонд≥в, процесами створенн¤ ≥ розпод≥лу новоствореноњ вартост≥. јле сл≥д п≥дкреслити,
що роль ф≥нанс≥в на кожн≥й стад≥њ в≥дтворювального процесу маЇ своњ в≥дм≥нн≥ риси,
ви¤вл¤Їтьс¤ по-р≥зному. Ќа стад≥њ виробництва за допомогою ф≥нанс≥в формуютьс¤ й
використовуютьс¤ фонди ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень, фонд≥в об≥гових кошт≥в,
амортизац≥йного фонду та ≥н.
Ќа стад≥њ розпод≥лу з вартост≥ валового внутр≥шнього
продукту вид≥л¤ютьс¤ в≥дпов≥дн≥ грошов≥ фонди, ¤к≥ Ї фондами ф≥нансових ресурс≥в,
в≥дбуваЇтьс¤ в≥докремленн¤ грошовоњ форми зартост≥ в≥д њњ натурально-речового вт≥ленн¤.
Ќа стад≥њ обм≥ну триваЇ дал≥ рух грошовоњ форми вартост≥, але його супроводить зустр≥чний
рух товар≥в. «в≥сно, ф≥нанси в обм≥н≥ участ≥ не беруть, проте вони обслуговують цей
обм≥н.
Ќа стад≥њ споживанн¤ ф≥нанси Ї умовою його
зд≥йсненн¤. —аме тут в≥дбуваЇтьс¤ використанн¤ в≥дпов≥дних фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в:
фонду розвитку виробництва, фонду матер≥ального заохоченн¤ тощо. –ух вартост≥ валового
внутр≥шнього продукту в чинн≥й практиц≥ характеризуЇтьс¤ двома сторонами:
ц≥льове в≥докремленн¤ кошт≥в у фондах ф≥нансових ресурс≥в, ¤ке спр¤моване на в≥дтворенн¤ ¬¬ѕ;
ц≥льове спр¤муванн¤ кошт≥в до фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ з метою п≥дтримки збалансованост≥ й пропорц≥йност≥ в≥дтворювального процесу.
“ому, характерною Їдиною ознакою ф≥нанс≥в,
¤ка в≥др≥зн¤Ї њх в≥д ≥нших економ≥чних категор≥й, Ї формуванн¤ ≥ використанн¤
фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в у процес≥ руху вартост≥ валового внутр≥шнього продукту.
“ому, ф≥нанси - це система економ≥чних в≥дносин, що функц≥онують у сфер≥ грошового
об≥гу, нос¤ть розпод≥льчий характер, пов'¤зан≥ з формуванн¤м ≥ використанн¤м фонд≥в
ф≥нансових ресурс≥в у процес≥ руху вартост≥ валового внутр≥шнього продукту.
≤з визначенн¤ економ≥чноњ сут≥ ф≥нанс≥в, можна вид≥лити наступн≥ Ђхарактерн≥ ознакиї:
ф≥нанси обслуговують сферу грошового об≥гу, мають грошову форму вираженн¤;
ф≥нанси завжди нос¤ть розпод≥льчий характер;
ф≥нанси мають матер≥ального нос≥¤ - ф≥нансов≥ ресурси, створюють ≥ використовують доходи ≥ фонди грошових засоб≥в р≥зноман≥тного призначенн¤ у процес≥ руху вартост≥ валового внутр≥шнього продукту (Ї частиною вартост≥ валового внутр≥шнього продукту).
ѕризначенн¤ ф≥нанс≥в - забезпечити необх≥дн≥
умови дл¤ створенн¤, розпод≥лу та використанн¤ валового внутр≥шнього продукту в крањн≥.
ј це дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом орган≥зац≥њ р≥зноман≥тних фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в на вс≥х
етапах д≥¤льност≥ держави, п≥дприЇмницьких структур ≥ кожного окремого громад¤нина.
‘≥нанси т≥сно пов'¤зан≥ з такими економ≥чними категор≥¤ми ¤к грош≥, ц≥на, зароб≥тна
плата, кредит, аче мають своњ в≥дм≥нност≥.
“ак, категор≥¤ "грош≥" значно ширше пон¤тт¤
"ф≥нанси", "грош≥" пон¤тг¤ б≥льш загальне. ћожна мати грош≥ ≥ водночас не мати н≥¤кого
в≥дношенн¤ до ф≥нанс≥в, ≤ навпаки, при в≥дсутност≥ грошей, лише волод≥ючи майном,
майновими правами, правами ≥нтелектуальноњ власност≥, оц≥нивши њхню варт≥сть, можна
зд≥йснювати ≥нвестуванн¤, виступати сп≥взасновником ф≥рми, тобто мати в≥дношенн¤ до
ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ ф≥рми. р≥м того, р≥зниц¤ м≥ж цими категор≥¤ми
ч≥тко простежуЇтьс¤ у њх функц≥¤х.
–озгл¤даючи ф≥нанси ≥ ц≥ну, насамперед, видно, що ц≥на в≥дображаЇ параметри впливу
ф≥нанс≥в на процеси, пов'¤зан≥ ≥з створенн¤м ≥ використанн¤м валового внутр≥шнього
продукту. “ому, що при реал≥зац≥њ товар≥в (роб≥т чи послуг) встановлюЇтьс¤ њх реальна
варт≥сть ≥ реальн≥ величини фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ визначаютьс¤ п≥сл¤
зак≥нченн¤ виробничого циклу:
фонду нагромадженн¤;
фонду споживанн¤;
фонду в≥дновленн¤ виробничих фонд≥в.
‘≥нанси можуть впливати на ц≥ну: на
абсолютну величину ≥ на внутр≥шню структуру - в≥драхуванн¤ по фонду амортизац≥њ,
до пенс≥йного фонхгу, до фонду соц≥ального страхуванн¤, податки, акцизний зб≥р,
податок на додану варт≥сть. ≤ ф≥нанси мають б≥льший д≥апазон розпод≥лу, н≥ж ц≥на:
первинний розпод≥л валового внутр≥шнього продукту, його перерозпод≥л через
бюджетну систему. р≥м того, розпод≥л за допомогою ц≥ни не ор≥Їнтований на
конкретн≥ ц≥л≥. ÷е дос¤гаЇтьс¤ за допомогою ф≥нанс≥в шл¤хом формуванн¤ й
використанн¤ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ мають ц≥льове призначенн¤.
” розпод≥льчих процесах пор¤д ≥з ф≥нансами
бере участь ≥ зароб≥тна плата. ‘≥нанси створюють умови дл¤ виплати зароб≥тноњ
плати створюючи спец≥альний фонд шл¤хом розпод≥лу виручки та у процес≥ обм≥ну
робочоњ сили на товар - грош≥. «а допомогою ф≥нанс≥в ≥з зароб≥тноњ плати
створюютьс¤ фонди кошт≥в дл¤ придбанн¤ ц≥нних папер≥в, товар≥в довгострокового
користуванн¤, або дл¤ одержанн¤ доходу - тобто фонди, ¤к≥ Ї ф≥нансами окремого
громад¤нина.
‘≥нанси т≥сно пов'¤зан≥ з кредитом, але кожна з цих категор≥й маЇ свою
специф≥ку участ≥ в економ≥чних процесах, хоча мають однакову економ≥чну
природу ≥ в≥дтворюють рух вартост≥ валового внутр≥шнього продукту. ‘≥нанси
створюють умови дл¤ функц≥онуванн¤ кредиту, характерний рух кошт≥в без умови
поверненн¤. редит т≥льки продовжуЇ перерозпод≥льч≥ процеси, акумулюЇ
тимчасово в≥льн≥ кошти, коли виникаЇ потреба в них, умови наданн¤ його -
поверненн≥сть, платн≥сть, строков≥сть, заставн≥сть. ¬ економ≥чн≥й д≥¤льност≥
держави, п≥дприЇмства, громад¤нина доц≥льне комплексне розум≥нн¤ ≥
обгрунтоване використанн¤ вс≥х цих економ≥чних категор≥й з урахуванн¤м
специф≥ки кожноњ з них.
| |
|
|
|
