Ќазад
¬иди ≥ типи ф≥нансовоњ пол≥тики, њх характеристика
ѕол≥тика економ≥чного зростанн¤ застосовуЇ систему ф≥нансових заход≥в, ¤к≥ направлен≥ на зб≥льшенн¤ фактичних обс¤г≥в валового нац≥онального продукту ≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤ зайн¤тост≥. “ака стимулююча ф≥нансова пол≥тика включаЇ зростанн¤ державних видатк≥в ≥ зменшенн¤ податкового т¤гар¤.
якщо ур¤д використовуЇ засоби ф≥нансовоњ пол≥тики (державних видатк≥в ≥ податк≥в) дл¤ стримуванн¤ обс¤гу випуску продукц≥њ на необх≥дному р≥вн≥ ≥ п≥дтримки стаб≥льност≥ ц≥н, то вважаЇтьс¤, що державою проводитьс¤ пол≥тика стаб≥л≥зац≥њ.
ѕол≥тика обмеженн¤ д≥ловоњ активност≥, навпаки направлена на зменшенн¤ реального обс¤гу валового нац≥онального продукту пор≥вн¤но з його потенц≥йним р≥внем. “акий вид ф≥нансовоњ пол≥тики застосовуЇтьс¤ ур¤дом в пер≥оди п≥дйому з метою уникненн¤ кризи перевиробництва та ≥нфл¤ц≥њ, що виникаЇ разом з надм≥рним попитом. ѕол≥тика обмеженн¤ д≥ловоњ активност≥ (стримуюча пол≥тика) використовуЇ наступн≥ ф≥нансов≥ засоби:
зменшенн¤ державних видатк≥в;
зб≥льшенн¤ податк≥в.
—л≥д п≥дкреслити, що в чистому вигл¤д≥ н≥ один вид ф≥нансовоњ пол≥тики на практиц≥ не ≥снуЇ. ƒержава використовуЇ ф≥нансов≥ засоби того чи ≥ншого виду ф≥нансовоњ пол≥тики, поЇднуючи њх. ¬ид ф≥нансовоњ пол≥тики визначаЇтьс¤ перевагою ф≥нансових ≥нструмент≥в одного з вид≥в ф≥нансовоњ пол≥тики.
ласиф≥кац≥¤ ф≥нансовоњ пол≥тики за типами в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ р≥зних ознак:
за способом њњ реал≥зац≥њ;
за р≥внем втручанн¤ держави.
«а способом реал≥зац≥њ ф≥нансова пол≥тика буваЇ двох тип≥в:
дискрец≥йна ф≥нансова пол≥тика;
недискрец≥йна ф≥нансова пол≥тика.
ƒискрец≥йна ф≥нансова пол≥тика - це пол≥тика, що проводитьс¤ безпосередньо ур¤дом крањни ≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою орган≥в системи управл≥нн¤ ф≥нансами. “акий тип ф≥нансовоњ ѕол≥тики недостатньо враховуЇ можливост≥ ф≥нансового регулюванн¤. ќсновними засобами дискрец≥йноњ пол≥тики Ї:
соц≥альн≥ програми;
державн≥ закупки;
державн≥ ≥нвестиц≥њ;
зм≥на трансфертних видатк≥в пЇрерозпод≥льчого типу;
громадськ≥ роботи, що пов'¤зан≥ з видатками;
управл≥нн¤ податковим т¤гарем.
ѕ≥д нЇдискрец≥йною ф≥нансовою пол≥тикою розум≥ють здатн≥сть податковоњ системи до самост≥йноњ стаб≥л≥зац≥њ. “обто, вона повинна мати так≥ особливост≥, ¤к≥ дозвол¤ть њй - регулювати ф≥нансово-економ≥чну д≥¤льн≥сть в крањн≥ без безпосереднього втручанн¤ будь-¤ких орган≥в управл≥нн¤. ƒан≥ особливост≥ податковоњ системи називаютьс¤ убудованими стаб≥л≥заторами.
р≥м податкового ≥снують ще р¤д - важливих убудованих стаб≥л≥затор≥в, що у своњй сукупност≥ спри¤ють економ≥чн≥й р≥вноваз≥ в крањн≥. —еред них можна вид≥лити наступн≥:
соц≥альн≥ виплати, включаючи допомоги по безроб≥ттю;
благод≥йн≥ допомоги поза рамками системи соц≥ального страхуванн¤;
програми економ≥чноњ допомоги (особливо в пер≥оди кризи перевиробництва);
ефект над≥йност≥ компан≥й (наприклад, акц≥онерн≥ товариства створюють ≥люз≥ю стаб≥льност≥ доходу не зм≥нюючи р≥вень виплати див≥денд≥в);
≥нертн≥сть схильност≥ до споживанн¤ (тобто, п≥дтримуючи звичайний р≥вень житт¤, ≥ндив≥д пов≥льно пристосовуЇтьс¤ до зм≥ни р≥вн¤ свого житт¤).
јле, не зважаючи на безумовно корисну здатн≥сть убудованих стаб≥л≥затор≥в до стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансових процес≥в, без впливу ур¤ду на ф≥нансово-економ≥чну ситуац≥ю в крањн≥ не об≥йтись.
«а р≥внем втручанн¤ держави в економ≥ку крањни в залежност≥ в≥д особливостей њњ стану та розвитку ф≥нансову пол≥тику под≥л¤ють на три основних типи:
класична;
регулююча;
планово-директивна.
ласичний тип ф≥нансовоњ пол≥тики заснований на прац¤х класик≥в пол≥теконом≥њ ј. —м≥та ≥ ƒ. –≥кардо та њх посл≥довник≥в. ќсновний њњ напр¤мок - невтручанн¤ держави в економ≥ку, збереженн¤ в≥льноњ конкуренц≥њ, використанн¤ ринкового механ≥зму ¤к головного регул¤тора господарських процес≥в. ≤ ¤к насл≥док цього - обмеженн¤ державних податк≥в ≥ видатк≥в, забезпеченн¤ умов дл¤ формуванн¤ ≥ виконанн¤ збалансованого бюджету.
‘≥нансовий механ≥зм будуЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ до ц≥лей ф≥нансовоњ пол≥тики ≥ забезпечуЇ видатки на в≥йськов≥ ц≥л≥, виплату процент≥в за державним боргом ≥ його погашенн¤. —истема оподаткуванн¤ повинна створити умови дл¤ такого надходженн¤ кошт≥в, щоб забезпечити збалансований бюджет держави. ј система управл≥нн¤ - проста ≥ зосереджуЇтьс¤ в одному орган≥ управл≥нн¤ - м≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в чи казначейств≥.
¬ основ≥ регулюючого типу ф≥нансовоњ пол≥тики лежить економ≥чна теор≥¤ англ≥йського економ≥ста ƒж. ейнса та його посл≥довник≥в. ƒаний тип ф≥нансовоњ пол≥тики передбачаЇ необх≥дн≥сть втручанн¤ ≥ регулюванн¤ державою цикл≥чного розвитку економ≥ки. ‘≥нансовий механ≥зм використовуЇтьс¤ дл¤ регулюванн¤ економ≥ки соц≥альних в≥дносин з метою забезпеченн¤ повноњ зайн¤тост≥ населенн¤. ќсновним ≥нструментом впливу на економ≥ку Ї державн≥ видатки, ¤к≥ забезпечують формуванн¤ додаткового попиту, зростанн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зб≥льшенн¤ нац≥онального доходу, л≥кв≥дац≥ю безроб≥тт¤ шл¤хом ф≥нансуванн¤ створенн¤ нових робочих м≥сць. √оловним механ≥змом регулюванн¤ Ї:
прибутковий податок, що використовуЇ прогресивн≥ ставки;
державний кредит, на основ≥ ¤кого проводитьс¤ пол≥тика деф≥цитного ф≥нансуванн¤;
ринок позикових кап≥тал≥в, що Ї значним джерелом доходноњ частини бюджету;
деф≥цит бюджету.
—истема управл≥нн¤ ф≥нансами включаЇ дек≥лька самост≥йних спец≥альних орган≥в, окремих служб, ¤к≥ займаютьс¤ плануванн¤м бюджету (доход≥в ≥ видатк≥в), ф≥нансуванн¤м державних видатк≥в, контролем за надходженн¤м податк≥в, управл≥нн¤м державного боргу.
–≥зновидом регулюючоњ ф≥нансовоњ пол≥тики Ї неоконсервативна стратег≥¤ ¤ка пов'¤зана з неокласичним напр¤мком в економ≥чн≥й теор≥њ. ÷ей р≥зновид ф≥нансовоњ пол≥тики не в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д њњ регулюванн¤, але обмежуЇ втручанн¤ держави в економ≥чну ≥ соц≥альну сферу.
‘≥нансовий механ≥зм будуЇтьс¤ так, що скорочуютьс¤ обс¤ги перерозпод≥лу нац≥онального доходу через ф≥нансову систему, знижуЇтьс¤ бюджетний деф≥цит, стимулюЇтьс¤ зростанн¤ збережень, ¤к джерела виробничого ≥нвестуванн¤. ƒержава регулюЇ зайн¤т≥сть, грошовий об≥г, валютний курс, соц≥альн≥ фактори економ≥ки, структурну перебудову народного господарства.
Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що вс≥ р≥зновиди регулюючоњ ф≥нансовоњ пол≥тики взаЇмопов'¤зан≥ м≥ж собою, мають однаков≥ або схож≥ ≥нструменти ф≥нансового механ≥зму, а не призводить до њх конвергенц≥њ (злитт¤, поЇднанн¤).
ѕланово-директивний тип ф≥нансовоњ пол≥тики, ¤к правило, застосовуЇтьс¤ в державах з командно-адм≥н≥стративною системою управл≥нн¤ економ≥кою. ћета цього типу ф≥нансовоњ пол≥тики, що зд≥йснюЇтьс¤ пр¤мим директивним кер≥вництвом у вс≥х сферах економ≥ки ≥ соц≥ального житт¤, - забезпеченн¤ максимальноњ концентрац≥њ ф≥нансових ресурс≥в в руках держави дл¤ подальшого њх перерозпод≥л)' у в≥дпов≥дност≥ до основних напр¤мк≥в державного плану.
‘≥нансовий механ≥зм створюЇ ф≥нансов≥ ≥нструменти, за допомогою ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ вилученн¤ вс≥х ф≥нансових ресурс≥в, що не використовуютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ до плану. “аке вилученн¤ в≥дбуваЇтьс¤ у п≥дприЇмств, населенн¤, орган≥в м≥сцевоњ влади. ¬идатки бюджет≥в визначаютьс¤ виход¤чи ≥з пр≥оритет≥в, що встановлюютьс¤ державним планом, покритт¤ видатк≥в на соц≥альн≥ потреби зд≥йснюютьс¤ за залишковим методом по м≥н≥мальним нормам. ”правл≥нн¤ ф≥нансами в≥дбуваЇтьс¤ з одного центру - м≥н≥стерства ф≥нанс≥в.
Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що в сучасних умовах н≥ в одн≥й крањн≥ св≥ту в чисту вигл¤д≥ жоден тип ф≥нансовоњ пол≥тики не зустр≥чаЇтьс¤.
| |
|
|
|
